Трифеніламін
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Трифеніламін | |
|---|---|
 |
 |
| Інші назви | Трифеніламін N,N,N-Трифеніламін N,N-Дифенілбензенамін |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 603-34-9 |
| PubChem | 11775 |
| Номер EINECS | 210-035-5 |
| RTECS | YK2680000 |
| SMILES | c3c(N(c1ccccc1)c2ccccc2)cccc3 |
| InChI | 1/C18H15N/c1-4-10-16(11-5-1)19(17-12-6-2-7-13-17)18-14-8-3-9-15-18/h1-15H |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C18H15N |
| Молярна маса | 245,32 г/моль |
| Зовнішній вигляд | білий твердий |
| Густина | 0,774 г/см3 |
| Тпл | 127 |
| Розчинність (вода) | майже нерозчинний |
| Небезпеки | |
| ГДК (США) | немає[1] |
| R-фрази | R20
R21 R22 |
| S-фрази | S26, S36 |
| Головні небезпеки | Подразник (Xi) |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Трифені́ламі́н (англ. Triphenylamine) — органічна сполука з формулою (C6H5)3N. На відміну від більшості амінів, трифеніламін не є осно́вним.
Трифеніламін може бути отриманий шляхом арилювання дифеніламіну.[2]
Його похідні мають корисні властивості в електропровідності та електролюмінесценції, і вони використовуються в OLED як діркові провідники.[3]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ NIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards #0643. Національний інститут охорони праці (NIOSH).
- ↑ F. D. Hager «Triphenylamine» Org.
- ↑ Wei Shi, Suqin Fan, Fei Huang, Wei Yang, Ransheng Liu and Yong Cao «Synthesis of Novel Triphenylamine-based Conjugated Polyelectrolytes and Their Application to Hole-Transport Layer in Polymeric Light-Emitting Diodes» J. Mater.
|
Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |