Труфанець

Труфанець

48°12′51″ пн. ш. 24°18′32″ сх. д. / 48.214278° пн. ш. 24.308917° сх. д. / 48.214278; 24.308917Координати: 48°12′51″ пн. ш. 24°18′32″ сх. д. / 48.214278° пн. ш. 24.308917° сх. д. / 48.214278; 24.308917
Країна	Україна
Розташування	Україна Закарпатська область, Рахівський район
Повна висота	36 м
Кількість каскадів	понад 5
Русло	річка Труфанець
Труфанець Труфанець (Закарпатська область)
Труфанець у Вікісховищі

Тру́фанець (Трофанець) — водоспад в Українських Карпатах. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Вважається найвищим природним водоспадом Закарпаття ^[1].

Розташування[ред. | ред. код]

Розташований на південно-східних схилах гірського масиву Свидівця, в межах Рахівського району Закарпатської області, неподалік від південної околиці смт Ясіні (при автошляху Н 09).

Труфанець розташований у пригирловій частині річки Труфанця (права притока Чорної Тиси, басейн Дунаю).

Короткий опис[ред. | ред. код]

Загальна висота водоспаду — 36 м. Довжина потоку — 2830 м. У лісовому поясі він частково (230 м) протікає під землею. Утворює кілька каскадів. Складається з численних (понад 5) каскадів. Утворений на місці виходу на поверхню стійких до ерозії пісковиків. Потік бере початок у субальпійському поясі на висоті 1720 м біля підніжжя гори Близниця. При підніжжі водоспаду було влаштовано оглядовий майданчик-альтанку. У 2019 році альтанка перегнила, наразі відбувається реконструкція.

Світлини

Один із найвищих каскадів водоспаду Труфанець

Труфанець. Водоспад. Карпатський біосферний заповідник

Труфанець має чимале естетично-рекреаційне значення.

У 1997 році увійшов до складу Карпатського біосферного заповідника.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Водоспад Труфанець - Про водоспад, фото, розташування, як добратися, карта, відгуки туристів

Примітки[ред. | ред. код]

↑ [1] Найвищий водоспад Закарпаття

п о р Водоспади

Найвищі водоспади світу	Анхель • Тугела • Три Сестри • Олоупена • Юмбілла • Віннуфоссен • Баліфоссен • (Скорґа) • Пу'ука'оку • Джеймс Брюс • Браун • Струпенфоссен • Рамнеф'єль • Вайгілау • Колоніал Крік • Монгефоссен • Ґокта • Мутаразі • К'єлфоссен • Йоганнесбурґ • Йосемітський • Тру-де-Фер

Найширші водоспади світу	Кхон • Пара • Гуайра † • Конго • Іґуасу • Мокона • Патос-е-Марібонду † • Урубупунґа † • Верміліон • Селіло † • Вікторія • Стенлі • Ніагарський • Інга • Лівінгстон

Найбільші водоспади світу	Інга • Лівінгстон • Стенлі • Гуайра † • Кхон • Селіло † • Кетл † • Пара • Паулу-Афонсу • Урубупунґа † • Ніагарський • Верміліон • Іґуасу • Патос-е-Марібонду † • Вікторія

Водоспади України	Битківчик • Бісків • Бориславський • Буковинські водоспади • Бухтівецький • Бухтівецький верхній • Бухтівецько-Бистрицький • Великий Гук • Вир • Вишоватські водоспади • Воєводин • Вчелька • Гейзер • Головкінського • Городилівський • Гуркало • Гуркало Ілемське • Гуркало Липівський • Гуркало Лужанський • Джур-Джур • Джурла • Дзвінка • Дзембронські • Дівочі Сльози (Тлумацький район) • Дівочі Сльози (Яремче) • Драгобратський • Женецький (Гук) • Замлацький • Ілемнянський • Каїнкулацький • Кам'янецький • Кам'янецький (Синевир) • Капливець • Кізя • Кобалар • Кобилецький Гук • Козачі Сльози • Королівський • Корчин • Косівський Гук • Крапельковий • Крушельницький • Кудринець • Лавківський • Лазний • Липовець • Лихий • Лопушнянські водограї • Лужківський • Лумшорські водоспади • Любіжнянський Гук • Малий Гук • Малієвецький • Малокузьминецький • Манявський • Марківський • Мар'янчині • Мізунський • Млинський • Нарінецький • Ніреський • Підгуркало • Плішка • Поркулин • Правич • Пробій • Прутський • Розтока • Русилівські водоспади • Рухлянка • Рушірський • Салатручіль • Сикавка • Скакало • Скрунтар • Соловей • Сопіт • Срібні струмені • Сріблясті водоспади • Су-Учкан • Сукільські водоспади • Сучавський Гук • Терношорський Гук • Токівський • Труфанець • Учан-су • Фантом • Холодний • Чемернарський Гук • Чемернарський Нижній Гук • Червоногородський • Черниківський (Черник) • Шепітський Гук • Шепітський Гук малий • Шепітсько-Брустурський Гук • Шипіт • Ялинський

Див. також	Кривавий водоспад • Рюкандефосен

п о р Природно-заповідний фонд Рахівського району

Заповідні масиви Карпатського біосферного заповідника	Кузійський * • Мармароський * • Свидовецький * • Чорногірський *

Ботанічні заказники	Арніка • Говерлянка • Лілія • Млаки • Станіслав • Урочище Затінки і Тересянка* • Церлянка

Гідрологічні заказники	Апшинецький *

Іхтіологічні заказники	Біла та Чорна Тиса • Кісва

Лісові заказники	Діброва * • Веймутова сосна • Смерекові Карпати

Ботанічні пам'ятки природи	Андромеда • Кедр європейський (Білотисянське лісництво) • Кедр європейський (Діловецьке лісництво) • Кедр європейський (Станіславське лісництво) • Менчул Квасівський • Рододендрон (Устєріцьке лісництво) • Рододендрон (Чорногора) • Секвоя • Скелі Близниці * • Сосна гірська Жереп (Діловецьке лісництво) • Сосна гірська Жереп (хребет Чорна Клева) • Тис ягідний (Рахівський лісгосп) • Тис ягідний (Великобичківський лісгосп) • Урочище Довгий потік * • Церцис європейський • Ясен звичайний

Геологічні пам'ятки природи	Оголені скелі на березі р. Квасної • Свидовецькі скелі • Скелі з ієрогліфами, східні схили г. Бужора • Скелі Тростянець • Скеля-стрімчак над Білим Потоком • Скелі закоханих

Гідрологічні пам'ятки природи	Апшинець • Бербеняскул • Ворожеська • Догяска • Драгобратський водоспад • Трофанець

Гідрологічні пам'ятки природи (джерела)	Джерело № 1 (урочище «Буркут») • Джерело № 1 (Водиця) • Джерело № 1 (урочище «Говерла») • Джерело № 1 (Косівська Поляна) • Джерело № 1 (Костилівка) • Джерело № 1 (Лазещина) • Джерело № 1 (Луги) • Джерело № 1 (урочище «Свидовець») • Джерело № 2 (Богдан) • Джерело № 2 (Водиця) • Джерело № 2 (Косівська Поляна) • Джерело № 2 (Костилівка) • Джерело №2 (урочище «Білин») • Джерело № 2 (урочище «Говерла») • Джерело № 2 (урочище «Лазещина») • Джерело № 2 (урочище «Луги») • Джерело № 2 (Рахів) • Джерело № 2 (Ясіня) • Джерело № 3 (Кваси) • Джерело № 3 (Косівська Поляна) • Джерело № 3 (урочище «Водиця») • Джерело № 3 (урочище «Лазещина») • Джерело № 3 (урочище «Луги») • Джерело № 3 (Рахів) • Джерело № 3 (Ясіня) • Джерело № 4 (Косівська Поляна) • Джерело № 4 (Луг) • Джерело № 4 (Рахів) • Джерело № 5 (Косівська Поляна) • Джерело № 5 (Рахів) • Джерело № 6 (Косівська Поляна) • Джерело № 6 (Рахів) • Джерело № 7 (Кобилецька Поляна) • Джерело № 7 (Косівська Поляна) • Джерело № 7 (Рахів) • Джерело № 8 (Андрейково) • Джерело № 8 (Кобилецька Поляна) • Джерело № 8 (Рахів) • Джерело № 9 (Рахів) • Джерело № 10 (Рахів) • Джерело № 11 (Рахів) • Джерело № 12 (Рахів) • Джерело № 13 (Рахів) • Джерело № 14 (Рахів) • Джерело Б/н (урочище «Підділ») • Джерело б/н (Верхнє) • Джерело б/н (Ділове)

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва	Парк культури і відпочинку (Рахів) • Парк культури і відпочинку (Ясіня)

*загальнодержавного значення

Зміст

Розташування[ред. | ред. код]

Короткий опис[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук