Тризвук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тризвук — це акорд, в якому три звуки, розташовані по терціях. Він має два обернення - секстакорд (Т6, т6) і квартсекстакорд.

Будова тризвуків[ред.ред. код]

Кожен тризвук у вузькому розташуванні містить дві терції (нижню і верхню) і одну квінту (між крайніми звуками). Залежно від якості цих інтервалів тризвуки діляться за своєю структурою на консонантні і дисонантні тризвуки.

Види тризвуків

Консонантні тризвуки характеризуються відсутністю дисонуючих інтервалів, проте взаємним розташуванням малої та великої терції:

Дисонантні тризвуки містять дисонуючий інтервал зменшеної або збільшеної квінти:

Розташування та обернення тризвуків[ред.ред. код]

Як і більшість акордів класичної гармонії, тризвуки можуть бути у тісному розташуванні (напр. до—мі—соль) та широкому розташуванні (напр. Аудіо до—соль—мі)опис файлу

Мажорний тризвук у тісному розташуванні (1) та його обернення: 2-секстакорд, 3-квартсекстакорд

Оберненнями тризвуків є

Назви тонів тризвуку[ред.ред. код]

Тони, що входять до складу тризвуку прийнято називати так:

  • Основним тоном (примою) називається звук тризвуку, який в будь-якому його розташуванні знаходиться внизу;
  • терцієвим тоном (терцією) називається звук тризвуку, який у вузькому розташуванні знаходиться посередині;
  • квінтовим тоном (квінтою) називається звук тризвуку, який у вузькому розташуванні знаходиться вгорі.

Ці назви зберігаються за тонами тризвуку як у його широкому розташуванні, так і при його оберненнях.

Література[ред.ред. код]