Тримкість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Три́мкість (рос. несущая способность, англ. bearing capacity, нім. Tragfähigkeit f) — здатність елемента конструкції витримувати постійну чи тимчасову навантагу, зокрема й навантагу від інших частин конструкції, не втрачаючи своєї працездатності.

Три́мкість — величина стискальної навантаги, під дією якої в об'єктах (конструкціях, закріпах, деталях, гірських породах тощо) виникають умови граничного стану.

У деяких джерелах трапляються назви поняття «несна здатність», «несуча здатність», що є калькування з російської. На сьогодні офіційним терміном, що визначає це поняття, є лише «тримкість».

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять.
  • Протокол № 7 письмового голосування науково-технічної комісії з питань термінології при Держстандарті України від 15 жовтня 2002.
  • Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять). — К.: Вирій, Сталкер, 1997 . — 256 с.
  • Консультпункт. Міжнародний слов'янський університет.