Тромбоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тромбоз
Тромб у просвіті кровоносної судини
Тромб у просвіті кровоносної судини
Спеціальність ангіологія, судинна хірургія і Гематологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 I80-I82
MeSH D013927
CMNS: Thrombosis у Вікісховищі

Тромбо́з (від грец. θρόμβωσις, thrombōsis — «згортання») — процес зажиттєвого утворення згустків крові — тромбів — у кровоносних судинах або в порожнинах серця людини і тварин; ускладнює або припиняє місцевий кровообіг. Найчастіше утворюється у венах.

Причини виникнення[ред. | ред. код]

Спричинюється тромбоз:

  • ураженням стінок судин внаслідок атеросклерозу, запальних процесів, інтоксикації, травм
  • уповільненням кровообігу в зв'язку з розладом серцевої діяльності
  • вроджені та набуті аномаліі розвитку судин (наприклад, патологічне розширення судин -аневризми, варикозне розширення вен)
  • змінами у системі згортання крові тощо.

Велику роль у виникненні тромбозу відіграють зміни біохімічного складу крові, які прискорюють її зсідання.

Ділянки повністю несформованого тромбу, що відірвалися, називаються емболами. Вони можуть закупорити судину, тоді говорять про тромбемболію. Найчастіше венозні тромби закупорють легеневі артерії різного діаметру, рідше - коронарні.

Клінічний перебіг[ред. | ред. код]

Тромбоз у системі коронарного кровообігу веде до інфаркту міокарду, тромбоз судин головного мозку — до інсульту, порушення кровопостачання певної ділянки тканини — до некрозу.

Надалі можливе як розчинення (лізис) тромбу з частковим або повним відновленням прохідності судини, так і пророщування сполучною тканиною чи капілярами, що може привести також до відновлення кровообігу або до ущільнення.

Лікування[ред. | ред. код]

Для лікування тромбозу важливим є патогенезний фактор, на який впливають відповідними чинниками. У гострих випадках використовують антитромботичні, кінази (фібринолітики), антикоагулянти, спазмолітичні і протизапальні препарати тощо; за показами необхідним є хірургічне видалення тромбу (наприклад, інтимтромбектомія), особливо при великих діаметрах судин чи «довгих тромбах». При стабільному звуженні магістральних судин після тромбозу можуть накладати обхідні судинні анастомози, встановлювати різні види внутрішньосудинних стентів.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лаврик С. С. Тромбоз // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 11. кн. 1., К., 1984, стор. 358
  • Венозний тромбемболізм: діагностика, лікування, профілактика/Міждисциплінарні клінічні рекомендації.- Київ, 2011.- Асоціація хірургів України та інш..- 64 с.
  • Венозний тромбоз, тромбоз і тромбоемболія легеневої артерії / Форманчук О. К., Форманчук К. В. — Львів: Ліга-прес, 2008 . — 183 с.

Див. також[ред. | ред. код]