Троссінґен
Троссінґен нім. Trossingen |
|||
---|---|---|---|
— місто — | |||
|
|||
Координати: 48°4′32″ пн. ш. 8°38′10″ сх. д. / 48.07556° пн. ш. 8.63611° сх. д. | |||
Країна | ![]() | ||
Земля | Баден-Вюртемберг | ||
Округ | Фрайбург | ||
Район | Тутлінген | ||
Площа | |||
- Повна | 24,2 км² | ||
Висота над р.м. | 699 м | ||
Населення (31 грудня 2020[1]) | |||
- Усього | 17 023 | ||
- Густота | 703,4/км² | ||
Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
- Літній час | CEST (UTC+2) | ||
Поштовий код | 78647 | ||
Телефонний код(и) | 07425 | ||
Ідентифікаційний код | 08327049 | ||
Вебсайт: https://www.trossingen.de/ | |||
![]() |
|||
Розташування на карті Німеччини | |||
![]() |
Троссінґен (нім. Trossingen) — місто в землі Баден-Вюртемберг, в окрузі Фрайбург, друге найбільше місто району Тутлінген. Троссінґен носить прізвисько «музичного міста» через розташування в місті виробника музичних інструментів Hohner, заснованого ще в 1857 році і Державного музичного університету Троссінґена .
Місто розташоване на платі Баар. Через місто протікає річка Троссельбах, яка є притокою Хаґенбаха, що в свою чергу є притокою ріки Прим, яка я притокою Неккара, що впадає в Рейн. Недалеко від міста знаходяться дві гори — Люпфен та Гогенкарпфен та Чорний Ліс (нім. Schwarzwald).[2]
В Троссінґені температура протягом року здебільшого варіюється від -3.3 °C до 22.2 °C, зрідка опускається нижче -9.4 °C чи піднімається вище 28.3 °C. Зима зазвичай холодна та сніжна, в той час літо помірне.[3]
Місяць | Температура вдень | Температура вночі | Кількість дощових днів |
---|---|---|---|
Січень | 2 °C | -3°C | 13 |
Лютий | 4 °C | -3°C | 10 |
Березень | 8 °C | 0 °C | 9 |
Квітень | 12 °C | 3 °C | 9 |
Травень | 16 °C | 7 °C | 15 |
Червень | 20 °C | 11 °C | 13 |
Липень | 22 °C | 13 °C | 12 |
Серпень | 22 °C | 13 °C | 13 |
Вересень | 18 °C | 9 °C | 8 |
Жовтень | 13 °C | 5 °C | 8 |
Листопад | 7 °C | 1 °C | 9 |
Грудень | 3 °C | -2°C | 14 |
Місто поділене на два округи — Троссінґен і Шура. Округ Шура був приєднаний до Троссінґена у 1971 році, проте досі зберігає певну автономію та має місцеву владу.[5]
Вперше регіон був заселений приблизно 2000 років тому[6] кельтськими племенами. Територія була захоплена Римською імперією, недалеко проходив лімес. Проте з переходом алеманів через кордон приблизно у 260 році, римські війська покинули ці землі.[7]
Вперше поселення було згадане у документі абатства Святого Галла в 797 році.[8]
У 1444 році Троссінґен потрапив під вплив Тутлінгена, а отже й під вплив герцогства Вюртемберг.
У 1534 році герцогство Вюртемберг, а отже й Троссінґен, прийняло лютеранство.[9]
Під час Тридцятилітньої війни в 1633 році поселення було повністю спалене, проте вже у 1648 році в Троссінґені було 150 мешканців.
Під час війни за іспанську спадщину Троссінґен був сплюндрований баварськими, французькими та австрійськими військами.
В 1746 році було побудовано церкву Мартіна Лютера.
В 1827 році було вироблено першу троссінґенську губну гармоніку.
У 1857 році в Троссінґені було засновано компанію Hohner, що стала лідером ринку з виробництва губних гармонік та акордеонів.[10] Завдяки приватній залізниці поселення отримало доступ до мережі Вюртеберзьких залізниць у 1896 році.

![]() | Цей розділ містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. |
В 1911 році в Троссінґені було знайдено кістки платеозавра віком приблизно 200 мільйонів років.[11]
У 1910-х роках Фріц Кін, що в майбутньому стане місцевим очільником НСДАП, заснував виробництво сигаретного паперу Efka-Werke, яке працювало до 2020 року.[12]
З нагоди 100-річчя виробництва губних гармонік Троссінґен отримав статус міста в 1927 році.
У 1938 році Троссінґен був включений до району Тутлінгена.
Троссінґен сильно постраждав під час Другої світової війни. У лютому та квітні 1945 року місто зазнало авіаударів. Французькі війська увійшли в місто 21 квітня 1945 року.
У 1945 році Троссінґен став частиною французької окупаційної зони, а в 1947 році був віднесений до новоствореної землі Вюртемберг-Гогенцоллерн, яка стала частиною землі Баден-Вюртемберг у 1952 році.
1950-ті роки були для Троссінґена своєрідним економічним дивом. Місто було розбудоване й відновлене після Другої світової. Було побудовано багато будівель громадської інфраструктури.
В 1971 році село Шура приєдналося до Троссінґена.
В 1973 році Троссінґен, як частина району Тутлінген, змінило адміністративний округ з Південного Вюртемберга-Гогецоллерна на Фрайбург.
В 70-х місто пережило певні втрати інфраструктури.
У 80-х відбувся занепад індустрії гармонік, що спричинило структурні зміни в економіці.
Станом на 2022 рік, вікова піраміда міста виглядала так:[13]
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 7496 | 1210 | 938 | 1930 | 2133 | 1190 | 95 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 7858 | 1174 | 900 | 1935 | 2156 | 1454 | 239 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
До Реформації мешканці Троссінґен а були католиками, але герцогство Вюртемберг, до якого належало місто, прийняло лютеранство, а разом із ним і Троссінґен.
Релігія | Відсоток | Кількість сповідуючих |
---|---|---|
Протестантизм | 27,9 % | 4764 |
Католицтво | 20,7 % | 3538 |
Не вказали/Нерелігійні | 51,4 % | 8783 |
Найбільшою компанією Троссінґена є Hohner. Майже кожне п'яте робоче місце в місті пов'язане з музикою.[15] Також до 2020 року В Троссінґені знаходилася індустрія виробництва сигаретного паперу.
Перша залізниця була відкрита в Троссінґені 1898 року. Зараз залізниця входить до мережі Рінґцуґ (нім. Ringzug), що з'єднує райони Тутлінген, Ротвайль і Шварцвальд-Бар.
Троссінґен за допомогою земських та районних доріг має доступ до федеральних трас 14, 27 і 523.
Виїзд з автобану A81 розташований приблизно за чотири кілометри на захід від Троссінґена.
- ↑ Statistisches Landesamt Baden-Württemberg – Bevölkerung nach Nationalität und Geschlecht am 31. Dezember 2020 (нім.)
- ↑ Trossingen, Germany | Beaverton, OR - Official Website. www.beavertonoregon.gov (англ.). Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ Trossingen Climate, Weather By Month, Average Temperature (Baden-Württemberg, Germany) - Weather Spark. weatherspark.com (англ.). Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ Trossingen Weather Averages - Baden-Wurttemberg, DE. www.worldweatheronline.com. Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ Ortsteil Schura: Stadt Trossingen. www.trossingen.de (нім.). Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ Study in Trossingen. www.study-in-germany.de (англ.). Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ Limes | History, Uses & Benefits | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ Zeittafel zur Geschichte des Landkreises Tuttlingen (PDF). Landkreis Tuttlingen (нім.).
- ↑ Württemberg | Germany, Map, & History | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ Heritage. hohner.de. Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ Dinosaurier im Donaubergland. Donaubergland (нім.). Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ Ehrensenator und Ehrenbürger Fritz Kiehn (1885-1980) – Universität Innsbruck. www.uibk.ac.at (нім.). Процитовано 5 лютого 2025.
- ↑ Trossingen, Baden-Württemberg, Germany - Population. www.city-facts.com (англ.). Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ Trossingen (Tuttlingen, Baden-Württemberg, Germany) - Population Statistics, Charts, Map, Location, Weather and Web Information. www.citypopulation.de. Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ Minenkatastrophe: Deutsche Mundharmonikas für verschüttete Kumpel - WELT. DIE WELT (нім.). Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ Städtepartnerschaften: Stadt Trossingen. www.trossingen.de (нім.). Процитовано 1 лютого 2025.