Трилогія сиквелів «Зоряних війн»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трилогія сиквелів «Зоряних війн»
Star Wars sequel trilogy
   
Логотипи трилогії сиквелів
Жанр Фантастика, фентезі, пригода
Режисер Дж. Дж. Абрамс (VII, IX)
Раян Джонсон (VIII)
Продюсер Кетлін Кеннеді
Дж. Дж. Абрамс (VII, IX)
Брайан Берк (VII)
Рам Бергман (VIII)
Мішель Рейван (IX)
Сценарист Лоуренс Кездан (VII)
Дж. Дж. Абрамс (VII, IX)
Майкл Арндт (VII)
Раян Джонсон (VIII)
Кріс Терріо (IX)
У головних
ролях		 Марк Гемілл
Гаррісон Форд (VII, IX)
Керрі Фішер
Адам Драйвер
Дейзі Рідлі
Джон Боєга
Оскар Айзек
Люпіта Ніонго
Енді Серкіс
Донал Глісон
Ентоні Деніелс
Пітер Мейг'ю (VII)
Макс фон Сюдов (VII)
Гвендолін Крісті (VII, VIII)
Келлі Марі Тран (VIII, IX)
Лора Дерн (VIII)
Бенісіо дель Торо (VIII)
Френк Оз (VIII, IX)
Наомі Аккі (IX)
Річард Грант (IX)
Кері Расселл (IX)
Джонас Суотамо
Єн Макдермід (IX)
Біллі Ді Вільямс (IX)
Оператор Деніел Міндел (VII, IX)
Стів Єдлін (VIII)
Композитор Джон Вільямс
Монтаж Меріенн Брендон (VII, IX)
Мері Джо Маркі (VII)
Боб Дюксей (VIII)
Стефан Грубе (IX)
Художник Кевін Дженкінс
Майкл Каплан
Кінокомпанія Lucasfilm
Bad Robot Productions (VII, IX)
Дистриб'ютор «Walt Disney Studios Motion Pictures»
Тривалість 135 хв (VII)
152 хв (VIII)
142 хв (IX)
Мова англійська
Країна США США
Дата виходу 18 грудня 2015
(Пробудження Сили)
15 грудня 2017
(Останні джедаї)
20 грудня 2019
(Скайвокер. Сходження)
Кошторис 837 млн $
Касові збори 4,475 млрд $
Попередній Оригінальна трилогія

Трилогія сиквелів «Зоряних війн» (англ. Star Wars sequel trilogy), також знана як трилогія сиквелів — це третя трилогія франшизи епічних космічних оперних фільмів. Кіновсесвіт «Зоряних війн» було створено американським сценаристом та режисером Джорджем Лукасом. Трилогія була створена компанією «Lucasfilm» та розповсюджена студією «Walt Disney Studios Motion Pictures». Трилогія складається з VII, VIII та IX епізодів, за хронологією кіновсесвіту відбувається після трилогії приквелів (Епізоди I—III; 1999—2005) та оригінальної трилогії (Епізоди IV—VI; 1977—1983), яка являється кінцевим актом «саги про Скайвокера». Лукас планував трилогію сиквелів ще в 1976 році, але скасував її до початку 1981 року, і випустив тільки перші шість епізодів. Концепція продовження трилогії була відроджена, коли «The Walt Disney Company» почала перемови щодо придбання «Lucasfilm» в травні 2011 року. 2012 року компанію було куплено, і оголосили про ідею створення фільмів, ідеї Лукаса щодо створення фільмів, за його словами, значною мірою були відкинуті.

Перша частина «Пробудження Сили» вийшла 18 грудня 2015 року. Режисером був Дж. Дж. Абрамс, який написав сценарій разом з Лоуренсом Кезданом та Майклом Арндтом. Актори оригінальної трилогії, включаючи Гаррісона Форда, Марка Хемілла та Керрі Фішер, повторили свої ролі, разом з новачками франшизи, такими як: Дейзі Рідлі, Джоном Боєгом, Адамом Драйвером та Оскаром Айзеком. Друга частина трилогії «Останні джедаї» вийшла 15 грудня 2017 року, цього разу режисером та сценаристом був Раян Джонсон. Остання частина «Скайвокер. Сходження» вийшла 20 грудня 2019 року, режисером якої знову став Абрамс, який разом з Крісом Терріо написав сценарій.

Трилогія розповідає про 19-річну сироту Рей та про тяжке становище Руху опору проти Першого Ордену, який виник з останків Галактичної Імперії. Рей починає йти шляхом Сили під керівництвом Люка Скайвокера та Леї Органи, шукаючи своїх батьків (які таємничим чином покинули її в дитинстві), і протистоїть Кайло Рену — сину Леї та Гана Соло, племінника Люка та онука Енакіна Скайвокера/Дарта Вейдера, який перейшов на темний бік Сили. Перші два епізоди отримали позитивні відгуки критиків, а третій отримав неоднозначні відгуки. Трилогія зібрала понад 4,4 млрд доларів у прокаті в усьому світі, а касові збори кожного фільму перевищували мільярд доларів у всьому світі.

Передісторія[ред. | ред. код]

Ранній період[ред. | ред. код]

За словами Марка Хемілла, який грає Люка Скайвокера, Джордж Лукас сказав йому в 1976 році, що він запланував три-чотири трилогії «Зоряних війн». Лукас припустив, що Хемілл міг би зіграти епізодичну роль в «Епізоді IX», який він собі уявляв зняти до 2011 року.[1][2] Журнал «Time» у березні 1978 року написали, що Лукас заявив, що після «Імперія завдає удару у відповідь» буде десять фільмів «Зоряних війн».[3][a] До 1980 року продюсеру перших двох фільмів Гарі Курцу, було відомо про сюжет VII—IX епізодів.[5][6] На момент виходу «Імперія завдає удару у відповідь» (1980) Лукас сказав, що буде ще сім фільмів про «Зоряні війни», які він хотів зняти. Він сказав, що у нього є «чернетка на дванадцять сторінок» для цих фільмів.[7] В 1980 році в інтерв'ю з Джимом Стеранком для журналу «Prevue» Лукас розповів про широкий розмах «Зоряних війн», який розпочався з дуже великого та довгого сценарію:

Тому я взяв сценарій і розділив його на три історії, переписавши першу. … Потім у мене були інші два фільми, які по суті були розділені на три частини кожен, дві трилогії. Коли дим розвіявся після виходу «Зоряних Війн», я сказав: «Це справді чудово. Я зроблю ще одну трилогію, яка відбудеться після цього». У мене було три трилогії з дев'яти фільмів, а потім ще кілька інших фільмів.[a] … Це сага з дев'яти частин, яка має початок, середину та кінець. Вона відбувається протягом 50-60 років з приблизно двадцятьма роками між трилогіями, кожна трилогія триває близько шести-семи років.[4]

До моменту виходу «Імперія завдає удару у відповідь» Лукас написав сюжетну обробку для всіх дев'яти епізодів «Зоряних війн».[5] У 1999 році Курц розкрив короткий опис цих обробок:

  • Епізод I: дослідив би методологію джедаїв.
  • Епізод II: історія про Обі-Вана Кенобі.
  • Епізод III: пояснює появу Дарта Вейдера.
  • Епізод IV: як Люк вирішив стати джедаєм, та останній бій Обі-Вана з Вейдером.
  • Епізод V: був знятий по суті так, як написано.
  • Епізод VI: мав показати Лею як ізольованого монарха, смерть Хана, і Люк з'являється разом з Вейдером перед своїм вигнанням. Люк і Лея не були родичами.
  • Епізод VII: мав стати першою частиною трилогії, яка продовжує історію Люка як джедая.
  • Епізод VIII: міг би показати сестру Люка.
  • Епізод IX: представив би Імператора, і в Люка буде битву з ним.[5]

Наприкінці 1980 року Лукас заявив, що у нього є «заголовки та чернетки з десяти сторінок для кожного з» дев'яти епізодів.[4] В одному з інтерв'ю того ж журналу Гарі Курц пояснив, що загальна кількість фільмів або їх зміст може змінюватися протягом їх виробництва.[8] Так само Лукас заявив в інтерв'ю для журналу «Starlog» у вересні 1981 року, що він задумав серію з дев'яти фільмів, але:

… але сюжет далекий від сценарію. Я щойно пройшов через це з «Поверненням джедая», і те, що здається чудовою ідеєю, коли описано трьома реченнями, раптом не тримається купи, коли з цього намагаються зробити п'ять чи шість сцен. Тому сюжети сильно змінюються, коли він починає переходити у форму сценарію.[9]

В рамках свого біографічного дослідження на початку 1980-х років Лукас дозволив автору Дейлу Поллоку прочитати чернетки сюжету саги з 12 фільмів за умови підписання угоди про конфіденційність.[10] Поллок сказав, що в цій трилогії сиквелів буде «30-40 річний Люк Скайвокер», і те, що вона буде складатись з «трьох найбільш захопливих історій… У них були захопливі дії, дійсно цікаві нові світи, нові персонажі».[10] Плани Лукаса були різко змінені після виходу «Імперія завдає удару у відповідь», через стрес під час виробництва перших трьох фільмів, а також через тиск від його дружини Марсії, і йому довелось відмовитися від такого виду кінозйомок. До 1981 року Лукас вирішив зробити лише одну трилогію «Зоряних війн».[11]

Період скасування[ред. | ред. код]

За словами Гарі Курца, елементи із викинутої трилогії сиквелів, які увійшли до «Повернення джедая», були:

  • Люк Скайвокер стає повноцінним лицарем-джедаєм.
  • Сестра Люка, яка спочатку мала бути новою героїнею, виявилась Леєю.
  • З'являється Імператор, і Люк зіштовхується з ним.[5][6][12]

Протягом 1980-х років Лукас по-різному натякав на сюжетні елементи зі своєї трилогії сиквелів, яка, за його словами, оберталася навколо морально-філософських проблем, включаючи відмінність правильного від неправильного, справедливість, протистояння та передачу того, чого ви навчилися.[13][14] Ідеї, які були використані в трилогії сиквелів від Діснея:

  • «Епізод VII» розпочнеться через 20–40 років після закінчення «Повернення джедая» (Лукас у 1980 і 1982 роках).[4][15]
  • R2-D2 і C-3PO будуть єдиними персонажами, які з'являться у всіх дев'яти фільмах (Лукас у 1980, 1981 і 1983 роках).[4][16][17]
  • Головні актори, Гемілл в ролі Люка Скайвокера, Форд як Ган Соло та Фішер як принцеса Лея, будуть у 60-70-річному віці (Лукас у 1983 році).[18][13]
  • У 1980 році Лукас заявив, що «…те, що відбувається з Люком потім має набагато більше ефірного часу. У мене є крихітний блокнот, повний нотаток про це».[19] У 1983 році Гемілл сказав, якщо його персонаж знову повернеться, то він буде «в іншому плані існування, або не буде тим же персонажем».[20][21]{{За словами Хемілла, який грає Люка, Лукас сказав йому в 1976 році, що Хемілл міг би зіграти епізодичну роль в «Епізоді IX», в якому він буде, як Обі-Ван у «Новій надії» передавати світловий меч наступнику.[1]}}

Ідеї, які не були збережені в трилогії сиквелів від Діснея:

  • Трилогія буде присвячена відбудові Республіки (Лукас у 1980 році).[22]
  • У Люка будуть романтичні стосунки (Лукас у 1988 році).[23]

Тімоті Зан, який написав неканонічну («легенди») трилогію про Трауна, взяв інтерв'ю про трилогію сиквелів після того, як Дісней оголосила про її розробку в 2012 році. Він підтвердив, що вона ніколи не мала бути заснована на його трилогії Трауна або на решті «Розширеного всесвіту», і сказав, що багато років тому його проінформували про плани Лукаса щодо сиквелів, і про те, як книги Трауна вплинуть на них:

Це мало бути три покоління. У вас була б оригінальна трилогія, а потім поверніться до батька Люка і дізнайтеся, що з ним сталося [у приквелах], і якби був ще сьомий, восьмий або дев'ятий фільм, то це були б діти Люка. Трилогія «Трауна» дійсно вписалася б у цю прогалину.[24]

У 1992 році Лукас оголосив про свої наміри створити трилогію приквелів.[25] Коли його запитували, він часто повторював, що не планує знімати трилогію сиквелів, і не дозволить іншим режисерам зробити це.[18][26][27] На прес-конференції для спеціального видання оригінальної трилогії 1997 року Лукас заявив: «У мене немає сценарію [для трилогії сиквелів]. Єдина думка щодо цього полягала в тому, що не було б добре змусити всіх акторів повернутися, коли їм виповниться 60 або 70 років, і зробити ще три фільми про них, як про старих людей».[18] Також у 1997 році він сказав: «Вся історія має шість епізодів… Якби я коли-небудь вийшов за межі цього, це було б щось вигадане. Я справді не маю жодного поняття, крім: „Ну, згодом було б цікаво зробити Люка Скайвокера“. Це було б не частиною основної історії, а продовженням».[26] Далі він заявив: «Коли ви побачите це у шести частинах, ви зрозумієте. Це дійсно закінчується на шостій частині».[28][29]

Про можливість того, що хтось інший буде знімати фільми «Зоряних війн», Лукас сказав: «Напевно, ні, це моя річ».[28][29] У серпні 1999 року на прес-конференції з обговоренням «Прихованої загрози» Лукас описав «дев'ятирічні зобов'язання», необхідні для створення трилогії «Зоряних війн».[30] У 2002 році він сказав: «По суті, я сказав жартома: „Можливо, коли Гаррісону та Керрі буде 70, ми повернемося і зробимо іншу версію“. Те, чого я тоді не усвідомлював, і що я зараз дуже чітко усвідомлюю, — це те, що не тільки їм за 70, а й мені за 70».[31] Він повторив: «Зрештою, сага буде з шести фільмів, 12-годинна історія. Тоді люди зможуть дивитися всі шість фільмів разом, як вони і були призначені для перегляду».[32]

У 2007 році Лукас описав створення фільмів у цьому віці як «ідею, яка тоді здавалася кумедною, але зараз не здається реалістичною», і припустив, що «нестандартні» коментарі, які він зробив у попередні роки тлумачяться як твердження, а це не правильно.[33] У 2008 році, після того, як усі шість фільмів вийшли, Лукас сказав: «Фільми були історією Енакіна Скайвокера та Люка Скайвокера, і коли Люк рятує галактику та спокутує свого батька, на цьому ця історія закінчується».[34] В іншому інтерв'ю 2008 року Лукас виключив, що хтось ще знімає фільми про «Зоряні війни», і додав, що «Розширений всесвіт» не відповідає його баченню. На запитання, чи хоче він, щоб після його смерті знімалися нові фільми про «Зоряні війни», він відповів: «Я залишив досить чіткі інструкції, щоб більше не було жодних дій. Епізодів VII—IX точно не буде. Це тому, що немає ніякої історії… Історія „Зоряних воєн“ — це насправді трагедія Дарта Вейдера. Ось така історія».[35]

Період відродження[ред. | ред. код]

У травні 2011 року Лукас був на відкритті «Star Tours – The Adventures Continue» у Walt Disney World. Там генеральний директор Діснею Боб Айгер запитав в Лукаса, чи готовий він продати свою компанію Діснею. Лукас задумався над цим, але на той момент не був готовий до цього.[36] Лукас розглядав можливість режисерства «Епізоду VII», який міг вийти в травні 2015 року,[37] і вже після цього продати свою компанію,[38] але вирішив залишити франшизу в руках інших режисерів, оголосивши в січні 2012 року, що він відмовляється від створення фільмів.[39]

На початку 2012 року вийшов фільм «Червоні хвости» від Lucasfilm. Через розчарування фільмом Лукас оголосив в The New York Times, що планує піти на пенсію.[40] Перебуваючи в Нью-Йорку, він запросив Кетлін Кеннеді на обід. Він запитав, чи буде вона разом з ним співкерівником в Lucasfilm, з наміром повністю передати керівництво їй приблизно через рік. Вона почала працювати з ним 1 червня 2012 року. Незабаром Лукас запропонував їм працювати разом над трилогією сиквелів.[41] Вони долучили Майкла Арндта, щоб він написав сценарій для «епізоду VII» на основі конспекту Лукаса. Один зі старих сценаристів «Зоряних війн» Лоуренс Кездан був найнятий для підтримки Арндту.[b] Наприкінці серпня 2012 року відбувся Star Wars Celebration VI після якого Лукас запросив Марка Гемілла та Керрі Фішер на обід і запитав, чи готові вони повторити свої ролі в нових фільмах.[42][43] Вони погодилися так само, як і Гаррісон Форд, який погодився за умови, що Ган Соло помре, і йому більше не доведеться повертатись до цієї ролі.[42]

Деталі його трилогії сиквелів включали завершення історії сім'ї Скайвокерів, а її третє покоління зображувалося у віці двадцяти років.[44][45] Лукас сподівався пояснити концепції, які він собі уявляв, коли створював свою сагу в 1970-х роках. Найбільш конкретно він розкрив «симбіотичні стосунки» між джедаями, Силою, мідіхлоріанами (мікроскопічні форми життя, вперше згадані на екрані у фільмі «Прихована загроза» 1999 року та в «Охоронцях Вілла» (англ. Guardians of the Whills) (всемогутні істоти, вперше згадані в назві оригінального сценарію «Зоряні війни, журнал Віллів» англ. Star Wars, Journal of the Whills)):[46]

[Наступні три фільми про Зоряні війни] збиралися потрапити в мікробіотичний світ. Але є світ істот, які діють інакше, ніж ми. Я називаю їх Віллами. А Вілли — це ті, хто насправді контролює Всесвіт. Вони живляться Силою. Раніше я говорив, що це означає, що ми були просто автомобілями, транспортними засобами, для Віллів. Ми для них кораблі. А шляхопровід — це мідіхлоріани. Мідіхлоріани — це ті, хто спілкуються з Віллами. Вілли, в загальному сенсі, це Сила. … Але йдеться про симбіотичні стосунки. Особисто я вважаю, що одна з основних цінностей, які ми повинні мати у світі, і дітей треба вчити, — це екологія, щоб розуміти, що ми всі пов'язані. (Лукас, 2018)[47]

Лукас погодився продати свою компанію до червня 2012 року за умови, що Кеннеді замінить його на посаді президента Lucasfilm. Айгер погодився, одночасно наполягаючи, що Дісней матиме останнє слово щодо майбутніх фільмів.[48] Останні умови Лукаса, перед продажем наприкінці 2012 року, полягали в тому, що будуть використані його сюжетні ідеї, а кількість співробітників Діснею, які зможуть їх прочитати, буде обмежена.[49] Під час продажу в жовтні 2012 року Лукас передав Кеннеді остаточний сценарій фільмів.[50] Того ж місяця Дісней оголосив про продаж, і створення нової трилогії сиквелів, а також дату виходу фільму у 2015 році.[51] Лукас заявив: «Я завжди казав, що не збираюся більше робити, і це правда, бо я більше не збираюся. Але це не означає, що я не хочу передавати це Кетлін, щоб зробити більше».[52] Обидва сюжети, написаних у 1980-х і написаний на початку 2010-х, були передані Айгеру приблизно в той час, коли Дісней придбав Lucasfilm.[53] У січні 2013 року Лукас провів перший сюжетний брифінг для «Епізод VII», у якого ще не було назви, на Ранчо Скайвокера. Теми, які випливають із цих ранніх брифінгів, включають такі елементи історії:

  • 14-річна жінка-джедай-падаван на ім'я Тарин. Лукас також розглядав Теа та Вінкі як потенційні імена для персонажу.[54] В остаточному варіанті залишили 19-річну жінку-падаван Рей.[c]
  • Ще один підліток на ім'я Скайлер, друг головного героя, який носить бластер. Зрештою, він став штурмовиком Фінном. Принаймні в одній концепції Скайлер був сином Гана Соло та Леї Органи, і в кінцевому підсумку потрапив на темну сторону Сили (ці події сюжету були збережені для передісторії Бена Соло/Кайло Рена в останній ітерації). Проте в одних чернетках цей персонаж не був чиїмось сином, а в інших не вирішувалося, чий саме він син.[57][58][59][d]
  • Постарівший Люк Скайвокер[e] вирушив би у добровільне вигнання на віддалену планету на якій був перший храм джедаїв. [f]Люк почав би неохоче навчати жінку-падаван, але врешті-решт змінив своє рішення і погодився навчати її. Лукас планував, що Люк помре в «Епізоді VIII».[64][65][66] І навпаки, у 2018 році Гемілл сказав, що оригінальне бачення Лукаса щодо закінчення «Епізоду IX» полягало в тому, щоб Люк помер, а не зробити просте камео, залишивши свою сестру Лею джедаєм.[67] Люк збирався з'явитися з діалогом у першому фільмі.[58][g]
  • Одним із антагоністів буде персонаж на ім'я Дарт Талон (згодом з'ясувалося, що це жінка-лорд ситхів із серії коміксів «Зоряні війни: Спадщина»),[68] яка служила могутньому майстру (під кодовою назвою «Uber» від виробничої групи) і була відповідальною (у деяких версіях історії) за те, що переконала сина Гана та Леї перейти на темну сторону Сили. Роль Талона в історії врешті-решт була включена до ролі Кайло Рена, а «Uber» став Верховним лідером Сноуком.[58][59]
  • Був залучений замок Дарта Вейдера, який Лукас розробляв з етапу підготовки до фільму «Імперія завдає удару у відповідь».[69]

В опублікованому інтерв'ю в 2020 році, Лукас сказав, що вирішив не працювати над трилогією, тому що в той час у нього «от-от повинна була народитись дочка» і вирішив деякий час «насолодитися життям».[70][71] Він також детальніше описав свої історії:

  • Трилогія розпочнеться через кілька років після подій «Повернення джедая». За словами Лукаса, «ми досить швидко розуміємо, що існує цей підземний світ, є ці штурмовики, які створили власні планети, і Люк, який намагається відродити джедаїв».[72][73]
  • Дарт Мол повернеться з роботизованими ногами (як було показано у «Війнах клонів») і навчатиме жінку Дарта Талона як свого учня.[68] За словами Лукаса, «Вона була новим Дартом Вейдером, і більшість дій відбувалося з нею. Тож це були два основні лиходії трилогії». Мол стане «хрещеним батьком злочинності у всесвіті».[73][74]
  • Лея намагається відновити Республіку і «старатиметься тримати її під контролем від злочинців». Лукас заявив, що «це була головна історія».[72][73]
  • Люк «розповідає про те, що з 100 000 джедаїв, можливо, залишилося 50 чи 100. Джедаї мають рости знову з нуля, тому Люк повинен знайти дворічних і трирічних дітей, і тренувати їх. Мине 20 років, перш ніж з'явиться нове покоління джедаїв. До кінця трилогії Люк навчив би більшу частину джедаїв, і ми мали відновити Нову Республіку, а Лея стала Верховним канцлером, і у підсумку вона стала „Обраною“».[72][73]

У 2015 році Лукас виявив (на його розчарування), що його ідеї були відкинуті, щоб «зробити щось для фанатів».[75][76] Сценарист і режисер «епізоду VII» Дж. Дж. Абрамс пізніше розповів, що того ж року Дісней дав йому наказ відкинути історію Лукаса і «почати з нуля».[77][h] «Зоряні війни: Пробудження Сили» був написаний ветераном Lucasfilm Лоуренсом Кезданом разом з Дж. Дж. Абрамсом і Майклом Арндтом. У мемуарах Боба Айгера, які були опубліковані у 2019 році, розповідається, що Лукас був засмучений дізнавшись сюжет «Пробудження сили», зокрема про елементи, які були похідними від оригінального фільму 1977 року.[i] Лукас почувався зрадженим Айгером і Абрамсом, оскільки вони відкинули деякі ідеї його трилогії сиквелів.[81]

Сценарист та режисер «Останніх джедаїв» Раян Джонсон отримував пропозицію внести незначні корективи на кінцівку сценарію «Пробудження сили». За словами Абрамса, це покращило фільм і зробило його більш схожим з «Останніми джедаями». Абрамс придумав дроїда BB-8, щоб допомогти Рей знайти Люка, але Джонсон замінив його на R2-D2 (через те, що він був дроїдом Люка, а BB-8 належить По Демерону і не знає Люка).[82][83] Крім того, в кінцівці Абрамса Рей знайшла Люка, який піднімав каміння за допомогою Сили, але Джонсон змінив це у зв'язку з тим, що Люк відрікся від Сили.[84] Джонсон мав на увазі, що на його зображення Сили в «Останніх джедаях» вплинула «трилогія Мортіса» з епізодів «Війн клонів», які він переглянув на початку процесу написання за порадою Дейва Філоні.[85][86] Він також заявив, що розглядає можливість повернення у фільм Лендо Калріссіана, можливо, давши йому роль нового персонажу «Зломщика» (Бенісіо дель Торо), але цього не зробив, оскільки це означало б, що Ландо зрадить персонажів.[87]

Як оголосив Lucasfilm, трилогія сиквелів означала кінець більшої частини існуючого «Розширеного Всесвіту», щоб дати «максимальну свободу творчості для режисерів, а також зберегти елемент несподіванки для глядачів». Тільки Епізоди I—VI, анімаційний фільм та серіал Війни клонів залишатимуться каноном франшизи. Більшість усього, що було створено після 2014 року, також вважається каноном.[88]

Фільми[ред. | ред. код]

На відміну від двох попередніх трилогій, фільми в яких виходили з інтервалом в три роки напередодні Дня пам'яті в США, сиквели вийшли з інтервалом в два роки в грудні. «Пробудження Сили» вийшов 18 грудня 2015 року, в якому показано 19-річну сироту на ім'я Рей, яка втягується в конфлікт між Рухом Опору та Першим Орденом, безжалісним військовим угрупуванням під командуванням Кайло Рена — син Леї Орґани та Гана Соло.[89] «Останні джедаї» вийшов 15 грудня 2017 року, в ньому йдеться, як Рей навчається в Люка Скайвокера, який являється останнім живим джедаєм, і їй знову доводиться противостояти Рену та Першому Ордену. «Скайвокер. Сходження» вийшов 20 грудня 2019 року, в ньому показано завершення тривалого конфлікту між джедаями та ситхами.[90]

Фільм Дата виходу Режисер Сценарист Сюжет Продюсер Дистриб'ютор
Пробудження Сили[j]
 18 грудня 2015 Дж. Дж. Абрамс Лоуренс Кездан, Дж. Дж. Абрамс та Майкл Арндт Кетлін Кеннеді, Дж. Дж. Абрамс та Брайан Берк Walt Disney Studios Motion Pictures
Останні джедаї[k]
 15 грудня 2017 Раян Джонсон Кетлін Кеннеді та Рам Бергман
Скайвокер. Сходження[l]
 20 грудня 2019
[91] 		Дж. Дж. Абрамс[92] Дж. Дж. Абрамс та Кріс Терріо[92] Дерек Конноллі, Колін Треворроу, Дж. Дж. Абрамс та Кріс Терріо Кетлін Кеннеді, Дж. Дж. Абрамс та
Мішель Рейван[92]

Зоряні війни: Пробудження Сили[ред. | ред. код]

Докладніше: Зоряні війни: Пробудження Сили
Джон Боєга, Дейзі Рідлі, Оскар Айзек, Адам Драйвер, Донал Глісон, Гвендолін Крісті, Керрі Фішер, Марк Гемілл і Гаррісон Форд на San Diego Comic-Con у 2015 році.

Приблизно через 30 років після знищення другої Зірки Смерті Люк Скайвокер зник. На останках Імперії повстав Перший Орден, який прагне знищити Люка та Нову Республіку. Ордену протистоїть Рух опору, який очолює генерал Лея Орґана. На планеті Джакку пілот Руху опору По Демерон отримує карту місця розташування Люка, але його захоплює в полон командир Першого Ордену Кайло Рен — син Леї Орґани та Гана Соло. Дроїд По BB-8 тікає з картою, і зустрічає сміттярку на ім'я Рей. Рей і BB-8 об'єднуються зі штурмовиком-дезертиром Фінном, яким допомогають Ган Соло та Чубакка доставити карту Опору.[93]

Підготовка до створення розпочалася 30 жовтня 2012 року. Спочатку сценарій фільму мав написати Майкл Арндт,[94][95][96][97] але через тайм-менеджмент та творчі відмінності він покинув проєкт.[98][99][100][101][m] 25 січня 2013 року Дж. Дж. Абрамс був офіційно оголошений режисером та продюсером, разом з продюсером Брайаном Берком і Bad Robot Productions.[106] Джон Вільямс був найнятий для створення музики для всієї трилогії сиквелів.[107] У жовтні було оголошено, що сценаристами будуть Абрамс та Лоуренс Кездан, який являється співавтором «Імперія завдає удару у відповідь» та «Повернення джедая».[108]

Джордж Лукас мав бути креативним консультантом, і давати поради Абрамсу, але Лукас не брав участі в цього, оскільки його представник заявив, що «в ідеалі він хотів би не бачити жодних кадрів, поки фільм не вийде в кінотеатрі у грудні наступного року. Він ніколи раніше не був здивований фільмом „Зоряних війн“, і він сказав, що з нетерпінням чекає цього».[53][109][110][111] Виробництво фільму почалося у квітні 2014 року,[112] а прем'єра відбулась 18 грудня 2015 року.[113] У США фільм отримав рейтинг «PG-13» «за насильство в науково-фантастичних бойовиках» та рейтинг «M» в Австралії,[114] це другий фільм «Зоряних війн», який отримав таку класифікацію, першим був «Помста ситхів».[115]

Фільм встановив новий рекорд касових зборів на перших вихідних у Північній Америці з 248 мільйонами доларів (на 39 мільйонів більше, ніж у попереднього рекордсмена «Світ Юрського періоду»), і загальною сумою в 529 мільйонів доларів у всьому світі. Фільм встановив ще один рекорд, ставши першим фільмом, який перевищив позначку в 1 мільярд доларів у прокаті всього за 12 днів.[116] Наразі це найкасовіший фільм усіх часів у Північній Америці та четвертий найкасовіший фільм у світі, без урахування інфляції.[117]

Зоряні війни: Останні джедаї[ред. | ред. код]

Докладніше: Зоряні війни: Останні джедаї
Рам Бергман, Раян Джонсон, Марк Гемілл, Адам Драйвер і Кетлін Кеннеді на прем'єрі «Останніх джедаїв» у Японії. 2017 рік

Знайшовши Люка Скайвокера, який перебував у добровільному вигнанні, Рей намагається переконати його навчати її Силі. Вона також шукає відповіді про своє минуле та конфлікт між Люком та його племінником Беном Соло (Кайло Рен). Без відома Люка, Рей завдяки Силі починає спілкуватись з Кайло. Тим часом Лея очолює Рух опору, оскільки їх переслідує Перший Орден на чолі з Верховним лідером Сноуком. Рей залишає Люка, намагаючись врятувати Кайло і досягти миру. Після того, як Кайло вбиває Сноука, Рей змушена вибирати між тим, щоб керувати галактикою разом з ним, чи допомагати Опору вижити.[118]

20 листопада 2012 року The Hollywood Reporter повідомив, що Лоуренс Кездан та Саймон Кінберг будуть сценаристами та продюсерами «Епізодів VIII і IX»,[119] але пізніше було підтверджено, що вони створюють окремі фільми. 20 червня 2014 року режисер «Петлі часу» Раян Джонсон був оголошений сценаристом і режисером «Епізоду VIII»,[120][121][122] Джонсон підтвердив це у серпні.[123] 12 березня 2015 року Lucasfilm оголосив, що Джонсон буде режисером, а Рам Бергман продюсером.[124]

У березні 2015 року Оскар Айзек підтвердив, що повторить свою роль По Демерона в «Епізоді VIII».[125][126][127] У липні повідомлялося, що Бенісіо дель Торо розглядається на роль лиходія,[128][129] згодом він підтвердив, що він буде в акторському складі.[130] У вересні повідомлялося, що Гугу Мбата-Роу, Тетяна Маслані, Джина Родрігес, Олівія Кук і Бел Паулі увійшли до списку двох окремих частин.[131][132] Джиммі Ві отримав роль R2-D2, змінивши Кенні Бейкера, який помре наступного року.[133][134] Деяке попереднє знімання відбулося у вересні 2015 року на острові Скелліг-Майкл в Ірландії, щоб скористатися кращими погодними умовами.[135] В інтерв'ю для Wired Абрамс розповів, що сценарій фільму був завершений в листопаді 2015 року.[136] У грудні було підтверджено, що Марк Гемілл, Оскар Айзек, Гвендолін Крісті та Джон Боєга повторять свої ролі.[137][138][139][140] 17 грудня Кеннеді оголосила на лондонській прем'єрі фільму «Пробудження сили», що більшість акторів повернеться в наступному епізоді.[141]

20 січня 2016 року Lucasfilm та Дісней оголосили, що прем'єра фільму буде перенесена з травня на грудень 2017.[142] Через три дні була підтверджена дата виходу 15 грудня 2017 року, а також назва фільму.[143][144] Основне знімання розпочали в лютому 2016 року,[145] додаткове знімання відбувалося в Дубровнику з 9 по 16 березня,[146][147] а також в Ірландії у травні.[148] Основне знімання завершили в липні 2016 року.[149][150][151] Керрі Фішер померла 27 грудня 2016 року, але завершила знімання в ролі Леї.[152] Значна частина знімання проходила на Pinewood Studios поблизу Лондона.[153][154] Кетлін Кеннеді та Рам Бергман були продюсерами, а Дж. Дж. Абрамса виконавчим продюсером.

Зоряні війни: Скайвокер. Сходження[ред. | ред. код]

Докладніше: Зоряні війни: Скайвокер. Сходження

Це останній фільм саги про Скайвокерів,[155] в якому показано остаточне зіткнення між Рухом опору та Першим Орденом, джедаями та ситхами.[156][157] Події фільму розгортаються через рік після «Останніх джедаїв» і показує повернення Палпатіна,[158] який таємно контролював Перший Орден з планети ситхів Екзегол. Палпатін наказує Кайло Рену знайти та вбити Рей, яка, як виявляється, є внучкою Палпатіна.[159] Палпатін демонструє таємну армаду зоряних крейсерів, щоб повернути собі галактику. Рей та Опір дізнаються про повернення Палпатіна і починають пошуки його. Зрештою вони знаходять планету, і Рей доводиться битись з Палпатіном, а Рух Опору атакує повітряний флот.[160]

У червні 2014 року Раян Джонсон був оголошений сценаристом,[121] але пізніше він заявив, що не бере участі у створенні фільму.[161] У березні 2015 року ходили чутки про те, що крісло режисера може зайняти Дж. Дж. Абрамс, оскільки студії «Дісней» дуже сподобалась робота, яку він здійснив у «Пробудженні Сили».[162] Абрамс спростував свою участь у зніманні фільму незадовго до оголошення імені нового режисера.[163] Пізніше він заявив, що шкодує про те, що він не буде знімати продовження.[164] У серпні 2015 року стало відомо, що режисером стане Колін Треворроу,[165] і разом із Дереком Конноллі почав писати сценарій.[166] На думку Кетлін Кеннеді, його обрали, тому що він талановитий, досвідчений режисер і добрий оповідач.[167] У вересні Треворроу ознайомився із всесвітом «Зоряних війн».[168] У лютому 2016 року генеральний директор Діснею Боб Айгер підтвердив, що виробництво фільму почалося.[169]

Після смерті Керрі Фішер наприкінці грудня 2016 року у ЗМІ висловлювали припущення, чи буде її роль перероблена у дев'ятому епізоді, і чи вплине відсутність її персонажа на сюжет фільму.[170][171][172] Через кілька тижнів Lucasfilm заявили, що не будуть використовувати цифрову версію Фішер у фільмі.[173] У квітні 2017 року Кетлін Кеннеді заявила,[174] що Фішер не буде у фільмі, але пізніше було оголошено, що Фішер насправді з'явиться з використанням неопублікованих кадрів із «Пробудження Сили».[175] У серпні повідомлялося, що Джек Торн перепише сценарій.[176]

У вересні 2017 року Lucasfilm оголосив, що Треворроу пішов у відставку з посади режисера,[177][178] а через тиждень було оголошено, що Дж. Дж. Абрамс стане новим режисером фільму. Він написав сценарій разом із Крісом Терріо, а також продюсував фільм через Bad Robot Productions з Кеннеді та Мішель Рейван.[92][179] Спочатку Дісней планували прем'єру фільму на грудень 2019 року відповідно до попередніх двох фільмів з трилогії сиквелів, але потім перенесли на 24 травня.[180] Однак після повернення Абрамса дату повернули на грудень.[91][181]

10 січня 2018 року було оголошено, що Джон Вільямс буде композитором.[182][183] Наступного місяця Вільямс повідомив, що це буде остання музика до фільму «Зоряних війн», яку він створить.[184]

6 липня 2018 року повідомлялося, що Кері Расселл веде попередні перемовини щодо ролі у фільмі.[185] 9 липня The Hollywood Reporter повідомив, що Біллі Ді Вільямс знову зіграє роль Лендо Калріссіана.[186] 27 липня було зроблено офіційне оголошення про кастинг, яке включає повернення Дейзі Рідлі, Адама Драйвера, Джона Боєгу, Оскара Айзека, Люпіти Ніонго, Донала Глісона, Келлі Марі Тран, Йонаса Суотамо, Біллі Лурда, Марка Гемілла, Ентоні Деніелса, Наомі Аккі та Річарда Гранта. Це ж оголошення підтвердило повернення Вільямса і те, що Керрі Фішер посмертно зобразить Лею Орґану, використовуючи неопубліковані кадри з фільму «Пробудження сили».[187][188][189] Спочатку Lucasfilm планував включити невидані кадри Фішер з «Останніх джедаїв», але в кінцевому підсумку вони не були використані у фільмі.[190][191] Пізніше того ж дня було оголошено, що Кері Расселл приєднається до акторського складу.[192] Повідомлялося, що Йода також повернеться.[193] 12 квітня 2019 року на «Star Wars Celebration» було підтверджено назву фільму. Основне знімання розпочали 1 серпня 2018 року і завершили 15 лютого 2019 року. У США прем'єра відбулась 20 грудня 2019 року.[91][194]

Акторський склад[ред. | ред. код]

Фільм
Пробудження Сили (2015) Останні джедаї (207) Скайвокер. Сходження (2019)
Люк Скайвокер Марк Гемілл
Лея Орґана Керрі Фішер Керрі Фішер[n]
Ган Соло Гаррісон Форд Гаррісон Форд
Чубакка Пітер Мейг'ю Пітер Мейг'ю (консультант)
Джонас Суотамо
Йода Френк Оз
Лендо Калріссіан Біллі Ді Вільямс
Шив Палпатін/Дарт Сідіус Єн Макдермід
С-3РО Ентоні Деніелс
R2-D2 Кенні Бейкер (консультант)
Джиммі Ві
Фінн Джон Боєга
Рей Дейзі Рідлі
По Дамерон Оскар Айзек
Кайло Рен Адам Драйвер
Капітан Фазма Гвендолін Крісті
Маз Каната Люпіта Ніонго
Верховний лідер Сноук Енді Серкіс
Генерал Хакс Донал Глісон
Кайдел-Ко Коннікс Біллі Лурд
Теммін Векслі Грег Грюнберг Грег Грюнберг
Лор сан Текка Макс фон Сюдов
Роуз Тіко Келлі Марі Тран
Віце-адмірал Амілін Холдо Лора Дерн
Зломщик Бенісіо дель Торо
Янна Наомі Аккі
Енрік Прайд Річард Грант
Зорій Блісс Кері Расселл
Бомонт Кін Домінік Монаган

Теми[ред. | ред. код]

За словами Дж. Дж. Абрамса і Кріса Терріо, основна тема трилогії полягає в тому, щоб вчитися у попереднього покоління, подібного до американців, які у війні 1812 року зберегли те, за що воювали під час Війни за незалежність.[195] Абрамс розповів про натхнення для Першого Ордену, який утворений «з попелу Імперії», ним стали нацисти, які змогли втекти до Аргентини після Другої світової війни і «знову почали працювати разом».[196]

«Polygon» вважає, що зображення Люка Скайвокера в «Останніх джедаях» як пацифістського майстра-джедая відображає вірування джедаїв, які натхненні буддизмом, через внутрішній конфлікт персонажа щодо використання світлового меча та вбачання в ньому зброї знищення.[197][198] В «Останніх джедаях» є сцени, які нагадують фільм Куросави Акіри «Рашьомон» (1950), використовуючи «ефект Рашьомон», коли Люк розповідає Рей, що він думав про вбивство свого племінника Бена Соло, відчуваючи його неминучий перехід на темну сторону. Пізніше Кайло розповідає про свою точку зору, що спонукає Люка розповісти третій, комбінований ракурс події.[199]

За словами Адама Драйвера, Кайло Рен «морально виправданий, роблячи те, що він вважає правильним».[200] «Скайвокер. Сходження» зображує Кайло Рена, який ремонтує шолом після його знищення в «Останніх джедаях». Абрамс порівняв шолом з кінцуґі, японським керамічним мистецтвом ремонту розбитої кераміки, яке підкреслює поломку. У той час як шолом приховує його вразливі місця в «Пробудженні сили», його роздроблена форма у «Скайвокер. Сходження» натомість повідомляє про зламану природу його персонажа.[201] Кайло вбиває свого батька у «Пробудженні сили», перш ніж примиритися зі своєю пам'яттю про нього у «Скайвокер. Сходження». Згідно слів Кріса Терріо, це примирення є «спокутою перед батьком» один з етапів у подорожі героя.[202]

Подорож Рей відображає подорож Енакіна та Люка в приквельній та оригінальній трилогіях.[203] У фінальній сцені «Останніх джедаїв» зображено дітей-слуг, які граються з іграшкою Люка, а один хлопчик використовує Силу, щоб схопити мітлу. Згідно з сайтом «Inverse», це символізує, що «Силу можна знайти в людях зі скромним початком».[204] Автор того ж вебсайту інтерпретує кінець «Скайвокер. Сходження», як Рей «ховає минуле» і відкидає «будь-яку владу, яку мав над нею її дід» під час завершення подорожі героя.[205]

Прийом[ред. | ред. код]

Трилогія сиквелів отримала загалом позитивні відгуки від критиків, її спільно хвалили за емоційний вплив,[206][207][208][209][210] головні сцени,[207][208][211][212][213] та візуальні ефекти (включаючи акцент на практичних ефектах).[206][211][213] Однак деякі критикували за те, що трилогія являється похідною від оригінальної трилогії.[211][214][215] Окрема похвала була спрямована на «Пробудження сили» за те, що було охоплено дух оригінальної трилогії,[209][216] і «Останні джедаї» за керівництво та готовність ризикувати.[206][217] На відміну від цього «Скайвокер. Сходження» зазнало критики через перетворення сюжету, характеристик і тем «Останніх джедаїв», щоб заспокоїти частину фанів,[218][219] якій фільм виявився суперечливим.[220][221]

Ретроспектива, критики та публікації назвали реакцію шанувальників на трилогію сиквелів розбіжною, особливо в результаті останніх двох частин.[214][222] Деякі коментують очевидну відсутність планування загальної історії трилогії,[218][223][224] відзначаючи, що фільми виглядають непослідовними та суперечливими баченнями режисерів Дж. Дж. Абрамса та Раяна Джонсона.[220][225] Джонсону було надано повний творчий контроль над «Останніми джедаями».[226][227][228] CNBC не погодився з рішенням не використовувати «шоуранера», щоб очолити трилогію,[226] в той час як «Insider» відзначив суворий творчий контроль Lucasfilm над франшизою.[220] Кілька публікацій описували результат трилогії як «безлад»,[223][225][228] стратегія Діснею була «глибоко помилковою»[226] і називали її «актом чистої гордовитості».[228]

Думка режисерів «Зоряних війн»[ред. | ред. код]

Джордж Лукас погодився з критиками, які вважали «Пробудження Сили» похідною від оригінальної трилогії. В інтерв'ю Чарлі Роузу Лукас порівняв своє рішення продати Lucasfilm Діснею з розлученням, і окреслив творчі відмінності між ним і продюсерами «Пробудження сили». Лукас описав попередні шість фільмів «Зоряних війн» як своїх «дітей», і відстоював своє бачення про них, одночасно критикуючи «Пробудження сили» за «ретро-відчуття», сказавши: «Я дуже багато працював, щоб зробити їх абсолютно різними, з різними планетами, з різними космічними кораблями… щоб зробити щось нове». Лукас також порівняв Дісней з «білими работорговцями», що викликало певну критику.[229][230] У 2016 році відбулась прем'єра фільму «Бунтар Один», і повідомлялося, що Лукасу фільм сподобався більше ніж «Пробудження Сили».[231] У 2017 році Лукас описав наступний епізод «Останні джедаї» як «прекрасно зроблений».[232][233]

У 2016 році, відповідаючи на критику про те, що «Пробудження сили» є занадто похідним від попередніх фільмів,[i] Абрамс сказав: «Що було важливим для мене, так це представити абсолютно нових персонажів, використовуючи стосунки, які охоплювали історію, яку ми знаємо, щоб розповісти історію, яка є новою — йти назад, йти вперед».[234][o] Абрамс вибачився за те, як він влаштував зустріч Чубакки та Леї після смерті Гана, зазначивши, що найкращий друг і вдова Гана ігнорують одне одного, а Лея замість цього обіймає Рей (з якою Лея зустрічається вперше).[236] Продовження Джонсона включало те, що Лея обіймає Чубакку в кінці «Останніх джедаїв» як спосіб спокутувати попередню помилку.[237][238] Абрамс вважає, що фільм «Останні джедаї» вплинув на нього, щоб він став більш сміливішим у фільмі «Скайвокер. Сходження».[239]

Колишня дружина Джорджа Лукаса, Марсія, яка займалась монтажем усієї оригінальної трилогії, і отримала «Оскар» за роботу над Новою надією, розкритикувала сиквели Діснею в інтерв'ю Дж. В. Рінзлера для його посмертної останньої книги «Говард Казанджян: Життя продюсера». Вона заявила, що Кеннеді та Абрамс «не отримують» франшизу, особливо критикуючи смерть Гана і Люка, а також відсутність пояснення сили Рей.[240]

Критика[ред. | ред. код]

Фільм Rotten Tomatoes Metacritic CinemaScore[241]
Пробудження Сили 93% (8.20/10 середня оцінка) (443 відгуки)[242] 80 (55 відгуків)[243] A
Останні джедаї 91% (8.10/10 середня оцінка) (482 відгуки)[244] 84 (56 відгуків)[245] A
Скайвокер. Сходження 52% (6.10/10 середня оцінка) (511 відгуків)[246] 53 (61 відгук)[247] B+

Премія Оскар[ред. | ред. код]

Оскар Фільм
Пробудження Сили Останні джедаї Скайвокер. Сходження
88-ма церемонія 90-та церемонія 92-га церемонія
Найкращий монтаж Номінація Н/Д Н/Д
Найкраща музика до фільму Номінація Номінація Номінація
Найкращий звуковий монтаж Номінація Номінація Номінація
Найкращий звук Номінація Номінація Н/Д
Найкращі візуальні ефекти Номінація Номінація Номінація

Премія Сатурн[ред. | ред. код]

Сатурн Фільм
Пробудження Сили Останні джедаї Скайвокер. Сходження
42-га премія 44-та премія 46-та премія
Найкращий науково-фантастичний фільм Перемога Номінація Перемога
Найкращий режисер Номінація Номінація Перемога
Найкращий сценарій Перемога Перемога Номінація
Найкраща чоловіча роль Перемога[p] Перемога[q] Н/Д
Найкраща жіноча роль Номінація[r] Номінація[s] Номінація[t]
Найкраща чоловіча роль другого плану Перемога[u] Н/Д Номінація[v]
Найкраща жіноча роль другого плану Номінація[w] Номінація[x] Н/Д
Найкращий монтаж Перемога Перемога Номінація
Найкращу музику Перемога Номінація Перемога
Найкраща робота художника-постановщика Номінація Номінація Номінація
Найкращий дизайн костюмів Номінація Номінація Номінація
Найкращий грим Перемога Номінація Перемога
Найкращі візуальні ефекти Перемога Номінація Перемога

Касові збори[ред. | ред. код]

На відміну від попередніх трилогій, у трилогії сиквелів кожен наступний фільм збирав менші касові збори. Однак, це найкасовіша трилогія, а «Пробудження сили» посідає четверте місце серед найкасовіших фільмів усіх часів.

Фільм Дата виходу Бюджет Касові збори Рейтинг касових зборів
за весь час 		Примітка
США та Канада Інші території Світ США та Канада Світ
Пробудження Сили 18 грудня 2015 $245 млн $936.7 млн $1.132 млрд $2.068 млрд 1 4 [248]
Останні джедаї 15 грудня 2017 $317 млн $620.2 млн $713.3 млн $1.333 млрд 9 13 [249]
Скайвокер. Сходження 20 грудня 2019 $275 млн $515.2 млн $558.9 млн $1.074 млрд 14 32 [250]
Всього $837 млн $2.073 млрд $2.405 млрд $4.475 млрд


Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Число з дванадцяти фільмів, які обговорював Лукас у 1980 році, включала «фільм про роботів без людей» і «фільм лише про вукі, нічого іншого».[4]
  2. ↑ Кездан також підтримав Лукаса у створені приквелу Гано Соло, який був закінчений під керівництвом Кетлін Кеннеді.
  3. ↑ Сценарист Майкл Арндт описав цього персонажа як «самотню, гарячу голову, загадкову, бешкетницю».[55] Спочатку під час попереднього виробництва Дж. Дж. Абрамс дав їй ім'я «Саллі», але під час розробки фільму її ім'я було змінено на «Кіра» (яке було збережено як виробничий код для персонажу), а потім Ехо, і, нарешті, Рей.[56] Фонетично схоже ім'я «Кі'ра» буде використано для подруги молодого Гана Соло у фільмі «Соло. Зоряні Війни. Історія».
  4. ↑ Майкл Арндт описав персонажа як «чисту харизму».[55] Дж. Дж. Абрамс спочатку дав йому ім'я «Гаррі» під час підготовки до виробництва, але під час розробки фільму його ім'я було змінено на Сем, а потім, зрештою, на Фінн.[56]
  5. ↑ Люк мав бути як «полковник Курц, який ховається від світу в печері».[60] Люк збирався піти в добровільне вигнання, через зраду одного зі своїх учнів, і духовно бути в «темному місці».[61][62][57]
  6. ↑ Перший концепт-арт храму джедаїв був дзвоноподібним, і створений артдиректором Джеймсом Клайном.[63] Він буде перероблений у храм на Ахч-То.
  7. ↑ Після «відставки» Лукаса у Майкла Арндта виникла ідея зробити першу появу Люка безмовним камео в кінці першого фільму[58]
  8. ↑ Дісней зіткнувся з проблемою догодити відданим фанатам «Зоряних війн» більше, ніж з іншими франшизами компанії.[78]
  9. ↑ а б У той час як Дж. Дж. Абрамс зняв визнане критиками перезавантаження «Зоряного шляху» 2009 року,[79] його продовження «Стартрек: Відплата» (найновіший фільм, який Абрамс зняв до «Пробудження сили») так само критикували як ремейк «Зоряний шлях 2: Гнів Хана»).[80]
  10. ↑ Також знаний як Зоряні війни. Епізод VII: Пробудження Сили або просто Пробудження Сили.
  11. ↑ Також знаний як Зоряні війни. Епізод VIII: Останні джедаї або просто Останні джедаї.
  12. ↑ Також знаний як Зоряні війни. Епізод IX: Скайвокер. Сходження або просто Скайвокер. Сходження.
  13. ↑ Концепт-арт, можливо, оснований на чернетці Арндта, показує Кіру (Рей) у пошуках підводних залишків другої Зірки Смерті.[102] Цю ідею, можливо, було використано для фільму «Скайвокер. Сходження», оскільки трейлери показують Рей у залишках другої Зірки Смерті, які знаходяться у водяному середовищі.[103][104][105]
  14. ↑ Керрі Фішер посмертно зобразила Лею Орґану, використовуючи неопубліковані кадри з фільму «Пробудження сили».
  15. ↑ У 2017 році Абрамс сказав, що не буде робити більше ремейків чи перезавантажень, щоб замість них зосередитися на власній роботі, сказавши: «Знаєте, я думаю, якщо ви розповідаєте історію, яку нічого не рухає вперед, не вводите нічого, що є актуальним, це не створення нової міфології чи її розширення, тоді повний ремейк чогось виглядає як помилка»[235]
  16. ↑ Гаррісон Форд за роль Гана Соло
  17. ↑ Марк Гемілл за роль Люка Скайвокера
  18. ↑ Дейзі Рідлі за роль Рей
  19. ↑ Дейзі Рідлі за роль Рей
  20. ↑ Дейзі Рідлі за роль Рей
  21. ↑ Адам Драйвер за роль Кайло Рена
  22. ↑ Адам Драйвер за роль Кайло Рена та Єн Макдермід за роль Палпатіна/Дарта Сідіуса
  23. ↑ Керрі Фішер за роль Леї Орґани та Люпіта Ніонго за роль Маз Канати
  24. ↑ Керрі Фішер (посмертно) за роль Леї Орґани та Келлі Марі Тран за роль Роуз Тіко

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Mark Hamill talks Star Wars 7, 8 and 9!. MovieWeb. 10 вересня 2004. Архів оригіналу за 6 грудня 2008. Процитовано 6 листопада 2018.
  2. ↑ Chitwood, Scott (10 вересня 2004). Mark Hamill Talks Star Wars Epis. 7, 8, & 9. ComingSoon.net. Архів оригіналу за 6 листопада 2012. Процитовано 15 вересня 2012.
  3. ↑ George Lucas' Galactic Empire. Time. Т. 111, № 11. 6 березня 1978. Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 15 вересня 2012.
  4. ↑ а б в г д Steranko, Jim (вересень-жовтень 1980). George Lucas. Prevue. № 42.
  5. ↑ а б в г Gary Kurtz Reveals Original Plans for Episodes 1–9. TheForce.Net. 26 травня 1999. Архів оригіналу за 29 вересня 2012. Процитовано 15 вересня 2012.
  6. ↑ а б Gary Kurtz (11 листопада 2002). An Interview with Gary Kurtz. IGN (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Ken P. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 15 вересня 2012.
  7. ↑ Vallely, Jean (12 червня 1980). The Empire Strikes Back. Rolling Stone. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  8. ↑ Steranko, Jim (вересень-жовтень 1980). Gary Kurtz. Prevue. № 42.
  9. ↑ Quinn, Kerry (вересень 1981). The George Lucas Saga Chapter 3: 'The Revenge of the Box Office. Starlog. № 50. с. 52—6.
  10. ↑ а б Waxman, Sharon (30 жовтня 2012). 'Star Wars' 7, 8 and 9 Are 'The Most Exciting,' Says George Lucas Biographer (Exclusive). The Wrap. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 26 травня 2013.
  11. ↑ Kaminski, 2008, с. 494.
  12. ↑ Gore, Chris (5 березня 2000). Gary Kurtz Interview: The Original Star Wars Producer Speaks. Film Threat. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 15 вересня 2012.
  13. ↑ а б Clarke, Gerald; Worrell, Denise (23 травня 1983). I've Got to Get My Life Back Again. Time. Т. 121, № 21. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 15 вересня 2012.
  14. ↑ Denise Worrell (1989). Icons: Intimate Portraits. ISBN 0-87113-306-7. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  15. ↑ «Visionary filmmaker Lucas invents fantasy phenomenon». The Yuma Daily Sun, 2 травня 1982.
  16. ↑ Quinn, Kerry (липень 1981). The George Lucas Saga Chapter 1: 'A New View. Starlog. № 48. с. 25—9 — через Інтернет-архів.
  17. ↑ Kempley, Rita (27 травня 1983). A Triumphal 'Return of the Jedi'. The Washington Post. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 15 вересня 2012.
  18. ↑ а б в Warren, Bill (квітень 1997). Maker of Myths. Starlog (237): 28—34 — через Internet Archive.
  19. ↑ Rinzler, J.W. (30 жовтня 2012). The Long, Winding, and Shapeshifting Trail to Episodes VII, VIII & IX. StarWars.com. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 26 травня 2012.
  20. ↑ Watkins, Gwynne (7 лютого 2017). Watch Mark Hamill Promote 'Star Wars: Return of the Jedi' Without Knowing the Ending. Yahoo! Entertainment. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
  21. ↑ Britt, Ryan. 'Rise of Skywalker': Will It Come Close to George Lucas' Original Plan?. Inverse. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
  22. ↑ Clarke, Gerald (19 травня 1980). The Empire Strikes Back!. Time. Т. 115, № 20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 26 вересня 2012.
  23. ↑ Warren, Bill (лютий 1988). George Lucas: Father of the Force. Starlog. № 127. с. 45—51 — через Internet Archive.
  24. ↑ Breznican, Anthony (2 листопада 2012). 'Star Wars' sequel author Timothy Zahn weighs in on new movie plans – EXCLUSIVE. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 26 травня 2013.
  25. ↑ Kaminski, 2008, с. 312.
  26. ↑ а б Star Wars Insider #35, зима 1997.
  27. ↑ «Leonard Maltin On-Line Interview with George Lucas» [Архівовано 3 березня 2014 у Wayback Machine.], грудень 1997. Процитовано 15 вересня 2012.
  28. ↑ а б Lucas To End Star Wars Series. Associated Press. 5 січня 1999. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 15 вересня 2012.
  29. ↑ а б No Star Wars sequels, says Lucas. BBC. 6 січня 1999. Архів оригіналу за 24 вересня 2008. Процитовано 15 вересня 2012.
  30. ↑ Spelling, Ian (серпень 1999). The Man Behind Menace. Starlog. № 265. с. 28—34 — через Internet Archive.
  31. ↑ Spelling, Ian (липень 2002). Building A Better Empire. Starlog. № 300.
  32. ↑ Darrell Giles (11 травня 2002). Beyond Star Wars. The Mercury (Hobart). с. 40.
  33. ↑ Goldman, Eric (5 березня 2007). George Lucas on the Future of Star Wars. IGN. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 16 вересня 2012.
  34. ↑ Boucher, Geoff (7 травня 2008). George Lucas: 'Star Wars' won't go beyond Darth Vader. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
  35. ↑ Wakeman, Gregory (4 грудня 2014). George Lucas Was Terrible at Predicting The Future Of Star Wars. Cinema Blend. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 29 листопада 2019.
  36. ↑ Jones, 2016, с. 453.
  37. ↑ Jagernauth, Kevin (13 січня 2015). George Lucas Had Originally Planned To Direct 'Star Wars 7' For A May 2015 Release. indiewire.com. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  38. ↑ Sarkar, Samit (13 січня 2015). George Lucas was planning to release Star Wars Episode 7 and then sell Lucasfilm. Polygon. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2019.
  39. ↑ George Lucas Done With 'Star Wars' Fanboys, Talks 'Red Tails'. HuffPost. 17 січня 2012. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 17 січня 2012.
  40. ↑ Jones, 2016, с. 458.
  41. ↑ Jones, 2016, с. 458–59.
  42. ↑ а б Jones, 2016, с. 459.
  43. ↑ Maytum, Matt (1 листопада 2012). Mark Hamill talks Star Wars: Episode VII, VIII and IX. Games Radar (EN-US) . Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  44. ↑ Barone, Matt (17 квітня 2015). George Lucas Brought "The Force" to Stephen Colbert & TFF 2015 for a Candid Tribeca Talks Event. TribecaFilm.com. Кінофестиваль Трайбека. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
  45. ↑ George Lucas Speaks on 'The Force Awakens'. YouTube.com. Tribeca Film Festival. 21 квітня 2015. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
  46. ↑ Arrant, Chris (14 червня 2018). Fans Buzzing Over George Lucas' Purported Plans for Star Wars Episodes 7-9. Space.com. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
  47. ↑ Randall Frakes; Brooks Peck; Sidney Perkowitz; Matt Singer; Gary K. Wolfe; Lisa Yaszek (2018). James Cameron's Story of Science Fiction. Insight Editions. с. 109, 114. ISBN 978-1-68383-497-7.
  48. ↑ Leonard, Devin (7 березня 2013). How Disney Bought Lucasfilm—and Its Plans for 'Star Wars'. Bloomberg Businessweek. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 28 березня 2019.
  49. ↑ Jones, 2016, с. 461.
  50. ↑ George Lucas & Kathleen Kennedy Discuss Disney and the Future of Star Wars. YouTube. Lucasfilm. 30 жовтня 2012. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
  51. ↑ Serpe, Gina (30 жовтня 2012). New Star Wars Film Coming in 2015!. E! Online. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  52. ↑ New Video Series: A Discussion About the Future of Star Wars. StarWars.com. 30 жовтня 2012. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 25 травня 2013.
  53. ↑ а б Leonard, Devin (7 березня 2013). How Disney Bought Lucasfilm—and Its Plans for 'Star Wars'. Bloomberg Businessweek. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 26 травня 2013.
  54. ↑ Kemp, Ella (15 жовтня 2020). Star Wars: Rey was originally called Winkie in George Lucas' sequel treatment. NME. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  55. ↑ а б Szostak, 2015, с. 23.
  56. ↑ а б Hidalgo, 2020, с. 193.
  57. ↑ а б Goslin, Austen (10 грудня 2019). Everything George Lucas has said about his theoretical Star Wars sequel trilogy. Polygon. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  58. ↑ а б в г Rayne, Elizabeth (5 січня 2018). Report: Parts of The Force Awakens and The Last Jedi Really Were George Lucas' Ideas. SyFy. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 2 жовтня 2019.
  59. ↑ а б Davis, Grant. Pablo Hidalgo Sheds More Light On George Lucas's Influence On The Sequel Trilogy. Star Wars News Net. Процитовано 6 грудня 2020.
  60. ↑ Christian Alzmann on Instagram: “My first image I made for Star Wars : The Force Awakens. This was January of 2013. Luke was being described as a Col. Kurtz type hiding…”. 21 листопада 2018. Процитовано 16 жовтня 2020.
  61. ↑ @PhilSzostak (21 грудня 2017). So, the late-2012 idea of a Luke Skywalker haunted by the betrayal of one of his students, in self-imposed exile & spiritually in “a dark place”, not only precedes Rian Johnson’s involvement in Star Wars but J.J. Abrams’, as well. #TheLastJedi 3/3 (I lied) (Твіт) — через Твіттер.
  62. ↑ Hidalgo, 2020, с. 195.
  63. ↑ Szostak, 2017, с. 24.
  64. ↑ Hidalgo, 2020, с. 140.
  65. ↑ Russell, Steve (14 жовтня 2020). Star Wars: Even George Lucas' Episode VIII Would Have Killed Luke Skywalker. CBR (амер.). Процитовано 15 жовтня 2020.
  66. ↑ Mithaiwala, Mansoor (22 грудня 2017). George Lucas' Star Wars Sequel Trilogy Story Revealed. ScreenRant. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 1 лютого 2018.
  67. ↑ Skrebels, Joe (26 березня 2018). Mark Hamill Reveals Ending to George Lucas' Star Wars: Episode 9. IGN. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  68. ↑ а б Brigden, Charlie (10 листопада 2020). Darth Maul's sequel role and 9 other Star Wars tidbits from Taschen's new prequel book. Polygon (англ.). Процитовано 11 листопада 2020.
  69. ↑ Szostak, 2015, с. 28.
  70. ↑ Duncan, 2020, с. 572.
  71. ↑ Russell, Bradley (10 листопада 2020). George Lucas finally reveals his ideas for a Star Wars sequel trilogy – and why he never made it. GamesRadar (англ.). Процитовано 12 листопада 2020.
  72. ↑ а б в Duncan, 2020, с. 585.
  73. ↑ а б в г Eclarinal, Aeron Mer (10 листопада 2020). Star Wars: George Lucas Had Big Plans For Darth Maul & Others in Sequel Movies. TheDirect.com (англ.). Процитовано 12 листопада 2020.
  74. ↑ Duncan, 2020, с. 583,585.
  75. ↑ How George Lucas' Star Wars 7 Ideas Were Used By Disney. Cinema Blend. 2015. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 10 лютого 2015.
  76. ↑ Breznican, Anthony (20 листопада 2015). George Lucas on 'Star Wars: The Force Awakens': 'They weren't keen to have me involved'. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
  77. ↑ Sciretta, Peter. Interview: J.J. Abrams Talks About Abandoning George Lucas' Treatments and Lessons of the Star Wars Prequels. Slashfilm. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
  78. ↑ Schwartzel, Erich; Watson, R.T. (6 грудня 2019). Disney Disturbs the Force: Pleasing Star Wars Fans Complicates Saga. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
  79. ↑ Star Trek (2009). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2018.
  80. ↑ The Wrath of Khan director wasn't impressed by Star Trek Into Darkness. Flickering Myth (амер.). 27 листопада 2018. Процитовано 19 червня 2019.
  81. ↑ McCreesh, Louise (24 вересня 2019). Star Wars creator George Lucas felt "betrayed" by new trilogy plans, Disney boss admits. Digital Spy. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
  82. ↑ Breznican, Anthony (4 травня 2017). Star Wars: The Last Jedi director asked for a droid swap in The Force Awakens. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
  83. ↑ Weiss, Josh (3 жовтня 2019). Star Wars: J.J. Abrams wasn't sure Episode VIII would go when he made The Force Awakens. SyFy. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
  84. ↑ Grebey, James (11 січня 2018). Why Luke's Big 'Force Awakens' Moment Had to Be Changed for 'Last Jedi'. Inverse. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
  85. ↑ The Last Jedi Understood The Force Better Than The Other Sequels (Because Of Clone Wars). Screen Rant. Процитовано 26 листопада 2020.
  86. ↑ @rianjohnson (3 вересня 2018). I rewatched these eps (on @dave_filoni’s advice) early in the writing process, they’re so gorgeous and boundary pushing (Твіт). Архів оригіналу за 22 травня 2021 — через Твіттер.
  87. ↑ Yes, Lando Was Almost In ‘Star Wars: The Last Jedi’. The Hollywood Reporter. Процитовано 20 грудня 2017.
  88. ↑ The Legendary Star Wars Expanded Universe Turns A New Page. StarWars.com. 25 квітня 2014. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 8 вересня 2015.
  89. ↑ Rey, Kylo Ren, and More Await You in Star Wars Character Encyclopedia: Updated and Expanded – First Look. StarWars.com. 1 лютого 2016. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
  90. ↑ Robinson, Joanna (22 травня 2019). Everything New Revealed in Vanity Fair's The Rise of Skywalker Cover Story. Vanity Fair. Процитовано 22 травня 2019.
  91. ↑ а б в Parker, Ryan (12 вересня 2017). J.J. Abrams to Replace Colin Trevorrow as 'Star Wars: Episode IX' Writer and Director. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  92. ↑ а б в г J.J. Abrams To Write And Direct Star Wars: Episode IX. StarWars.com. 12 вересня 2017. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  93. ↑ Зоряні війни: Пробудження Сили (Blu-ray). Walt Disney Studios Motion Pictures. 2015.
  94. ↑ Michael Arndt to write screenplay for Star Wars: episode VII, Star Wars, архів оригіналу за 27 листопада 2013
  95. ↑ Dyer, James (18 грудня 2015). Star Wars: The Force Awakens – The Complete History, Part I. empireonline.com. Архів оригіналу за 21 квітня 2017.
  96. ↑ Gallagher, Brian (21 грудня 2015). Original Star Wars: The Force Awakens Script Used Luke Very Differently. movieweb.com/. Архів оригіналу за 3 лютого 2017.
  97. ↑ Breznican, Anthony (20 грудня 2015). Star Wars The Force Awakens: J.J. Abrams explains R2-D2's closing scene. ew.com. Архів оригіналу за 5 лютого 2017.
  98. ↑ Conover, Stuart (11 листопада 2013). J.J. Abrams Opens Up About Replacing Writer Michael Arndt On 'Star Wars Episode VII'. sciencefiction.com. Архів оригіналу за 3 лютого 2017.
  99. ↑ Kit, Borys (24 жовтня 2013). Writer Michael Arndt Exits 'Star Wars: Episode VII'. Архів оригіналу за 26 жовтня 2013 — через news.google.com.
  100. ↑ Goldberg, Matt (20 грудня 2015). 'Star Wars: The Force Awakens' Writers Talk about Previous Versions of the Script. collider.com. Архів оригіналу за 3 лютого 2017.
  101. ↑ Holslin, Peter (25 жовтня 2013). Decoding the 'Star Wars' Writers' Drama. rollingstone.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2017.
  102. ↑ Szostak, 2015, с. 34.
  103. ↑ Tach, Dave (12 квітня 2019). How Star Wars Episode VII's failures might explain the Death Star in Episode IX's trailer. Polygon. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 23 жовтня 2019.
  104. ↑ Crouse, Megan (22 жовтня 2019). Star Wars: The Rise of Skywalker Final Trailer Breakdown and Analysis. Den of Geek. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
  105. ↑ Szostak, Phil (2020). The Art of Star Wars: The Rise of Skywalker. Rick Carter. New York: Abrams. с. 211. ISBN 978-1-4197-4038-1. OCLC 1100598789.
  106. ↑ Star Wars Is Being Kick-Started with Dynamite J.J. Abrams to Direct Star Wars: Episode VII. Star Wars. 25 січня 2013. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 26 січня 2013.
  107. ↑ Peat, Calvin (3 серпня 2013). John Williams Confirmed to Score Star Wars Episodes VII-IX. Shadowlocked. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 4 серпня 2013.
  108. ↑ MASTER FILMMAKING TEAM ANNOUNCED FOR STAR WARS: EPISODE VII. Star Wars. 24 жовтня 2013. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 26 жовтня 2013.
  109. ↑ Rothman, Michael (14 грудня 2014). Why George Lucas Hasn't Seen 'Star Wars: The Force Awakens' Trailer. ABC News. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
  110. ↑ Lewis, Hillary (19 січня 2015). George Lucas Weighs in on 'Star Wars: The Force Awakens' Trailer. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  111. ↑ Report: Mark, Carrie & Harrison To Begin Working On Episode VII In March/April. starwarsunderground.com. 21 січня 2014. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 21 січня 2014.
  112. ↑ Appelo, Tim (5 квітня 2014). Disney Chief Reveals 'Star Wars: VII' Casting Almost Complete, Says Film Is Already Shooting (Video). The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 6 квітня 2014.
  113. ↑ McNary, Dave (17 квітня 2013). Star Wars Movies Coming in 2015, 2017 and 2019. Variety. Архів оригіналу за 8 листопада 2013. Процитовано 26 травня 2013.
  114. ↑ Search Results. filmratings.com. Архів оригіналу за 27 листопада 2015.
  115. ↑ Lussier, Germain. Star Wars: The Force Awakens is Rated PG-13, Which Is Kind Of A Surprise. io9.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
  116. ↑ Pallotta, Frank (27 грудня 2015). 'Stars Wars: The Force Awakens' makes $1 billion in a record 12 days. CNNMoney. Архів оригіналу за 30 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015.
  117. ↑ All Time Domestic Box Office Results. Box Office Mojo. Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 10 січня 2016.
  118. ↑ Зоряні війни: Останні джедаї (Blu-ray). Walt Disney Studios Motion Pictures. 2017.
  119. ↑ Kit, Borys (20 листопада 2012). Sources: Lawrence Kasdan, Simon Kinberg Lock Deals to Write and Produce 'Star Wars' Installments. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 21 листопада 2012.
  120. ↑ McMillan, Graeme (18 серпня 2014). Rian Johnson Says Next 'Star Wars' Will Have Less CGI, More Practical Effects. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
  121. ↑ а б 'Star Wars: Episode VIII' Sets Director. The Hollywood Reporter. 20 червня 2014. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 20 червня 2014.
  122. ↑ Fleming, Mike Jr. (20 червня 2014). UPDATED: 'Star Wars' Bombshell! Rian Johnson To Write, Direct Next Two Films. Deadline. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 20 червня 2014.
  123. ↑ McMillan, Graeme (18 серпня 2014). Rian Johnson Says Next 'Star Wars' Will Have Less CGI, More Practical Effects. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
  124. ↑ ROGUE ONE IS THE FIRST STAR WARS STAND-ALONE FILM, RIAN JOHNSON TO WRITE AND DIRECT STAR WARS: EPISODE VIII. StarWars.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
  125. ↑ Oscar Isaac Talks 'Star Wars: The Force Awakens' and Going After X-Men's Apocalypse (EXCLUSIVE). Moviefone. 19 березня 2015. Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
  126. ↑ McGloin, Mark (3 вересня 2015). Benicio Del Toro Confirms Star Wars Episode VIII. Cosmic Book News. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2015.
  127. ↑ Crossan, Ashley (14 вересня 2015). Benicio Del Toro's 'Star Wars: Episode VIII' Character Might Not Be What You Think. Entertainment Tonight. Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 16 вересня 2015.
  128. ↑ Sneider, Jeff (20 липня 2015). 'Star Wars: Episode VIII' Eyes Benicio Del Toro To Play Villain (Exclusive). The Wrap. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
  129. ↑ Seemayer, Zack (13 серпня 2015). Benicio Del Toro Says 'Star Wars' Role 'Looks Like It's Gonna Happen'. ET Online. Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
  130. ↑ Auty, Dan (7 вересня 2017). Star Wars Episode 8's Villain to Be Played by Benicio Del Toro. GameSpot.com. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
  131. ↑ Snieder, Jeff (1 вересня 2015). 'Star Wars: Episode VIII' Shortlist Includes Gina Rodriguez, Tatiana Maslany, Olivia Cooke (Exclusive). The Wrap. Архів оригіналу за 3 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
  132. ↑ Star Wars News, Disney's Upcoming Slate and More! – Meet The Movie Press (January 8th, 2016). 8 січня 2016. Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 8 січня 2016 — через YouTube.
  133. ↑ cameronkmcewan (16 листопада 2015). Doctor Who actor Jimmy Vee is the new R2-D2 in Star Wars Episode 8 – Metro News. Metro. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
  134. ↑ Little actor Jimmy Vee is Artoo-Detoo in Star Wars: Episode VIII?. Making Star Wars. 16 вересня 2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
  135. ↑ Breznican, Anthony (9 вересня 2015). CORRECTED: Star Wars: Episode VIII will shoot in Ireland this month. Entertainment Weekly. (Entertainment Weekly). Архів оригіналу за 11 вересня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.
  136. ↑ Dadich, Scott (8 листопада 2015). Lucky VII. Wired. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 11 березня 2017.
  137. ↑ Vejvoda, Jim (15 вересня 2015). Mark Hamill Reports to Set of Star Wars: Episode VIII. IGN. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  138. ↑ Oscar Isaac Talks 'Star Wars: The Force Awakens' and Going After X-Men's Apocalypse (EXCLUSIVE). Moviefone. 19 березня 2015. Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 9 січня 2016.
  139. ↑ Star Wars: Episode VIII: Captain Phasma to Return. Collider. 4 грудня 2015. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 5 грудня 2015.
  140. ↑ Siegel, Lucas (14 грудня 2015). Two More Actors Confirmed to Return for Star Wars Episode VIII. ComicBook.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 14 грудня 2015.
  141. ↑ Ruby, Jennifer (17 грудня 2015). Star Wars producer Kathleen Kennedy confirms that entire cast will return for eighth film. London Evening Standard. Архів оригіналу за 21 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
  142. ↑ McClintock, Pamela (20 січня 2016). 'Star Wars: Episode VIII' Gets New Release. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 20 січня 2016.
  143. ↑ The Official Title for Star Wars: Episode VIII Revealed. StarWars.com. 23 січня 2017. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 23 січня 2017.
  144. ↑ Stolworthy, Jacob (14 грудня 2016). Star Wars 8: Adam Driver doesn't think there should be a trailer. Independent. London. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
  145. ↑ STAR WARS: EPISODE VIII NOW FILMING. StarWars.com. 15 лютого 2016. Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 3 січня 2017.
  146. ↑ Star Wars Episode VIII Starts Shooting in Dubrovnik This Week. Croatia Week. 8 березня 2016. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
  147. ↑ Harris, David (26 березня 2016). Star Wars: Episode VIII Filming Update: Luke in a Casino, Poe takes Charge. Dork Side of the Force. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
  148. ↑ Barrett, David (20 березня 2016). Star Wars Episode VIII returns to new locations in Ireland. The Telegraph. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 20 березня 2016.
  149. ↑ Nevets, Stephen (11 липня 2016). 'Star Wars 8' wraps production, Mark Hamill, Anthony Daniels turn to Twitter as Star Wars Celebration 2016 nears. The Global Dispatch. Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  150. ↑ Trivedi, Sachin (12 липня 2016). 'Star Wars: Episode 8' production update: Filming wraps; Big party in London with cast and crew. International Business Times. Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  151. ↑ Romano, Nick (22 липня 2016). Star Wars: Episode VIII director Rian Johnson announces end of production. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 24 липня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
  152. ↑ Blankstein, Andrew (27 грудня 2016). 'Star Wars' Actress Carrie Fisher Dies at 60 After Suffering Heart Attack. NBC News. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
  153. ↑ Rahman, Abid (4 травня 2015). 'Star Wars: Episode VIII' to Shoot at U.K.'s Pinewood. The Hollywood Reporter. Prometheus Global Media. Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 4 травня 2015.
  154. ↑ Ashurst, Sam (16 жовтня 2014). ILM London Launch: Updates on Star Wars Episode VII & Avengers: Age of Ultron. IGN. Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 16 жовтня 2014.
  155. ↑ Colburn, Randall (15 квітня 2019). J.J. Abrams defends "provocative" new Star Wars title. The A.V. Club. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  156. ↑ McWhertor, Michael (12 квітня 2019). Star Wars: Episode IX — The Rise of Skywalker's first trailer is here. Polygon. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  157. ↑ Robinson, Joanna (22 травня 2019). Everything New Revealed in Vanity Fair's The Rise of Skywalker Cover Story. Vanity Fair. Процитовано 20 грудня 2019.
  158. ↑ Schoellkopf, Christina (17 грудня 2019). Emperor Palpatine actor was done with 'Star Wars'. Then J.J. Abrams called. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  159. ↑ McCluskey, Megan (20 грудня 2019). Breaking Down That Shocking Rey Reveal in Star Wars: The Rise of Skywalker. Time. Процитовано 10 травня 2020.
  160. ↑ Зоряні війни: Скайвокер. Сходження (Blu-ray). Walt Disney Studios Motion Pictures. 2019.
  161. ↑ Johnson, Rian [@rianjohnson] (24 квітня 2017). That's old info, I haven't been involved in writing IX (Твіт). Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017 — через Твіттер.
  162. ↑ «Звёздные войны — Эпизод 9» и «Чужой» Нила Бломкампа. Процитовано 19 березня 2015.
  163. ↑ J.J. Abrams Won't Direct 'Star Wars: Episode 9,' Luke Skywalker Drew Him To 'The Force Awakens. Процитовано 12 серпня 2015.
  164. ↑ Джей Джей Абрамс сожалеет, что продолжение «Звездных войн» снимает не он. The Hollywood Reporter. The Hollywood Reporter. Процитовано 25 листопада 2016.
  165. ↑ Rebecca, Ford (15 серпня 2015). 'Star Wars: Episode IX' Sets 'Jurassic World' Director Colin Trevorrow to Helm. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 17 серпня 2015. Процитовано 16 серпня 2015.
  166. ↑ J.J. Abrams to Write and Direct Star Wars: Episode IX. StarWars.com. 12 вересня 2017. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  167. ↑ Стал известен режиссер девятого эпизода "Звездных войн". Процитовано 16 серпня 2015.
  168. ↑ Colin Trevorrow prepares for directing Star Wars Episode IX with Lucasfilm notebook. Процитовано 8 вересня 2015.
  169. ↑ Breznican, Anthony (10 лютого 2016). Star Wars: Episode VIII has started filming. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 10 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
  170. ↑ Littleton, Cynthia (27 грудня 2016). Carrie Fisher Completed Work on 'Star Wars: Episode VIII' Before Her Death. Variety. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
  171. ↑ Maresca, Rachel (27 грудня 2016). Carrie Fisher Wrapped Filming on 'Star Wars: Episode VIII': What Does Her Death Mean for 'Episode IX'?. Entertainment Tonight. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
  172. ↑ Agency, Reuters News (28 грудня 2016). How will Carrie Fisher's death affect the Star Wars franchise and will they recast Princess Leia?. Telegraph. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
  173. ↑ Lucasfilm: Carrie Fisher won't be digitally recreated. BBC News. 14 січня 2017. Архів оригіналу за 14 січня 2017. Процитовано 14 січня 2017.
  174. ↑ Truitt, Brian (14 квітня 2017). Kathleen Kennedy confirms Carrie Fisher won't be in 'Star Wars: Episode IX'. USA Today. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
  175. ↑ Kreps, Daniel (27 липня 2018). 'Star Wars: Episode IX' to Feature Unused Footage of Carrie Fisher's Leia Organa. Rolling Stone. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 28 липня 2018.
  176. ↑ Kit, Borys (1 серпня 2017). 'Star Wars: Episode IX' Gets a New Writer (Exclusive). The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 2 серпня 2017.
  177. ↑ A Statement Regarding Star Wars: Episode IX. StarWars.com. 5 вересня 2017. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017.
  178. ↑ Kit, Borys; Galuppo, Mia (5 вересня 2017). Colin Trevorrow Out as 'Star Wars: Episode IX' director. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017.
  179. ↑ Kroll, Justin (12 вересня 2017). J.J. Abrams to Replace Colin Trevorrow as Director of 'Star Wars: Episode IX'. Variety. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  180. ↑ Kroll, Justin (25 квітня 2017). 'Star Wars: Episode IX' Gets Release Date. Variety. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 7 лютого 2018.
  181. ↑ Tambini, Joe (19 грудня 2017). Star Wars Episode 9: When is the next Star Wars film coming out?. Express. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
  182. ↑ Weiss, Josh (10 січня 2018). John Williams Says He's Scoring Star Wars: Episode IX For J.J. Abrams. Syfy Wire. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  183. ↑ Jones, Jordan (11 січня 2018). John Williams will be returning for Star Wars: Episode IX. Flickering Myth. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 11 січня 2018.
  184. ↑ Hughes, William (3 березня 2018). John Williams says he's only got one more of these damn Star Wars movies in him. AVClub. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  185. ↑ Kroll, Justin (6 липня 2018). Star Wars: Episode IX Eyes Keri Russell (EXCLUSIVE). Variety. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
  186. ↑ Borys, Kit (9 липня 2018). 'Star Wars': Billy Dee Williams Reprising Role as Lando Calrissian. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 9 липня 2018.
  187. ↑ Kroll, Justin (27 липня 2018). 'Star Wars: Episode IX' Announces Cast; Carrie Fisher to Be Featured. Variety. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 27 липня 2018.
  188. ↑ Couch, Aaron (27 липня 2018). Carrie Fisher to Appear in 'Star Wars: Episode IX'. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 27 липня 2018.
  189. ↑ Breznican, Anthony (27 липня 2018). Leia and Lando return: Carrie Fisher and Billy Dee Williams will appear in Star Wars: Episode IX. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 28 липня 2018.
  190. ↑ Agar, Chris (3 серпня 2018). Star Wars 9 Will Use The Last Jedi Footage of Leia. ScreenRant. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
  191. ↑ Perry, Spencer (5 грудня 2019). Star Wars: The Rise of Skywalker Doesn't Use Any Carrie Fisher Footage From The Last Jedi. Comicbook. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  192. ↑ Hipes, Patrick (27 липня 2018). Keri Russell Is In 'Star Wars: Episode IX' After All. Deadline.com. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 27 липня 2018.
  193. ↑ Desborough, James (14 квітня 2018). 'Star Wars' fans rejoice: Beloved character Yoda will return. New York Daily News. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.
  194. ↑ Perry, Spencer (27 липня 2018). BREAKING: Star Wars: Episode IX Cast Officially Announced!. ComingSoon.net. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 27 липня 2018.
  195. ↑ Truitt, Brian (16 грудня 2019). 'This was not small stakes for us': J.J. Abrams brings 'Star Wars' saga to a close with 'Rise of Skywalker'. USA Today. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
  196. ↑ Dyer, James (2015). JJ Abrams Spills Details On Kylo Ren. Empireonline.com. Процитовано 2 лютого 2016.
  197. ↑ The Last Jedi dared to put the philosophy of Star Wars in the foreground. Polygon. 13 грудня 2019. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 січня 2020.
  198. ↑ The Rise of Skywalker leaves the Jedi in a state of confusion. Polygon. 7 січня 2020. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 18 січня 2020.
  199. ↑ Young, Bryan (31 січня 2018). How The Last Jedi Got Luke Skywalker Right. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 12 грудня 2019.
  200. ↑ Idato, Michael (11 грудня 2015). Adam Driver's Kylo Ren unmasked as real star of Star Wars: The Force Awakens. Stuff. Процитовано 15 жовтня 2019.
  201. ↑ J.J. Abrams Has Confirmed a Big Kylo Ren Fan Theory About Star Wars: The Rise of Skywalker. Esquire. 1 жовтня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
  202. ↑ Davids, Bryan (30 грудня 2019). 'Star Wars' Co-Writer Chris Terrio Sets Record Straight on Perceived 'Last Jedi' Jabs. The Hollywood Reporter. Процитовано 20 листопада 2020.
  203. ↑ Young, Bryan (13 березня 2018). In The Last Jedi, Rey's Journey in the Mirror Cave Echoes a Star Wars Cycle. StarWars.com. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 20 вересня 2019.
  204. ↑ Grebey, James (27 грудня 2017). Who the Heck Was the Broom Kid at the End of 'The Last Jedi'?. Inverse. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 7 березня 2019.
  205. ↑ Ryan, Britt (8 січня 2020). This storytelling theory proves Rey surpassed Luke in 'Rise of Skywalker'. Inverse. Процитовано 25 червня 2020.
  206. ↑ а б в Travis, Ben (4 травня 2020). Star Wars: Why The Sequel Trilogy Is My Favourite Era. Empire. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 28 жовтня 2021.
  207. ↑ а б Freer, Ian (12 грудня 2017). Star Wars: The Last Jedi Review. Empire. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 28 жовтня 2021.
  208. ↑ а б Edelstein, David (12 грудня 2017). Star Wars: The Last Jedi Is Shockingly Good. Vulture. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 28 жовтня 2021.
  209. ↑ а б Zoller Seitz, Matt (18 грудня 2015). Star Wars: Episode VII - The Force Awakens. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 28 жовтня 2021.
  210. ↑ Кілька джерел:
  211. ↑ а б в Gargiulo, Joseph (21 грудня 2015). 'Star Wars: The Force Awakens' is better than the prequels in every way except one. Insider. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  212. ↑ Кілька джерел:
  213. ↑ а б Franklin-Wallis, Olivia (17 грудня 2015). The Force Awakens review: almost the best Star Wars ever. Wired. Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 28 жовтня 2021.
  214. ↑ а б Mendelson, Scott (19 грудня 2020). Disney's 'Star Wars' Has Been Swallowed Whole By Nostalgia. Forbes. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 18 жовтня 2021.
  215. ↑ Кілька джерел:
  216. ↑ Кілька джерел:
  217. ↑ Кілька джерел:
  218. ↑ а б Roberts, Samuel (21 грудня 2019). Star Wars: The Rise of Skywalker is reheated nostalgia and little more. TechRadar. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 28 жовтня 2021.
  219. ↑ O'Brien, Chris (18 грудня 2019). The Rise of Skywalker: Star Wars fan service, recycled plots, and nostalgia are strong with this one. VentureBeat. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2021.
  220. ↑ а б в Acuna, Kirsten (27 грудня 2019). 'Star Wars: The Rise of Skywalker' undoes a few big moments from 'The Last Jedi' and it hints at the larger difficulty of making a cohesive sequel trilogy. Insider. Процитовано 29 жовтня 2021.
  221. ↑ Кілька джерел:
  222. ↑ Кілька джерел:
  223. ↑ а б Child, Ben (15 січня 2021). Can Marvel's Kevin Feige make the Star Wars movies soar again?. The Guardian. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  224. ↑ Child, Ben (12 листопада 2020). Would George Lucas's Star Wars sequels have been better than Disney's?. The Guardian. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 28 жовтня 2021.
  225. ↑ а б Edwards, Chris (11 січня 2020). There's one important thing the Star Wars prequels did better than the sequels. Digital Spy. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 28 жовтня 2021.
  226. ↑ а б в Whitten, Sarah (24 грудня 2019). 4 things Disney should keep in mind when making the next Star Wars trilogy. CNBC. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 29 жовтня 2021.
  227. ↑ Morrow, Brendan (20 грудня 2019). The Star Wars sequel trilogy needed a roadmap. The Week. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 29 жовтня 2021.
  228. ↑ а б в Vorel, Jim (21 грудня 2019). It Was a Total Lack of Planning That Finally Killed Star Wars. Paste Magazine. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 29 жовтня 2021.
  229. ↑ Child, Ben (31 грудня 2015). Attack of the moans: George Lucas hits out at 'retro' Star Wars: The Force Awakens. The Guardian. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 18 квітня 2016.
  230. ↑ Peterson, Jeff (7 січня 2016). George Lucas elaborates on his reaction to 'The Force Awakens'. Deseret News. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 18 квітня 2016.
  231. ↑ Eddy, Cheryl (5 грудня 2016). George Lucas Likes Rogue One More Than Force Awakens, and Other Fun Facts We Learned This Weekend. io9. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  232. ↑ Dumaraog, Ana (12 грудня 2017). George Lucas Says Star Wars: The Last Jedi Was 'Beautifully Made'. ScreenRant. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  233. ↑ Parker, Ryan (12 грудня 2017). George Lucas Thinks 'The Last Jedi' Was 'Beautifully Made'. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  234. ↑ McMillan, Graeme (8 січня 2016). J.J. Abrams Responds to "Rip-Off" Criticism About 'Star Wars: The Force Awakens'. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
  235. ↑ Hall, Jason (9 січня 2017). J.J. Abrams Says He's Done With the Remake/Reboot Business. /Film. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
  236. ↑ McHenry, Jackson (8 березня 2016). Rest Easy: J.J. Abrams Has Apologized for Making Leia Hug the Wrong Character in The Force Awakens. Vulture. New York. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
  237. ↑ Breznican, Anthony (16 грудня 2017). The Last Jedi spoiler talk: Carrie Fisher's breathtakingly powerful scene as Leia. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
  238. ↑ Ratcliffe, Amy (17 грудня 2017). The Significance of the Gold Dice in THE LAST JEDI. Nerdist. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
  239. ↑ Sharf, Zack (11 листопада 2019). J.J. Abrams Says New 'Star Wars' Won't Play It Safe Like 'Force Awakens,' Thanks to Rian Johnson. IndieWire (англ.). Процитовано 27 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  240. ↑ Sharf, Zack (20 вересня 2021). 'Star Wars' Editor Marcia Lucas Slams Kathleen Kennedy and J.J. Abrams: 'They Don't Have a Clue'. IndieWire (амер.). Процитовано 20 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  241. ↑ CinemaScore. CinemaScore. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 24 лютого 2021. До кожного фільму можна отримати доступ із рядка пошуку вебсайту.
  242. ↑ Star Wars: The Force Awakens. Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 10 серпня 2021.
  243. ↑ Star Wars: The Force Awakens. Metacritic. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 11 травня 2021.
  244. ↑ Star Wars: The Last Jedi (2017). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 10 серпня 2021.
  245. ↑ Star Wars: The Last Jedi (2017). Metacritic. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 11 травня 2021.
  246. ↑ Star Wars: The Rise of Skywalker (2019). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 10 серпня 2021.
  247. ↑ Star Wars: The Rise of Skywalker Reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 11 травня 2021.
  248. ↑ Star Wars: Episode VII - The Force Awakens. Box Office Mojo. IMDb. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  249. ↑ Star Wars: Episode VIII - The Last Jedi. Box Office Mojo. IMDb. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  250. ↑ Star Wars: Episode IX - The Rise of Skywalker. Box Office Mojo. IMDb. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)

Література[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Довідкові видання
Fandom (англ.)
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Трилогія_сиквелів_«Зоряних_війн»&oldid=42303224