Трипофобія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Отвори у насіннєвих голівках лотоса.[1]

Трипофобія (від дав.-гр. τρύπα — отвір і φόβος — страх, фобія, також страх кластерних отворів) — це страх перед кластерними отворами, тобто скупченнями отворів.[2][3] Термін запропоновано у 2005-му році на одному з форумів.[4] Скупчення невеликих отворів в органічних об'єктах, такі як насіння лотоса або бульбашки в тісті, можуть провокувати нервове тремтіння, шкірний свербіж, нудоту і загальне відчуття дискомфорту. Хоча трипофобія не визнана Американською психіатричною асоціацією і в статистичному посібнику з психічних розладів її немає[4][1], тисячі людей стверджують, що вони страждають від цієї фобії[4][1][5].

Дослідження[ред.ред. код]

Дослідники Арнольд Вілкінс і Джефф Коул стверджують, що перші наукові дослідження трипофобії показують, що реакція, імовірно, ґрунтується на огиді, а не страху. У статті, написаній Вілкінсом і Коулом, описується, що реакція базується на відповіді мозку асоціаціям, які пов'язують певні форми з небезпекою. До типів форм, що викликають цю реакцію, включено «кластерні отвори в шкірі, м'ясі, дереві, рослинах, коралах, губках, цвілі, сухих стручках, насінні і сотах». Дивлячись на них, певні особи, які страждають трипофобією, відчувають «мурашки по тілу, тремтіння, свербіж і фізичне нездужання». Серед причин страху зазначають те, що отвори здаються «огидними і величезними», або здається, що «можна впасти в ці отвори», або «щось може жити всередині цих отворів»[1][6][7]. Психіатр Керол Метьюз вважає, що відповіді респондентів пов'язані з фіксованими установками і набутим страхом.[5]

Використовуючи дані та інформацію з сайту Trypophobia.com, Вілкінс і Коул проаналізували приклади зображень, вивчаючи їх «люмінесценцію, контраст, довжину хвилі світла» та інші компоненти, і відзначили, що зображення мають «унікальні характеристики».[8] Після розмови з особою, що страждає на трипофобію, і спостерігаючи, як відбувається подібна негативна реакція на зображення отруйних тварин, дослідники прийшли до висновку, що ця фобія — це «несвідома рефлекторна реакція», що відбувається у «примітивній частині мозку, яка пов'язує образ з чимось небезпечним».[9][6] В іншому дослідженні, Лі, Коул і Вілкінс розробили опитувальник симптомів, який, на їхню думку, може використовуватися для виявлення трипофобії.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Thomas, Gregory (October 1, 2012). Phobia about holes is not officially recognized, but U.K. scientists look into it. The Washington Post. Процитовано October 2, 2012. 
  2. а б Le, An T. D.; Cole, Geoff G.; Wilkins, Arnold J. (January 30, 2015). Assessment of trypophobia and an analysis of its visual precipitation. Quarterly Journal of Experimental Psychology 68 (11). с. 2304–22. PMID 25635930. doi:10.1080/17470218.2015.1013970. 
  3. Welsh, Jennifer (7 Aug 2015). Science explains why this image disgusts some people. Tech Insider. Процитовано 10 Apr 2016. 
  4. а б в Abbasi, Jennifer (July 25, 2011). Is Trypophobia a Real Phobia?. Popular Science. Процитовано October 2, 2012. 
  5. а б Doucleff, Michaeleen. Fear Of Cantaloupes And Crumpets? A 'Phobia' Rises From The Web. NPR. Процитовано 10 Apr 2016. 
  6. а б Elliot, Danielle (September 5, 2013). Understanding trypophobia: Why some people fear holes. CBS News. Процитовано September 15, 2013. 
  7. Eveleth, Rose (September 5, 2013). Trypophobia Is a Fear of Holes. Smithsonian. Процитовано September 15, 2013. 
  8. Palca, Joe (September 4, 2013). The Inside Story On The Fear Of Holes. NPR. Процитовано September 15, 2013. 
  9. Cole, Geoff G.; Wilkins, Arnold J. (October 2013). Fear of Holes. Psychological Science 24 (10). с. 1–6. PMID 23982244. doi:10.1177/0956797613484937.