Трогон червоноголовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трогон червоноголовий
Червоноголовий трогон (самець) (Національний парк Кхао Яй, Таїланд)
Червоноголовий трогон (самець) (Національний парк Кхао Яй, Таїланд)
Червоноголовий трогон (самичка)
Червоноголовий трогон (самичка)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Трогоноподібні (Trogoniformes)
Родина: Трогонові (Trogonidae)
Рід: Азійський трогон (Harpactes)
Вид: Трогон червоноголовий
Біноміальна назва
Harpactes erythrocephalus
(Gould, 1834)
Підвиди
  • H. e. erythrocephalus (Gould, 1834)
  • H. e. helenae Mayr, 1941
  • H. e. yamakanensis Rickett, 1899
  • H. e. intermedius (Kinnear, 1925)
  • H. e. annamensis (Robinson & Kloss, 1919)
  • H. e. klossi (Robinson, 1915)
  • H. e. chaseni Riley, 1934
  • H. e. hainanus Ogilvie-Grant, 1900
  • H. e. flagrans (Müller, S, 1836)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Harpactes erythrocephalus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Harpactes erythrocephalus
EOL logo.svg EOL: 45516431
ITIS logo.svg ITIS: 554516
IUCN logo.svg МСОП: 22682854
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 297715

Трогон червоноголовий[2] (Harpactes erythrocephalus) — вид трогоноподібних птахів родини трогонових (Trogonidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Виділяють низку підвидів.[3][4]

Етимологія[ред. | ред. код]

Латинську назву erythrocephalus походить від дав.-гр. ἐρυθρός — червоний і κεφαλή — голова.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить в середньому 34 см. Як і більшість трогонів, оливковоголовий трогон має яскраве забарвлення. Виду притаманний статевий диморфізм. Самець важить 85-110 г, самичка 76 г, довжина крила в самців становить 144-156 мм, в самок 140-156 мм, довжина хваста в самців становить 154–185 мм, в самок 160–192 мм.

Голова, шия і верхня частина грудей в самця малинового кольору. Груди перетинає вузька біла смуга, яка відділяє малинову верхню частину грудей від світло-червоної або рожевої нижньої частини грудей і живота. Верхня частина тіла в самця світло-коричневого кольору. Лапи темно-сині. Крила здебільшого сірі. Довгих хвіст трикольоровий, коричнево-чорно-білий. Дзьоб кобальтово-синій з чорним кінчиком, навколо очей світло-фіолетові шкіряні кільця, райдужки червонувато-коричневі.

Голова, шия і верхня частина грудей в самички оливково-коричневого кольору. Як і в самця, вузька біла смуга, яка відділяє верхню частину грудей від світло-червоної або рожевої нижньої частини грудей і живота. Спина оранжево-коричневого кольору, крила здебільшого коричневі. Дзьоб і шкіра навколо очей блакитні.

Молоді птахи мають охристо-коричневу голову, шию і груди, живіт світло-охристий.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Червоноголові трогони поширені від центрального Непалу до Суматри.[5] Це доволі поширений птах в північно-східній Індії і Бутані, локально поширений в Бангладеш.[6][7] Цей вид птахів мешкає в гірських і рівнинних тропічних і субтропічних лісах і бамбукових лісах на висоті від 300 до 2600 м над рівнем моря.[8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19]

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють дев'ять підвидів червоноголових трогонів:[20]

Раціон[ред. | ред. код]

Червоноголовий трогон харчується безхребетними: паличниками. прямокрилими і іншими комахами. Доповнює свій раціон листям і плодами.

Розмноження[ред. | ред. код]

В Таїланді гніздування відбувається в березні-червні, в північній Індії самки відкладають яйця в квітні-липні. Гнізда птах облаштовує в дуплах, які виколупує в гнилому дереві або пні на висоті від 1,5 до 5 м над землею. В кладці 2-4 яйця розміром 26,5–27,5 мм × 23,5–24,0 мм. Інкубаційний період триває 18 днів, пташенята покидають гніздо на 13 день. І самець, і самка беруть участь в облаштуванні гнізда, насиджуванні яєць, догляді за пташенятами.[30][31]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Harpactes erythrocephalus. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Forshaw, J.M.; Gilbert, A.E. (2009). Trogons: A Natural History of the Trogonidae. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. 
  4. Rasmussen, P.C.; Anderton, J.C. (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Attributes and Status. Washington, DC: Smithsonian Institution. 
  5. Inskipp, C.; Inskipp, T. (1984). A Guide to the Birds of Nepal. London: Croom Helm. 
  6. Grimmett, R.; Inskipp, C.; Inskipp, T. (1999). A Guide to the Birds of India, Pakistan, Nepal, Bangladesh, Bhutan, Sri Lanka, and the Maldives. Princeton: Princeton University Press. 
  7. Robson, C. (2000). A Field Guide to the Birds of South-East Asia. London: New Holland Publishers. 
  8. MacKinnon, J.; Phillipps, K. (2000). A Field Guide to the Birds of China. Oxford: Oxford University Press. 
  9. del Hoyo, J.; Elliot, A.; Sargatal, J.; Collar, N.J. (2001). Handbook of the Birds of the World (вид. Volume 6. Mousebirds to Hornbills. Family Trogonidae (Trogons)). Barcelona: Lynx Edicions. с. 80–129. 
  10. Stanford, J.K.; Mayr, E. (1941). The Vernay–Cutting Expedition to northern Burma, part 5. Ibis 5 (3): 353–378. doi:10.1111/j.1474-919x.1941.tb00631.x. 
  11. Smythies, B.E. (1986). The Birds of Burma (вид. Third revised). Liss, UK: Nimrod Press. 
  12. Duckworth, J.W. (1996). Bird and mammal records from the Sangthong District, Vientiane Municipality, Laos, in 1996. Natural History Bulletin of the Siam Society 44: 217–242. 
  13. Duckworth, J.W.; Salter, R.E.; Khounboline, K. (1999). Wildlife in Lao PDR: 1999 Status Report. Vientiane, Laos: IUCN World Conservation Union, Wildlife Conservation Society, Centre for Protected Areas and Watershed Management. 
  14. Robson, C.R.; Eames, J.C.; Wolstencroft, J.A.; Nguyen, C.; Truong, V.L. (1989). Recent records of birds from Vietnam. Forktail 5: 71–97. 
  15. Thinth, V.T. (2006). Bird species richness and diversity in relation to vegetation in Bavi National Park, Vietnam. Ornithological Science 5 (1): 121–125. doi:10.2326/osj.5.121. 
  16. McClure, H.E. (1974). Some bionomics of the birds of Khao Yai National Park, Thailand. Natural History Bulletin of the Siam Society 25: 99–194. 
  17. Robson, C. (2002). Birds of Thailand. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. 
  18. Wells, D.R. (1999). The Birds of the Thai-Malay Peninsula. Volume 1. Non-passerines. London: Academic Press. 
  19. Robinson, H.C. (1928). The Birds of the Malay Peninsula. Volume 2. The Birds of the Hill Stations. London: Witherby. 
  20. Family Trogonidae (en). IOC World Bird List (v10.2). 
  21. Gould, J. (1834). Mr. Gould exhibited an extensive series of Birds of the genus Trogon. Proceedings of the Zoological Society of London II (16): 25–26. 
  22. Stanford, J.K.; Mayr, E. (1941). XXVIII.—The Vernay‐Cutting Expedition to Northern Burma. Part V. Ibis 83 (4): 479–518. doi:10.1111/j.1474-919X.1941.tb00647.x.  Проігноровано невідомий параметр |name-list-style= (довідка)
  23. Rickett, C.B. (1899). Mr. Rickett sent the description of a new species of Trogon. Ibis. 7 5 (17): 444. 
  24. Kinnear, N.B. (1925). Description of new subspecies of (Tephrodornis gularis latouchei) and (Pyrotrogon erythrocephalus intermedius) from Tonkin. Bulletin of the British Ornithologists' Club 45 (297): 205–206. 
  25. Robinson, H.C.; Kloss, C.B. (1919). On Birds from South Annam and Cochin China. Ibis. 11 1 (3): 392–433. 
  26. Robinson, H.C. (1915). On Birds collected by Mr. C. Boden Kloss on the Coast and Islands of South-eastern Siam. Ibis. 10 3 (4): 718–761. 
  27. Riley, J.H. (1934). One new genus and three new races of birds from the Malay region. Proceedings of the Biological Society of Washington 47: 115–118. 
  28. Ogilvie-Grant, W.R. (1900). Mr. W.R. Ogilvie-Grant described the following new species from the Five-finger Mountains, in the interior of Hainan, collected by the late Mr. John Whitehead37. Bulletin of the British Ornithologists' Club 10 (68): 36–37. 
  29. Müller, S. (1836). Aanteekeningen, over de natuurlijke gesteldheid van een gedeelte der westkust en binnenlanden van Sumatra. Tijdschrift voor Natuurlijke Geschiedenis en Physiologie 2: 315–355. 
  30. Steward, J.S.; Pierce, A.J. (2011). Breeding biology of Orange-breasted (Harpactes oreskios) and Red-headed (H. erythrocephalus) trogons in Khao Yai National Park, Thailand. Journal of Field Ornithology 82 (2): 175–183. doi:10.1111/j.1557-9263.2011.00320.x. 
  31. Baker, E.C.S. (1934). The Nidification of Birds of the Indian Empire. Volume 3. London: Taylor and Francis.