Три сестри (драма)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Три сестри
Three Sisters cover 1901.jpg
Обкладинка першого окремого видання п'єси з портретами перших виконавиць головних ролей у виставі.
Жанр драма
Автор Чехов Антон Павлович
Мова російська
Написаний 1900
Виданий 1901
Переклад Андрій Головко
Попередній твір «Дядя Ваня»
Наступний твір «Вишневий сад»

«Три сестри» — уславлена драма для театру, котру створив письменник Антон Павлович Чехов 1900 року.

Формальні ознаки[ред.ред. код]

П'єса має чотири дії. Сворена Антоном Павловичем Чеховим 1900 року і була замовленням на нову п'єсу від керівництва Московського Художнього театру. Вперше оприлюднена в російськомовному журналі «Русская мысль», число 2 від 1901 року. Окреме видання вийшло зі змінами і виправленнями того ж року у видавництві Адольфа Федоровича Маркса [1].

Передісторія[ред.ред. код]

Чехов як письменник старанно працював зі словом. Відчуття слова, його так би мовити смак, хвилювали його все життя. Мимоволі як автор він виводив письменників у власних творах і наділяв їх властивостями, притаманними йому самому. Досить згадати розмову двох близьких до літератури персонажів «Чайки», де жваво обговорюються блиск скляного уламка при освітленні місяцем.

Про неабияке відчуття слова свідчать і перші гумористичні оповідання Чехова доби Чехонте.

Письменник роками працював із кишеньковими книжками, куди постійно заносив то влучний вислів, то сюжет для невеликого оповідання. Перші натяки на сюжет, що буде покладений у основу п'єси «Три сестри», знайдений у кишенькових книжках письменника ще за кінець 1898 і початок 1899 років. При отриманні замови на нову виставу він і використав ті первісні нотатки.

«Три сестри» — не перша робота для Московського художнього театра. Їй передували «Чайка» та «Дядя Ваня». Всі три були творами не на історичні теми якогось минулого, а на теми сучасності доби Чехова і доби Московського художнього театра.

Можливі прототипи[ред.ред. код]

Про гострий зір письменника і його аналітику згадувала знайома Чехова його останніх років, тоді молода театральна актриса Тетяна Щепкіна-Купернік і непоганий перекладач з французької[2]. Перегляд вистави «Чайка» переконав Щепкіну-Купернік, що ексцентрична сорокарічна актриса Аркадіна, що збиралась грати вісінадцятирічне дівчисько, навіяна Антону Чехову ексцентричною поведінкою актриси Яворської, подруги самої Тетяни Щепкіної-Купернік.

Логічно, що якісь прототипи були і у головних персонажів «Трьох сестер». Цікаво, що при цьому майже ніхто не згадує їх брата, Андрія Прозорова, слабкодухого чоловіка пані Наталі, що покладе життя на відвоювання будинка у сестер і їх неупинне виживання геть з їх же дому.

В оточенні Чехова було декілька людей, близьких до літератури (письменник Потапенко) чи до театра (актриси театра Корша, актори Художнього театра ), тому писати «Чайку» було дещо легко. Знав Чехов і акторів-аматорів, що створювали вистави у дачних поселеннях чи у дворянських садибах влітку. Фантазійну п'єсу якраз і дивляться гості в саду помешкання акторки Аркадіної, котру створив її син.

Створення «Трьох сестер» далося Чехову важко, бо він виводив на сцену провінційних баришень, доньок генерала і їх знайомців, офіцерів російського полку. У власному листі до Максима Горького 16 жовтня 1900 року Антон Чехов писав

Надто важко було створювати «Трьох сестер». Адже три героїні, кожна мала бути на власний взірець (тобто зі своїм характером), всі три — генеральські доньки [3].

Брату Чехова, Михайлу, події у п'єсі нагадали перебування артилеристів у місті Воскресенськ під час перебування там Антона Чехова 1884 року. Чехов тобі був знайомцем командира артилеристів , полковника Б. Маєвського, в помешканні котрого збиралось місцеве поважне і освічене товариство. В п'єсі, однак, діють діти генерала, що перебувають у якомусь губернському місті, але добре пам'ятають Москву, котра з часом стане для них мрією, нереальним містом, уособленням чогось кращого і бажаного. Поручик батареї, дехто Єгоров, що теж відвідував будинок Маєвського, нагадував барона Тузенбаха, виведеного у виставі.

Зрозуміло, що праця над твором привносила нові повороти сюжета і нових персонажів. Сварка між Солоним та Тузенбахом дуже нагадувала реальну офіцерську дуель у місті Таганрог, що відбулась наприкінці 1880-х років, учасниками котрої якраз і були барон Г. Ферзен, на той час у відставці, та офіцер-артилерист дехто С. Н. Джапаридзе[4].

Дійові особи[ред.ред. код]

Антон Чехов з дружиною, Кніппер-Чеховою, 1901 рік.
  • Три сестри Прозорови Ольга, Маша, Ірина
  • Прозоров Андрій Сергійович, їх брат
  • Наталя Іванівна, наречена Андрія, згодом його дружина
  • Кулигін Федір Ілліч, викладач місцевої гімназії, чоловік Маші
  • Вершинін Олександр Гнатович, підполковник, командир артилеристів
  • Тузенбах Миколай Львович, барон, поручик полку
  • Солоний Василь Васильович, штабс-капітан, що копіює поведінку літеатурного героя
  • Чебутикін Іван Романович, військовий лікар, алкоголік
  • Федотик Олексій Петрович, полковий підпоручик
  • Роде Володимир Карпович, полковий підпоручик
  • Ферапонт, старий строж земської управи
  • Анфіса, нянька сестер Прозорових, стара 80 років, за роллю некомічна стара

Особливості п'єси[ред.ред. код]

Афіша першої вистави «Три Сестри», МХТ 1901 р.

Після оприлюднення п'єси вона швидко стала предметом аналізів і вивчення. В ній не побачили звичної на той час фабули і почали трактувати це то як недолік твору, то як новітню рису. У Чехова на перший план виведений похмурий переіг тривалого і похмурого побуту, а персонажі багато розмовляють один з одним, при цьому наче не чують один одного. Аналоги своєрідної глухоти персонажів находили у п'єсах Г. Ібсена, М. Метерлінка, Г. Гауптмана. Але Чехов йшов не від копіювання, а від реальності, де було вдосталь і непорозуміння, і самотності оточуючих.

Казали про відсутність помітних поштовхів долі, що примушують персонажів робити нові вчинки і робити спроби осягнути фатальні зміни. Тим не менше драм у персонажів вистачає і у п 'єсі А. Чехова (коханці у дружини Андрія — Наталі, нещасне кохання заміжньої Маші до Вершиніна (невдалого у шлюбі), батька двох доньок, алкоголізм Чебутикіна, що втрачає людську подобу, псевдогероїчна поза Солоного, що приведе до незграбної дуелі і смерті Тузенбаха). Але драми у персонажів виявляються нешвидко, у монотонному потоку дрібних подій і через діалоги персонажів.

Нарешті, пожежа у місті, котра формально не пошкодить будинок трьох сестер. Але для сестер це перебування на березі вогняного моря і чергової людської біди як нагадування, що біда ходить поряд і з домом Прозорових.

Відчуття їх життя на краю безодні, біди, що чатує на кожного в домі Прозорових, було і у акторів Художнього театру, коли у жовтні 1900 року п'єсу читали на акторських зборах — актори плакали, хоча виставу лише готували до постановки.

Від ВДТ до Навчального театру[ред.ред. код]

В.А. Симов (1858-1935) Ескіз декорації до вистави А.П. Чехова «Три сестри» МХТ 1901 р. Центральний театральний музей імені Бахрушина
Чехов, Три сестри, режисер В. Немирович-Данченко, 1947 р.

Після семи показів у Москві Художній театр привіз 1901 року виставу на гастролі у Петербург, де вистава мала чималий успіх, майже сенсаційний.

Непроста для постанови п'єса мала чималу привабливість для низки театральних режисерів. «Три сестри» привабили режисерів В. Немировича-Данченко, Георгія Товстоногова, Юрія Любимова, Олега Єфремова.

Ризикнули поставити непросту виставу і у Навчальному театрі Інституту театру, музики і кінематографії у Ленінграді, де було важко грати старих і літніх людей з поламаними долями зовсім молодим акторам до 22-25 років.

Переклади[ред.ред. код]

Вже влітку 1901 року п'єсу Антона Чехова переклали на італійську і оприлюднили у журналі «Нова антологія» («Nuova Antologia») М. Ферраріса[5] Ще за життя письменника «Три сестри» були перекладені на чеську, німецьку, французьку. У перекладі А. Шольца п'єсу побачили в одному з театрів міста Берлін наприкінці 1901 року.

Українською мовою п'єсу переклав Андрій Головко[6].

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Три сестри (драма)

Джерела[ред.ред. код]

  • Твердохлебов И. Ю. Три сестры // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. М.: Наука, 1978.
  • журнал «Наука и жизнь», январь, 1982

Примітки[ред.ред. код]

  1. Твердохлебов И. Ю. Три сестры // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. М.: Наука, 1978.
  2. журнал «Наука и жизнь», январь, 1982
  3. Твердохлебов И. Ю. Три сестры // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. М.: Наука, 1978
  4. Твердохлебов И. Ю. Три сестры // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. М.: Наука, 1978
  5. Твердохлебов И. Ю. Три сестры // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. М.: Наука, 1978.
  6. Три сестри: драма на 4 дії / А. П. Чехов; пер. з рос. А. Головка. — К.: Мистецтво, 1953. — 96 с. — (Бібліотека російської драматургії)