Трнава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто
громада Словаччини
Coat of arms of Slovakia.svg Трнава
словац. Trnava  [?]

±к:нп, засновані 1211 ±к:нп, засновані 1211

Coat of Arms of Trnava.svg

Flag of Trnava (Slovakia).svg
герб прапор
Trnava mesto 01.jpg
Radnica - panoramio.jpg
Divadlo Jána Palárika - panoramio.jpg
Trnava Josephssäule 649.jpg
2018-06-27 The Holy Trinity Column in Trnava 2.jpg
Trnava St. Johannes der Täufer 630.jpg
Evanjelicky dom.jpg
Dóm sv. Mikuláša v Trnave - panoramio.jpg
Trojičné námestie.jpg
Основні дані
Країна SK Словаччина
Край Трнавський
Окрес округ Трнава → SPARQL ←
Столиця для Трнавський край
округ Трнава
Roman Catholic Archdiocese of Trnavad

Перша згадка 1211
Засновано 1211

Сусіди за кадастром 
Шпачінце ?
Водойма Трнавка (притока Дудвагу) (річка)
Висота над р.м. 144 м
Площа 71,54 км²
Населення 63 194 осіб (31 грудня 2021)
Міста-побратими Ново Место, Казале-Монферрато, Вараждин, Бржецлав, Зангергаузен, Балаково, Харків, Забже (15 грудня 1995)[1], Сомбатгей, Хомутов, Скрентон
Телефонний код +421-033
Автомоб. ном. TT
Поштовий індекс 917 01, 917 02, 917 05 і 917 08
Місцева влада
Вебсторінка trnava.sk/sk
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) SK506745[2]
GeoNames 3057124
Транспорт, відстані
До крайового центру
До Братислави
 — фізична 44 км
Карта
Трнава. Карта розташування: Словаччина
Трнава
Map

Джерела:

  • CMNS: Трнава у Вікісховищі

    Трна́ва (словац. Trnava, нім. Tyrnau, угор. Nagyszombat) — місто, громада, адміністративний центр округу Трнава і Трнавського краю, західна Словаччина. Розташоване на річці Трнавка біля південних схилів Малих Карпат. Трнава — резиденція архієпископа і тому часто її називають словацьким Римом. Населення становить близько 65 тис. осіб.

    Назва[ред. | ред. код]

    Місто назване на честь струмка Тернава. Таку назву струмок дістав через зарості тернових кущів (словац. tŕňтерен), що властиві тамтешнім річкам[3]. Схожі назви є у багатьох міст інших країн: Трново (Словаччина), Тарнів (Польща), Тарнів (Німеччина), Тирново (Болгарія), Трнавач (Сербія), Турнавос (Греція) тощо[4].

    Історія[ред. | ред. код]

    Перший раз невелике поселення Трнава згадується 1211 року в листі Естергомського архієпископа.

    Трнава першою на території Словаччини отримала права міста, які в 1238 році дарував угорський король Бела IV. В XIII столітті у Трнаві була побудована досить сучасна і велика фортеця. Про важливість Трнави говорить факт, що саме там угорські королі зустрічались з королями інших країн. Важливість Трнави ще більше зміцнилось в XVI столітті, коли Естергомське Архієпископство, рятуючись від турків, переїхало сюди. Так Братислава стала адміністративною столицею Угорщини, а Трнава — релігійною.

    В 1635 році кардинал Петер Пазмань заснував Трнавський Університет (перший в Угорщині), який в 1777 році за наказом імператриці Марії Терези переїхав до Будина і став Будапештським університетом.

    В 1992 році в місті створили новий Трнавський університет.

    В 1787 словацький пробудник Антон Бернолак кодифікував перший варіант літературної словацької мови, основаній на трнавсько-подгорському діалекті, на якому розмовляли в Трнаві.

    Після створення Чехословачинни в 1918 Трнава стала одним з промислових центрів Словаччини і залишається ним і тепер.

    Поріднені міста[ред. | ред. код]

    Трнава поріднена з 6 містами:

    Освіта[ред. | ред. код]

    Відомі особистості[ред. | ред. код]

    В поселенні народились:

    Див. також[ред. | ред. код]

    Пам'ятки культури[ред. | ред. код]

    • Фортеця
    • Костел Непорочного Зачаття, XIII століття
    • Собор св. Миколая
    • Костел св. Якова
    • Костел св. Іоанна Хрестителля
    • Костел св. Єлени
    • Костел св. Йосифа
    • Костел св. Анни
    • Костел св. Трійці
    • Лютеранська кірха
    • Синагога
    • численні ренесансні і барокові будинки і палаци

    Галерея[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. https://www.um.zabrze.pl/mieszkancy/samorzad/miasta-partnerskie/trnawa
    2. Trnava. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.).  // детальні статистичні дані
    3. Martin Štefánik – Ján Lukačka et al. 2010, Lexikón stredovekých miest na Slovensku, Historický ústav SAV, Bratislava, 2010, p. 523, ISBN 978-80-89396-11-5. http://forumhistoriae.sk/-/lexikon-stredovekych-miest-na-slovensku [Архівовано 2017-03-26 у Wayback Machine.]
    4. Branislav, Varsik (1994). Vznik Trnavy a rozvoj mesta v stredoveku. Kontnuita medzi veľkomoravskými Slovienmi a stredovekými severouhorskými Slovanmi (Slovákmi) (словац.). Veda. с. 65. ISBN 80-224-0175-7. 

    Посилання[ред. | ред. код]