Перейти до вмісту

Троссінґен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Троссінґен
нім. Trossingen
—  місто  —
Ратуша Троссінґена
Ратуша Троссінґена
Ратуша Троссінґена
Прапор
Прапор
Герб Троссінґен }}}
Герб
Координати: 48°4′32″ пн. ш. 8°38′10″ сх. д. / 48.07556° пн. ш. 8.63611° сх. д. / 48.07556; 8.63611
Країна Німеччина Німеччина
Земля Баден-Вюртемберг
Округ Фрайбург
Район Тутлінген
Площа
 - Повна 24,2 км²
Висота над р.м. 699 м 
Населення (31 грудня 2020[1])
 - Усього 17 023
 - Густота 703,4/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий код 78647
Телефонний код(и) 07425
Ідентифікаційний код 08327049
Вебсайт: https://www.trossingen.de/
Розташування Троссінґен
Троссінґен на мапі району
Троссінґен на мапі району
Троссінґен. Карта розташування: Німеччина
Троссінґен
Троссінґен
Розташування на карті Німеччини
Мапа

Троссінґен (нім. Trossingen) — місто в землі Баден-Вюртемберг, в окрузі Фрайбург, друге найбільше місто району Тутлінген. Троссінґен носить прізвисько «музичного міста» через розташування в місті виробника музичних інструментів Hohner, заснованого ще в 1857 році і Державного музичного університету Троссінґена(інші мови).

Географія

[ред. | ред. код]

Фізична географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на платі Баар. Через місто протікає річка Троссельбах, яка є притокою Хаґенбаха, що в свою чергу є притокою ріки Прим, яка я притокою Неккара, що впадає в Рейн. Недалеко від міста знаходяться дві гори — Люпфен та Гогенкарпфен та Чорний Ліс (нім. Schwarzwald).[2]

Клімат

[ред. | ред. код]

В Троссінґені температура протягом року здебільшого варіюється від -3.3 °C до 22.2 °C, зрідка опускається нижче -9.4 °C чи піднімається вище 28.3 °C. Зима зазвичай холодна та сніжна, в той час літо помірне.[3]

Клімат в Троссінґені за місяцем[4]
Місяць Температура вдень Температура вночі Кількість дощових днів
Січень 2 °C -3°C 13
Лютий 4 °C -3°C 10
Березень 8 °C 0 °C 9
Квітень 12 °C 3 °C 9
Травень 16 °C 7 °C 15
Червень 20 °C 11 °C 13
Липень 22 °C 13 °C 12
Серпень 22 °C 13 °C 13
Вересень 18 °C 9 °C 8
Жовтень 13 °C 5 °C 8
Листопад 7 °C 1 °C 9
Грудень 3 °C -2°C 14

Адміністративний поділ міста

[ред. | ред. код]

Місто поділене на два округи — Троссінґен і Шура. Округ Шура був приєднаний до Троссінґена у 1971 році, проте досі зберігає певну автономію та має місцеву владу.[5]

Історія

[ред. | ред. код]

Давні часи

[ред. | ред. код]

Вперше регіон був заселений приблизно 2000 років тому[6] кельтськими племенами. Територія була захоплена Римською імперією, недалеко проходив лімес. Проте з переходом алеманів через кордон приблизно у 260 році, римські війська покинули ці землі.[7]

Середньовіччя

[ред. | ред. код]

Вперше поселення було згадане у документі абатства Святого Галла в 797 році.[8]

У 1444 році Троссінґен потрапив під вплив Тутлінгена, а отже й під вплив герцогства Вюртемберг.

Ранній Новий час

[ред. | ред. код]

У 1534 році герцогство Вюртемберг, а отже й Троссінґен, прийняло лютеранство.[9]

Під час Тридцятилітньої війни в 1633 році поселення було повністю спалене, проте вже у 1648 році в Троссінґені було 150 мешканців.

Під час війни за іспанську спадщину Троссінґен був сплюндрований баварськими, французькими та австрійськими військами.

В 1746 році було побудовано церкву Мартіна Лютера.

Новітня історія

[ред. | ред. код]

В 1827 році було вироблено першу троссінґенську губну гармоніку.

У 1857 році в Троссінґені було засновано компанію Hohner, що стала лідером ринку з виробництва губних гармонік та акордеонів.[10] Завдяки приватній залізниці поселення отримало доступ до мережі Вюртеберзьких залізниць у 1896 році.

Палеонтологічні розкопки в Троссінґені в 1912 році

XX століття

[ред. | ред. код]

В 1911 році в Троссінґені було знайдено кістки платеозавра віком приблизно 200 мільйонів років.[11]

У 1910-х роках Фріц Кін, що в майбутньому стане місцевим очільником НСДАП, заснував виробництво сигаретного паперу Efka-Werke, яке працювало до 2020 року.[12]

З нагоди 100-річчя виробництва губних гармонік Троссінґен отримав статус міста в 1927 році.

У 1938 році Троссінґен був включений до району Тутлінгена.

Троссінґен сильно постраждав під час Другої світової війни. У лютому та квітні 1945 року місто зазнало авіаударів. Французькі війська увійшли в місто 21 квітня 1945 року.

У 1945 році Троссінґен став частиною французької окупаційної зони, а в 1947 році був віднесений до новоствореної землі Вюртемберг-Гогенцоллерн, яка стала частиною землі Баден-Вюртемберг у 1952 році.

1950-ті роки були для Троссінґена своєрідним економічним дивом. Місто було розбудоване й відновлене після Другої світової. Було побудовано багато будівель громадської інфраструктури.

В 1971 році село Шура приєдналося до Троссінґена.

В 1973 році Троссінґен, як частина району Тутлінген, змінило адміністративний округ з Південного Вюртемберга-Гогецоллерна на Фрайбург.

В 70-х місто пережило певні втрати інфраструктури.

У 80-х відбувся занепад індустрії гармонік, що спричинило структурні зміни в економіці.

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність населення

[ред. | ред. код]

Станом на 2022 рік, вікова піраміда міста виглядала так:[13]

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 7496 1210 938 1930 2133 1190 95
Жінки 7858 1174 900 1935 2156 1454 239


Віросповідання

[ред. | ред. код]

До Реформації мешканці Троссінґен а були католиками, але герцогство Вюртемберг, до якого належало місто, прийняло лютеранство, а разом із ним і Троссінґен.

Розподіл населення за релігією станом на 2022 рік[14]
Релігія Відсоток Кількість сповідуючих
Протестантизм 27,9 % 4764
Католицтво 20,7 % 3538
Не вказали/Нерелігійні 51,4 % 8783

Економіка й транспорт

[ред. | ред. код]

Економіка

[ред. | ред. код]

Найбільшою компанією Троссінґена є Hohner. Майже кожне п'яте робоче місце в місті пов'язане з музикою.[15] Також до 2020 року В Троссінґені знаходилася індустрія виробництва сигаретного паперу.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Перша залізниця була відкрита в Троссінґені 1898 року. Зараз залізниця входить до мережі Рінґцуґ (нім. Ringzug), що з'єднує райони Тутлінген, Ротвайль і Шварцвальд-Бар.

Троссінґен за допомогою земських та районних доріг має доступ до федеральних трас 14, 27 і 523.

Виїзд з автобану A81 розташований приблизно за чотири кілометри на захід від Троссінґена.

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Statistisches Landesamt Baden-Württemberg – Bevölkerung nach Nationalität und Geschlecht am 31. Dezember 2020 (нім.)
  2. Trossingen, Germany | Beaverton, OR - Official Website. www.beavertonoregon.gov (англ.). Процитовано 1 лютого 2025.
  3. Trossingen Climate, Weather By Month, Average Temperature (Baden-Württemberg, Germany) - Weather Spark. weatherspark.com (англ.). Процитовано 1 лютого 2025.
  4. Trossingen Weather Averages - Baden-Wurttemberg, DE. www.worldweatheronline.com. Процитовано 1 лютого 2025.
  5. Ortsteil Schura: Stadt Trossingen. www.trossingen.de (нім.). Процитовано 1 лютого 2025.
  6. Study in Trossingen. www.study-in-germany.de (англ.). Процитовано 1 лютого 2025.
  7. Limes | History, Uses & Benefits | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 1 лютого 2025.
  8. Zeittafel zur Geschichte des Landkreises Tuttlingen (PDF). Landkreis Tuttlingen (нім.).
  9. Württemberg | Germany, Map, & History | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 1 лютого 2025.
  10. Heritage. hohner.de. Процитовано 1 лютого 2025.
  11. Dinosaurier im Donaubergland. Donaubergland (нім.). Процитовано 2 лютого 2025.
  12. Ehrensenator und Ehrenbürger Fritz Kiehn (1885-1980) – Universität Innsbruck. www.uibk.ac.at (нім.). Процитовано 5 лютого 2025.
  13. Trossingen, Baden-Württemberg, Germany - Population. www.city-facts.com (англ.). Процитовано 2 лютого 2025.
  14. Trossingen (Tuttlingen, Baden-Württemberg, Germany) - Population Statistics, Charts, Map, Location, Weather and Web Information. www.citypopulation.de. Процитовано 2 лютого 2025.
  15. Minenkatastrophe: Deutsche Mundharmonikas für verschüttete Kumpel - WELT. DIE WELT (нім.). Процитовано 2 лютого 2025.
  16. Städtepartnerschaften: Stadt Trossingen. www.trossingen.de (нім.). Процитовано 1 лютого 2025.