Тритузна (станція)
| Станція Тритузна
Романкове — Тритузна | |
|---|---|
 | |
| 48°31′27″ пн. ш. 34°35′57″ сх. д. / 48.52417° пн. ш. 34.59917° сх. д. | |
| Рік відкриття | 1884 (142 роки) |
| Колій | 10 |
| Платформ | 1 |
| Тип платформ(и) | бічна |
| Форма платформи | пряма |
| Вулиця | Вокзальна |
| Відстань до Києва, км | 517 |
| Відстань до Романкове, км | 4 |
| Відстань до Провідної, км | 6 |
| Код станції | 455901 ? |
| Код «Експрес-3» | ? |
| |
  Тритузна | |
| Дільниця Кам'янське — Сухачівка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Триту́зна — вантажна залізнична станція Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці на лінії Романкове — Тритузна між станціями Провідна (6 км) та Кам'янське (6 км). Розташована на півночі міста Кам'янського Дніпропетровської області (Заводський район, місцевості Піски та Нові Плани, на правому березі річки Дніпро, поруч з підприємством «Дніпровський металургійний комбінат»).
Станція Тритузна відкрита у 1884 році. У другій половині 1920-х років побудована залізнична лінія Сухачівка — Правда (відкрита 1930 року), яка стала другою сполучною ланкою міської промислової зони з магістральною залізницею.
У післявоєнний час колишню Кам'янську гілку подовжили до нової великої станції Дніпродзержинськ (нині — вантажна станція Кам'янське), яка була відкрита у 1953 році.
У 1960-ті роки від цієї станції пролягла нова лінія через греблю на лівий берег і далі до станції Самар-Дніпровський, яка отримала вихід також і до станції Воскобійня на головній магістралі Верхівцеве — Дніпро-Головний. Усі ці лінії були електрифіковані постійним струмом (=3 кВ), на яких зведені високі платформи для приміських поїздів (наразі рух приміських електропоїздів припинено)[1][неавторитетне джерело].
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025)
(рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.] - Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- Інформація про станцію Тритузна на сайті railwayz.info(рос.)
- Станція Тритузна на сайті tochka-na-karte.
| Станції | Ароматна · Балівка · Богуславський · Бузівка · Варварівка · Верхівцеве · Верхньодніпровськ · Вишнівецьке · Вільногірськ · Воскобійня · Горяїнове · Губиниха · Діївка · Дніпро-Вантажний · Дніпровська · Дніпро-Головний · Дніпро-Ліски · Дніпро-Лоцманська · Ерастівка · Зайцеве · Запоріжжя-Кам'янське · Зачепилівка · Зустрічний · Ігрень · Кайдацька · Кам'янське · Кам'янське-Пасажирське · Кільчень · Миколаївка-Донецька · Мінеральна · Нижньодніпровськ · Нижньодніпровськ-Вузол · Нижньодніпровськ-Пристань · Обвідна · Орлівщина · Павлоград I · Павлоград II · Перещепине · Петропавлівка · Письменна · Провідна · П'ятихатки · П'ятихатки-Стикова · Роздори · Самар-Дніпровський · Самарівка · Самійлівка · Синельникове I · Синельникове II · Слов'янка · Сурське · Сухачівка · Тритузна · Улянівка · Чаплине · Яворницьке |  |
|---|---|---|
| Роз'їзди | ||
| Електротранспорт |  | |
|---|---|---|
| Автотранспорт | ||
| Залізничний транспорт | ||
| Річковий транспорт | ||
|
Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |