Трнава

місто
громада Словаччини
Трнава; словац. Trnava [?] ±к:нп, засновані 1211 ±к:нп, засновані 1211
герб	прапор
	Основні дані
	48°22′40″ пн. ш. 17°35′10″ сх. д.H G O
Країна	Словаччина
Край	Трнавський
Окрес	округ Трнава → SPARQL ←
Столиця для	Трнавський край; округ Трнава; Roman Catholic Archdiocese of Trnavad
Перша згадка	1211
Засновано	1211
	Шпачінце ?
Водойма	Трнавка (притока Дудвагу) (річка)
Висота над р.м.	144 м
Площа	71,54 км²
Населення	63 194 осіб (31 грудня 2021)
Міста-побратими	Ново Место, Казале-Монферрато, Вараждин, Бржецлав, Зангергаузен, Балаково, Харків, Забже (15 грудня 1995), Сомбатгей, Хомутов, Скрентон
Телефонний код	+421-033
Автомоб. ном.	TT
Поштовий індекс	917 01, 917 02, 917 05 і 917 08
	Місцева влада
Вебсторінка	trnava.sk/sk
	Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK506745
GeoNames	3057124
	Транспорт, відстані
	До крайового центру
	До Братислави
— фізична	44 км
Карта
	Джерела:
	Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона; Велика радянська енциклопедія, 1926—1947[d]; Малий енциклопедичний словник Брокгауза і Єфронаd; Єврейська енциклопедія Брокгауза та Ефрона; Наукова енциклопедія Отто[d]; Енциклопедичний словник Маєра, 4 видання (1885—1890)d; ;
	Трнава у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Трнава (значення).

Трна́ва (словац. Trnava, нім. Tyrnau, угор. Nagyszombat) — місто, громада, адміністративний центр округу Трнава і Трнавського краю, західна Словаччина. Розташоване на річці Трнавка біля південних схилів Малих Карпат. Трнава — резиденція архієпископа і тому часто її називають словацьким Римом. Населення становить близько 65 тис. осіб.

Назва[ред. | ред. код]

Місто назване на честь струмка Тернава. Таку назву струмок дістав через зарості тернових кущів (словац. tŕň – терен), що властиві тамтешнім річкам^[3]. Схожі назви є у багатьох міст інших країн: Трново (Словаччина), Тарнів (Польща), Тарнів (Німеччина), Тирново (Болгарія), Трнавач (Сербія), Турнавос (Греція) тощо^[4].

Історія[ред. | ред. код]

Перший раз невелике поселення Трнава згадується 1211 року в листі Естергомського архієпископа.

Трнава першою на території Словаччини отримала права міста, які в 1238 році дарував угорський король Бела IV. В XIII столітті у Трнаві була побудована досить сучасна і велика фортеця. Про важливість Трнави говорить факт, що саме там угорські королі зустрічались з королями інших країн. Важливість Трнави ще більше зміцнилось в XVI столітті, коли Естергомське Архієпископство, рятуючись від турків, переїхало сюди. Так Братислава стала адміністративною столицею Угорщини, а Трнава — релігійною.

В 1635 році кардинал Петер Пазмань заснував Трнавський Університет (перший в Угорщині), який в 1777 році за наказом імператриці Марії Терези переїхав до Будина і став Будапештським університетом.

В 1992 році в місті створили новий Трнавський університет.

В 1787 словацький пробудник Антон Бернолак кодифікував перший варіант літературної словацької мови, основаній на трнавсько-подгорському діалекті, на якому розмовляли в Трнаві.

Після створення Чехословачинни в 1918 Трнава стала одним з промислових центрів Словаччини і залишається ним і тепер.

Поріднені міста[ред. | ред. код]

Трнава поріднена з 6 містами:

Освіта[ред. | ред. код]

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народились:

Домініка Міргова (* 1991) — словацька співачка та акторка.

Див. також[ред. | ред. код]

Людовик І Угорський

Пам'ятки культури[ред. | ред. код]

Фортеця
Костел Непорочного Зачаття, XIII століття
Собор св. Миколая
Костел св. Якова
Костел св. Іоанна Хрестителля
Костел св. Єлени
Костел св. Йосифа
Костел св. Анни
Костел св. Трійці
Лютеранська кірха
Синагога
численні ренесансні і барокові будинки і палаци

Галерея[ред. | ред. код]

Собор св.Миколая
Костел св.Анни
Костел св.Іоанна Хрестителя
Костел св.Трійці
Костел св.Якова
Костел св.Йосифа
Костел св.Марії і монастир
Костел св.Єлени
Синагога
Кірха
Площа св.Трійці
Міська фортеця

Примітки[ред. | ред. код]

↑ https://www.um.zabrze.pl/mieszkancy/samorzad/miasta-partnerskie/trnawa
↑ Trnava. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
↑ Martin Štefánik – Ján Lukačka et al. 2010, Lexikón stredovekých miest na Slovensku, Historický ústav SAV, Bratislava, 2010, p. 523, ISBN 978-80-89396-11-5. http://forumhistoriae.sk/-/lexikon-stredovekych-miest-na-slovensku [Архівовано 2017-03-26 у Wayback Machine.]
↑ Branislav, Varsik (1994). Vznik Trnavy a rozvoj mesta v stredoveku. Kontnuita medzi veľkomoravskými Slovienmi a stredovekými severouhorskými Slovanmi (Slovákmi) (словац.). Veda. с. 65. ISBN 80-224-0175-7.