Триоксид ксенону
| Оксид ксенону(VI) | |
|---|---|
 | |
 | |
| Інші назви | Триоксид ксенону
Ксенонистий ангідрид |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 13776-58-4 |
| SMILES | [O-][Xe+3]([O-])[O-] |
| InChI | 1/O3Xe/c1-4(2)3 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | XeO3 |
| Молярна маса | 179.288 г/моль |
| Зовнішній вигляд | прозорі тверді кристали |
| Густина | 4.55 г/см3, тверде |
| Тпл | 25 °C |
| Розчинність (вода) | Розчинний (реагує) |
| Структура | |
| Геометрія | Тригональна пірамідна (C3v) |
| Термохімія | |
| Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
402 КДж/моль[1] |
| Небезпеки | |
| Класифікація ЄС | не вказано |
| NFPA 704 |
 0
4
4
OX
|
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Оксид ксенону(VI), — сполука ксенону й кисню.
![{\displaystyle {\mathrm {XeO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/ea055ff865c19cc2a188bdf0eef8757dbbde0332)
Отримується гідролізом фториду ксенону(IV) або фториду ксенону(VI). Є дуже сильним окислюючим і вибухонебезпечним агентом, з вибухом розкладається до кисню та ксенону.
Густина 4,55 г/см³. Вибухонебезпечний у сухому вигляді за температури вище 25 °C і ваги кристалів понад 20 мг[2].
Білі чи світло-блакитні кристали. Під час гідролізу утворюється прозорий розчин , кристали з якого можна добути лише випаровуванням. Кристали дуже гігроскопічні, тому мають зберігатися у сухому місці. Структура кристалів ромбічна з параметрами ґратки a=6,163 Å; b = 8,115 Å; c = 5,234 Å[2]. В одній кристалічній комірці перебуває 4 атоми.
Метод отримання чистих водних розчинів передбачає гідроліз з подальшим осадженням фторид-іона за допомогою оксиду магнію , видаленням іонів під дією , а слідів фторид-іона в готовому продуктів — за допомогою діоксиду цирконію .
![{\displaystyle {\mathrm {XeF} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{6}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/b0af20cb330322d42a9f44bd8fcd613cfd854630)
![{\displaystyle {\mathrm {Zr} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {PO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/c3265c50e9943eb9611c0000262e4e04ad23d8e2)
![{\displaystyle {\mathrm {ZrO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/ea2ad49b28c46687a7d62e29418a52d3c97283fd)
Кристалічну безбарвну можна отримати випаровуванням водних розчинів за кімнатної температури. сублімується за 70 °C і в цих умовах розкладається. В кількості, що перевищує 20 мг, газоподібна часто вибухає[2].[Note 1]
У результаті вибуху утворюються ксенон і кисень:
- ΔH = −402 кДж/моль
![{\displaystyle {2\,\mathrm {XeO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}{}\mathrel {\longrightarrow } {}2\,\mathrm {Xe} {}+{}3\,\mathrm {O} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/206311b67681b854c50b8d660d508c3154fc9433)
З водою утворює ксенонисту кислоту:
![{\displaystyle {\mathrm {XeO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}{}+{}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {O} {}\mathrel {\longrightarrow } {}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {XeO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}{}\mathrel {\longrightleftharpoons } {}\mathrm {H} {\vphantom {A}}^{+}{}+{}\mathrm {HXeO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}{\vphantom {A}}^{-}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/051912ca202a206601f7e07838aab0486ee64935)
Водний розчин не вибухонебезпечний, є стабільним і сильним окисником, окислює карбонові кислоти до вуглекислого газу та води.
Під час випаровування 0,5М розчину , що містить і був нейтралізований відповідним гідроксидом до pH 4, утворюються комплекси і [2].
![{\displaystyle {\mathrm {CsF} \,{\cdot }\,\mathrm {XeO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/db3cc776de4f7e515f72ca93aa7a22e057aade5c)
![{\displaystyle {\mathrm {RbF} \,{\cdot }\,\mathrm {XeO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/723e1da5cc3aada5947a543e3e1ccf59201e551e)
У водних розчинах розкладає первинні й вторинні аліфатичні спирти, бензиловий спирт, бензальдегід, дифенілметанол до [2]
![{\displaystyle {\mathrm {CO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/c3ed885c7553085f5d3a2bb0a63616656248699d)
Є сильним окисником, тому поводитися з ним потрібно дуже акуратно. Були випадки самовільного вибуху за кімнатної температури.[3]
- ↑ За іншими даними термічний розклад починається за 40 °С і протікає без вибуху. Див. Нейдинг, Соколов, 1974, с. 2169—2170
- Джерела
- ↑ Steven S. Zumdahl, 2009, p. A23.
- 1 2 3 4 5 Нейдинг, Соколов, 1974, с. 2169—2170
- ↑ Bartlett, N.; Rao, P. R. (1963). Xenon Hydroxide: an Experimental Hazard. Science. 139 (3554): 506. Bibcode:1963Sci...139..506B. doi:10.1126/science.139.3554.506. PMID 17843880.
- А.Б. Нейдинг, В.Б. Соколов. Соединения благородных газов // Успехи химии. — 1974. — Т. 43, вип. 12. — С. 2146—2194. — doi:10.1070/RC1974v043n12ABEH001880.
- Steven S. Zumdahl (2009). Chemical Principles (вид. 6th). Houghton Mifflin. с. ??. ISBN 978-0-618-94690-7.
- Jaselskis B.; Krueger R. H. (Липень 1966). Titrimetric determination of some organic acids by xenon trioxide oxidation. Talanta. 13 (7): 945—949. doi:10.1016/0039-9140(66)80192-3. PMID 18959958. (англ.)
- Peterson, J. L.; Claassen, H. H.; Appelman, E. H. (Березень 1970). Vibrational spectra and structures of xenate(VI) and perxenate(VIII) ions in aqueous solution. Inorganic Chemistry. 9 (3): 619—621. doi:10.1021/ic50085a037.
- John H. Holloway; Eric G. Hope (1998). A. G. Sykes (ред.). Recent Advances in Noble-gas Chemistry. Advances in Inorganic Chemistry, Volume 46. Academic Press. с. 65. ISBN 0-12-023646-X. (англ.)
- Templeton, D. H.; Zalkin, A.; Forrester, J. D.; Williamson, S. M. (1963). Crystal and Molecular Structure of Xenon Trioxide. Journal of the American Chemical Society. 85 (6): 817. doi:10.1021/ja00889a037. (англ.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |