Трипалий дятел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трипалий дятел
Дятел трипалий
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Підродина: Picinae
Триба: Dendropicini
Рід: Трипалий дятел (Picoides)
Lacépède, 1799
Види
Див.текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Picoides
EOL logo.svg EOL: 14212
ITIS logo.svg ITIS: 178249
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 36302
Fossilworks: 130721

Трипалий дятел[1] (Picoides) — рід птахів родини дятлові, що поширені переважно в Північній Америці. Дятел трипалий населяє ліси Євразії, у тому числі і на території України. У більшості видів забарвлення чорне з білим, у деяких південних видів коричневе з білим. У самця є червона або золотисто-жовта шапочка. Незважаючи на назву, лише у деяких видів розвинені три пальці, два з яких спрямовані вперед і один назад. Живляться комахами.

Систематика[ред.ред. код]

Рід донедавна включав 12 видів:

У 2015 в ході молекулярних філогенетичних досліджень завдяки аналізу ядерної і мітохондріальної ДНК виявилось, що три роди триби Dendropicini — а саме Picoides, Veniliornis і Dendropicos — виявились поліфілетичними. Після їх переформатування і створення 6 нових монофілетичних родів більшість видів роду Picoides було переміщено до родів Leuconotopicus і Dryobates. У попередньому роді залишилось лише 3 види (позначені зірочкою)[2][3].

Охорона[ред.ред. код]

Дятел трипалий внесений до Червоної книги України (2009) (статус — вразливий). В Україні охороняється у Карпатському біосферному, Поліському, Рівненському і Черемському природних заповідниках та національних природних парках: Карпатський, «Гуцульщина», «Синевир». З метою ефективнішої охорони необхідно створювати заказники і пам'ятки природи, заборонити усі види рубок лісу, прокладання туристських маршрутів у місцях концентрації виду.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів фауни України. — Київ—Львів, 2007. — 111 с. — ISBN 966-8734-08-4.
  2. Fuchs, J.; Pons, J.M. (2015). A new classification of the pied woodpeckers assemblage (Dendropicini, Picidae) based on a comprehensive multi-locus phylogeny. Molecular Phylogenetics and Evolution 88. с. 28–37. doi:10.1016/j.ympev.2015.03.016. 
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Woodpeckers. World Bird List Version 7.і. International Ornithologists' Union. Процитовано 11.01 2017. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Gorman, Gerard (2004): Woodpeckers of Europe: A Study of the European Picidae. Bruce Coleman, UK. ISBN 1-872842-05-4.
  • Moore, William S.; Weibel, Amy C. & Agius, Andrea (2006): Mitochondrial DNA phylogeny of the woodpecker genus Veniliornis (Picidae, Picinae) and related genera implies convergent evolution of plumage patterns. Biol. J. Linn. Soc. 87: 611–624. PDF fulltext
  • Sibley, Charles G. & Monroe, Burt L., Jr. (1990): Distribution and Taxonomy of Birds of the World Yale University Press. ISBN 0-300-04969-2.
  • Weibel, Amy C. & Moore, William S. (2005): Plumage convergence in Picoides woodpeckers based on a molecular phylogeny, with emphasis on convergence in downy and hairy woodpeckers. Condor 107(4): 797–809. DOI:10.1650/7858.1 (HTML abstract)