Тризвук
Три́звук — це акорд, що складається з трьох звуків розміщених по терціях[1] (застарілі назви - тризгук[2]; тризвуччя[3]).
Будова тризвуків[ред. | ред. код]
Кожен тризвук у вузькому розташуванні містить дві терції (нижню і верхню) і одну квінту (між крайніми звуками). Залежно від якості цих інтервалів тризвуки діляться за своєю структурою на консонантні і дисонантні тризвуки[1].
Консонантні тризвуки характеризуються відсутністю дисонуючих інтервалів, проте взаємним розташуванням малої та великої терції:
Дисонантні тризвуки містять дисонуючий інтервал зменшеної або збільшеної квінти:
- зменшений (напр.
до—мі-бемоль—соль-бемольфайл) та
- збільшений (напр.
до—мі—соль-дієзфайл).
Назви тонів тризвуку[ред. | ред. код]
Тони, що входять до складу тризвуку прийнято називати так[4]:
- Основним тоном (примою) називається звук тризвуку, який в будь-якому його розташуванні знаходиться внизу;
- терцієвим тоном (терцією) називається звук тризвуку, який у вузькому розташуванні знаходиться посередині;
- квінтовим тоном (квінтою) називається звук тризвуку, який у вузькому розташуванні знаходиться вгорі.
Ці назви зберігаються за тонами тризвуку як у його широкому розташуванні, так і при його оберненнях.
Розташування та обернення тризвуків[ред. | ред. код]
Як і більшість акордів класичної гармонії, тризвуки та їх обернення можуть бути у тісному (вузькому) розташуванні (напр. до—мі—соль) та широкому розташуванні[4] (напр. до—соль—мі)файл


Оберненнями тризвуків є[1][4]
- секстакорд (напр.
мі—соль—дофайл, або
мі—до—соль)файл та
- квартсекстакорд (напр.
соль—до—міфайл або
соль—мі—до)файл.
Сполучення тризвуків[ред. | ред. код]
У класичній гармонії тризвуки можуть сполучатися мелодично або гармонічно, залежно від їх співвідношення. Тризвуки секундового співвідношення сполучаються лише мелодично, терцієвого - переважно гармонічно, кварто-квінтового - мелодично і гармонічно[4]. Крім того тризвуки кварто-квінтового співвідношення можуть сполучатися зі стрибком терцієвих тонів, що дозволяє сполучити тризвуки широкого і тісного розташування.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
- ↑ Ф. Якименко. Практичний курс науки гармонії. - Прага 1925
- ↑ М. Римський-Корсаков Практичний підручник гармонії [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] / переклад Є. Дроб’язка.- Київ, 1948
- ↑ а б в г І.Дубінін. Гармонія [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]. - Київ: Музична Україна, 1968
Посилання[ред. | ред. код]
- Тризвук // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|