Перейти до вмісту

Трогон сіроволий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Трогон сіроволий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Трогоноподібні (Trogoniformes)
Родина: Трогонові (Trogonidae)
Рід: Азійський трогон (Harpactes)
Вид: Трогон сіроволий
Harpactes whiteheadi
Sharpe, 1888
Посилання
Вікісховище: Harpactes whiteheadi
Віківиди: Harpactes whiteheadi
ITIS: 554512
МСОП: 22682842
NCBI: 932692

Трогон сіроволий[2] (Harpactes whiteheadi) — вид трогоноподібних птахів родини трогонових (Trogonidae). Ендемік Борнео.[3][4]

Таксономія та етимологія

[ред. | ред. код]

Англійський орнітотолог Річард Боудлер Шарп описав новий вид трогонів в 1888 році за голотипом, що був спійманий на горі Кінабалу (нині малайзійський штат Сабах.[5] Він отримав наукову назву Harpactes whiteheadi та був зарахований до роду Азійський трогон (Harpactes). Підвидів не виділяють[6]. Молекулярні дослідження показують, що найближчим видом до сіроволого трогона є філіппінський трогон.[7]

Наукова назва роду Harpactes походить від дав.-гр. ἁρπακτης — розбійник.[8] Вид отримав назву whiteheadi на честь Джона Вайтгеда, британського дослідника, під час експедиція якого був спійманий голотип птаха.[9]

Довжина птаха становить від 29 до 33 см: це один з найбільших трогонів Борнео. Як і більшість представників ряду, сіроволий трогон має яскраве забарвлення. Виду притаманний статевий диморфізм. Голова самця малинового кольору, верхня частина тіла коричнева. Чорне горло переходить в сірі груди, нижня частина грудей і живіт малинові. Крила здебільшого чорні. Хвіст знизу білий, два верхніх стернових пера коричневі, решта хвоста чорна. Самиця має тьмяніше забарвлення: там де в самця забарвлення малинове, в самиці воно кольору охри. І у самців, і у самиць дзьоб і гола шкіра навколо очей блакитні, ноги рожевувато-коричневі, райдужки червонувато-коричневі.[10]

Поширення

[ред. | ред. код]

Сіроволий трогон є ендеміком острова Борнео. Живе в гірських тропічних лісах на висоті від 900 до 2000 м над рівнем моря.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Сіроволий трогон веде прихований спосіб життя, мешкаючи на верхньому ярусі тропічного лісу. Він утворює змішані зграї з жовтодзьобими й сіроголовими чагарницями, чорногорлими рогодзьобами й чорнощокими шикачиками.[10]

Раціон

[ред. | ред. код]

Сіроволий трогон харчується комахами, яких він ловить в польоті або шукає серед листя. Здебільшого це великі комахи, такі як коники, сарана, паличники й листотіли, однак може ловити й невеликих комах розміром з мураху. Він доповною свій раціон фруктами та насінням.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Про репродуктивну поведінку сіроволих трогонів відомо небагато. Імовірно, сезон розмноження триває в березні-серпні.

Збереження

[ред. | ред. код]

Це рідкісний птах[11], стан збереження якого, на думку МСОП, близький до загрозливого. Чисельність невідома, але вважається, що вона скорочується.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Harpactes whiteheadi.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Collar, Nigel G. (2001). del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi (ред.). Handbook of the Birds of the World. Т. 6: Mousebirds to Hornbills. Barcelona: Lynx Edicions. ISBN 978-84-87334-30-6.
  4. Phillipps, Quentin; Phillipps, Karen (2014). Phillipps' Field Guide to the Birds of Borneo: Sabah, Sarawak, Brunei, and Kalimantan (вид. 3rd). Princeton, NJ: Princeton University Press. ISBN 978-0-691-16167-9.
  5. Sharpe, Richard Bowdler (October 1888). Further descriptions of new species of birds discovered by Mr. John Whitehead on the mountain of Kina Balu, northern Borneo. The Ibis. 24: 383—396.
  6. Family Trogonidae (англ.). IOC World Bird List (v10.2).
  7. Hosner, Peter A.; Sheldon, Frederick H.; Lim, Haw Chuan; Moyle, Robert G. (2010). Phylogeny and biogeography of the Asian trogons (Aves: Trogoniformes) inferred from nuclear and mitochondrial DNA sequences. Molecular Phylogenetics and Evolution. 57: 1219—1225. doi:10.1016/j.ympev.2010.09.008.
  8. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London, UK: Christopher Helm. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  9. Beolens, Bo; Watkins, Michael (2003). Whose Bird?. London: Christopher Helm. ISBN 978-0-7136-6647-2.
  10. а б van Els, Paul; Chua, Vivien L.; Burner, Ryan C.; Rahman, Mustafa Abdul; Sheldon, Frederick H. (2016). Notes on the life history of Harpactes whiteheadi (Aves: Trogonidae), with a description of the juvenile plumage. Raffles Bulletin of Zoology. 64: 76—78.
  11. Sheldon, Frederick H.; Moyle, Robert G.; Kennard, Jody (2001). Ornithology of Sabah: History, Gazetteer, Annotated Checklist, and Bibliography (PDF). Washington, DC: American Ornithologists' Union. JSTOR 40166890.

Посилання

[ред. | ред. код]