Тронський Йосип Мойсейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тронський Йосип Мойсейович
Народився 28 травня 1897(1897-05-28)
Одеса, Російська імперія
Помер 4 листопада 1970(1970-11-04) (73 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство Російська імперія, СРСР СРСР
Діяльність мовознавець
Галузь класична філологія
Alma mater Новоросійський університет
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Вчене звання професор
Науковий керівник Томсон Олександр Іванович
Вчителі Томсон Олександр Іванович
Відомі учні Aleksandr Deryugind і Vladimir Neroznakd
Знання мов російська[1][2] і латина
Заклад Одеський інститут народної освіти, Ленінградський інститут філософії, лінгвістики й історі, Ленінградський державний університет

Йосип Мойсейович Тронський (Троцький) (28.05.18974.11. 1970) - історик античної історії, літератури.

Біографія[ред. | ред. код]

И. М. Тронський (Троцький) народився 28 травня 1897 року в Одесі в родині вчителя початкової школи, де й отримав ази початкової освіти.

В 1912 - 1915 роках навчався в одеській приватній гімназії І. Раппопорта.

В 1919 році закінчив класичне відділення історико-філологічного факультету Новоросійського університету і за представленням професора Б. Варнеке, був зарахований «професорським стипендіатом» по кафедрі класичної філології.

Викладав латинську мову в гімназії І. Раппопорта, латину та суспільствознавство у другій профтехнічній школі «Метеля».

Від грудня 1920 року до 1923 року працював в головній бібліотеці вищої школи Одеси, де послідовно займав посади завідувача кабінетом, класифікатора, завідувача алфавітного каталогу відділу поповнення, Завідувача бібліографічного відділу та проводив інструкторсько-методичну, класифікаційну й історико-бібліографічну роботу. В 1920 році брав участь у складанні всеросійського зведеного каталогу іноземної періодики.

У 1921 - 1923 роках викладав класичні мови в Одеському інституті народної освіти. Одночасно працював в Одеському археологічному інституті бібліотекарем кабінету античних культур, викладачем латинської та давньогрецької мов.

У травні 1922 обраний науковим співробітником секції історії західноєвропейської античної культури та філософії (керівник М. Мандес) науково-дослідної кафедри історії культури (завідач А. Флоровський).

У вересні 1923 року виїхав з Одеси до Петрограду. Отримав посаду позаштатного наукового співробітника (без окладу) в Інституті літератури й мови Заходу та Сходу.

23 червня 1924 року за рекомендацією Н. Марра був прийнятий на роботу в Державну публічну бібліотеку, в штаті якої пройшов шлях від помічника бібліотекаря до консультанта по загальним питанням класифікації. У червні 1930 року призначений до складу комісії по реорганізації структури бібліотеки за функціональним принципом, але вже в грудні переведений до відділу обробки, де очолив групу систематизації.

В 1926–1929 роках як доцент читав курс античної літератури в Ленінградському державному університеті (ЛДУ) , а згодом в Ленінградськму інституті філософії, лінгвістики й історі (ЛІФЛІ) (1931 - 1937 роки). В 1932 році увійшов до складу першої в СРСР кафедри класичних мов й літератури Ленінградського уніеврситету, де більше трьох десятиріч вів різні курси з історії античної літератури, класичних мов, керував роботою аспірантів.

У 1938 році через негативну заангажованість свого прізвища Троцький в політиці, був вимушений його змінити і став Тронським. Удочерив доньку брата Ісака.

В 1938 році без захисту дисертації присуджений науковий ступінь кандидата філологічних наук, а в січні 1939 року присвоєно вчене звання доцента.

У листопаді 1941 року у блокадному Ленінграді на засіданні Вченої Ради ЛДУ захистив дисертацію «Історія античної літератури» на здобуття науковго ступеня доктора філологічних наук.

В 1942 році був евакуйований до Саратова, де продовжував читання старих курсів та розробляв нові (історія грецької мови, методика філологічних досліджень, порівняльна граматика індоєвропейських мов).

У липні 1943 року отримав диплом доктора філологічних наук й атестат професора.

Повернувшись у 1944 році до Ленінграду, поновив роботу в Ленінградському університеті.

У липні 1950 року став співробітником (за сумісництвом) Інституту мови та мислення АН СРСР (згодом - Інститут мовознавства), в ленінградському відділені якого з перервою в 5 років (1952–1957 рр.) працював до кінця свого життя.

Помер 4 листопада 1970 року в Ленінграді.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У дореволюційний час підготував роботи «Інструментальна теорія істини у вченні А. Пуанкаре» (апробація у філософському гуртку Новоросійського університету, 1916 р.) та «Відношення Цицерона до пам'яток мистецтва» (золота медаль факультету, 1918 р.) з історії античної літератури, яка стала предметом подальших серйозних досліджень.

В одеський період свого життя підготував та опублікував сім наукових статей: «Парабаза» (1919 р.), «Римская элегия и эллинистическая литература», «Заметки к римским поэтам» (1920 р.), «Гипотезы о возникновении происхождении аттической трагедии» (1921), «Материалы для комментария к Pervigilium Veneris», «Филологический метод» (1922 р.) та одну популярно-публіцистичну статтю «Из истории античной эротики. Сапфо». До середини 1923 року підготував статті про естетику Цицерона, аттичній драмі та римській елегії, які лягли в основу деяких робіт опублікованих у Ленінграді, де став провідним фахівцем, про що свідчить велика кількість опублікованих робіт. Завдяки синтезу багаторічних та плідних досліджень його ім'я по праву увійшло в аннали світової науки.

В 1946 році текст докторської дисертації ліг в основу однойменної монографії "Історія античної літератури", яка витримала шість перевидань й до сих пір залишається однією з найбільш авторитетних робіт в літературознавстві.

Праці[ред. | ред. код]

  • Религия греческого пастуха/ И. М. Тронский // Религия и общество.– Л., 1926. – С. 126 -145.
  • Миф о Дафнисе/ И. М. Тронский // Язык и литература. – Т. 8. – Л., 1932. – С. 205 - 228.
  • Античный миф и современная сказка/ И. М. Тронский. // Сергею Федоровичу Ольденбургу к пятидесятилетию научно-общественной деятельности 1882-1932: Сборник статей. – Л.: Изд-во АН СССР, 1934. – С. 523-534.
  • Проблемы гомеровского эпоса/И. М. Тронский //Гомер. Илиада. – М.-Л.: Академія, 1935. – С. 23 – 87.
  • История античной литературы/ И. М. Тронский – Л.: Учпедгиз, 1946. – 496 с.
  • Очерки по истории латинского языка/ И. М. Тронский. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1953. – 274 с.
  • Задачи советского языкознания в области античних языков/И. М. Тронский.// Известия  Академии Наук СССР. Отделение литературы и языка. – 1958. – T/ XVII, вып. 3.– С. 237  - 246.
  • Історія античної літератури/ І. М. Тронський. – 2-ге вид. – К.: Радянська школа, 1959. – 594 с.
  • Классические язики/И. М. Тронский//Советское языкознание за 50 лет. – М., 1967. – С. 143 – 157.
  • Лингвистическое изучение древнегреческого язика в России (до.)/ И. М. Тронский//Acta antique Academiae scientiarum Hungaricae. – T. XV, F. 1 - 4. – Budapest, 1967. P. 1 – 26.
  • Chrestiani (Tacit., Ann. XV, 44, 2) и Chrestus (Sueton., Div. Claud., 25, 4)./И. М. Тронский // Античность и современность. К 80-летию Ф. А. Петровского / Под ред. М.Е. Грабарь-Пассек и др.– М.: Наука, 1972. – С. 34-43.
  • Вопросы языкового развития в античном обществе/И. М. Тронский. – Л.: Наука, 1973. – 207 с.
  • Историческая грамматика латинского языка. Общеиндоевропейское языковое состояние: Вопросы реконструкции/И. М. Тронский. 2-у доп. изд./ Отв. ред. Н. Н. Казанский.  – М.: Индрик, 2001. – XIII + 576 с.

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина: М. Гурфінкель - професор Ленінградського державного університету, історик німецької літератури.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Большая Советская Энциклопедия: в 30 т. – Т. 26. – М., 1977.// https://slovar.cc/enc/bse/2050181.html
  • Одеські історики. Енциклопедичне видання. – Т. 1 (початок ХІХ – середина ХХ ст.) – Одеса: Друкарський дім, 2009. – С. 404 – 407.
  • Левченко В. В. Иосиф Моисеевич Троцкий (Тронский): судьба и творческий путь (к 110-летию со дня рождения/ В. В. Левченко.// Юго-Запад. Одессика: Историко-краеведческий  научный альманах. – Вып. 4. – Одесса, 2007. – С. 220 – 239.
  • Заседание Учёного Совета ЛОИЯ АН СССР, посвящённое 70-летию И. М. Тронского // Вестник древней истории. — 1968. — № 2. — С. 215–217;
  • Чистяков Н. А., Ярхо В. Н. Иосиф Моисеевич Тронский. Некролог. Список научных трудов/Н. А. Чистяков // Вестник древней истории. — 1971. — № 2. — С. 162–166;
  • Десницкая А. В. Иосиф Моисеевич Тронский (1897–1970)/А. В. Десницкая // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. Т. 30. — 1971. — Вып. 4. — С. 376–377;
  • Левченко В. В. Из истории науки в Одессе: трагедия одного имени/В. В. Левченко // Проблемы славяноведения. — Брянск, 2007. — Вып. 9. — С. 62-73.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. CONOR.Sl