Троїцьке (Мелітопольський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Троїцьке
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Мелітопольський район
Рада/громада Новобогданівська сільська рада
Код КОАТУУ 2323082005
Основні дані
Засноване 1860
Населення 361
Площа км²
Густота населення 90,25 осіб/км²
Поштовий індекс 72332
Телефонний код +380 6192
Географічні дані
Географічні координати 47°03′30″ пн. ш. 35°27′10″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
25 м
Місцева влада
Адреса ради 72330, с. Новобогданівка, вул. Шевченка, 90, тел. 6-35-43
Карта
Троїцьке. Карта розташування: Україна
Троїцьке
Троїцьке
Троїцьке. Карта розташування: Запорізька область
Троїцьке
Троїцьке
Мапа

Тро́їцьке — село в Україні, в Мелітопольському районі Запорізької області. Населення становить 361 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новобогданівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Троїцьке знаходиться на правому березі річки Молочна, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Старобогданівка (Михайлівський район), нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Терпіння, на протилежному березі — села Кам'янське та Прилуківка. Поруч проходить залізниця, зупинний пункт 118 км.

Історія[ред. | ред. код]

Село було засноване духоборами між 1802 і 1808 роками.[1]

До кінця XIX століття Троїцьке стало великим селом. Станом на 1886 рік в селі Терпіннівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії мешкало 1836 осіб, налічувалось 249 дворів, існували православна церква та школа, відбувались базари по понеділках[2].

Страшною катастрофою для села став Голодомор 1933 року. Про його масштаби можна судити за збереженими відомостями про померлих. Протягом 1933 року внесено 178 записів про смерть. (Для порівняння, в 1931 році до серпня померло 17 осіб, в 1935 померло 24 людини, в 1936 — 16, в 1937 — 20, в 1938 — 21 чоловік.) Тільки в період з 12 по 28 червня 1933 року в дитячих яслах померло 13 дітей у віці від 3 до 9 років.[3] У 2008 році було вирішено спорудити в селі пам'ятника дітям — жертвам голодомору, проте рішення не було реалізоване.[4]

На початку жовтня 1941 року село було зайнято німецькими військами. Восени 1943 року через Троїцьке пройшла німецька оборонна лінія «Вотан» — потужна система укріплень по правому березі річки Молочної і далі на північ по Дніпру. Лінія «Вотан» була взята радянськими військами у вересні 1943 року, і в ході наступу в жовтні 1943 року було звільнено і Троїцьке.

В роки застою Троїцьке входило до складу колгоспу «Авангард», центральна садиба якого знаходилася в Новобогданівці. До кінця 1990-х років колгосп «Авангард» став банкрутом. В 2000 році він був перетворений в акціонерне товариство «Авангард — 2000». Тоді ж почалася розпаювання колгоспної землі. В 2002 році акціонерне товариство «Авангард — 2000» припинило своє існування.[5]

У 2004—2006 роках село постраждало від вибухів артилерійських складів у Новобогданівці[6]. З 2004 по 2008 рік в піщаному кар'єрі під Троїцьким проводилася планова ліквідація новобогданівських боєприпасів.[7]

У 2007 році Троїцьке було газифіковано[8], що частково стало компенсацією уряду за втрати, завдані селу вибухами артилерійських складів[6].

Транспорт[ред. | ред. код]

Село пов'язане з райцентром автобусним маршрутом «Мелітополь (Автостанція № 2) — Троїцьке».[9]

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Початкова школа. Троїцька загальноосвітня школа I ступеня розташована за адресою вул. Леніна, 49/1. У школі 16 учнів. Мова викладання українська.[10]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Поруч із селом знаходяться два ентомологічних заказники, Троїцький площею 17 га та Авангардівський площею 9 га. Цілинна балка Троїцького заказника й цілинний степ Авангардівського унікальні, перш за все, своєю багатою ентомофауною[11] та рослинністю[12].
  • Біля села розкопані 10 курганів і виявлено 89 поховань бронзової доби (III — кінець II тисячоліття до н. е.), скіфської і сарматської епох (IV ст. до н. е. і II ст. н. е.), кочівників X—XII століть нашої ери.[13]

Персоналії[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Микола Крилов в «Історії регіону» Архівовано 15 лютий 2015 у Wayback Machine. вказує, що духобори, заснували село, почали селитися на берегах молочної з 1802 року, а відповідно до книги Бориса Михайлова «Мелітополь: природа, археологія, історія» Архівовано 7 січень 2012 у Wayback Machine. Троїцьке вже існувало до 1808. Втім, Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з травень 2019] вказує, що село було засноване в 1860 році.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. «Мелітополь. Мелітопольський район. Голодомор 1932—1933 рр.» на сайті "Медовий місто і край "
  4. «Мелітопольський район. Оголошено конкурс на найкращий проект пам'ятника дітям — жертвам голодомору» (рос.), стаття в «Мелітопольських відомостях».
  5. Сайт Новобогдаговской школи
  6. а б «Одногазовая компенсація», стаття в газеті «Коммерсант Україна».
  7. «Тепер вибухи — планові», «Ехо катастрофи», статті в «Мелітопольських відомостях».
  8. «Природний газ прийшов в Троїцьке», «Газ в будинку — краса!», статті в «Мелітопольських відомостях».
  9. "З Мелітополя в Троїцьке доїхати буде легше «, замітка в» Мелітопольські відомості "
  10. Троїцька загальноосвітня школа I ступеня на сайті Інформаційної системи управління освітою.
  11. zabor.zp.ua: Мелітопольський район.
  12. Коломийчук В. П. Зелёные жемчужины Приазовья // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 11, с. 58-65
  13. Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. / Ін-т історії АН УРСР — К.: Глав.ред. Украінской Сов. Енціклопедіі, 1981 р. — 728 с. [1] Архівовано 16 березень 2012 у Wayback Machine.
  14. «Я потрапив у потрібний час у потрібну точку»[недоступне посилання з травень 2019], стаття в газеті «Індустріальне Запоріжжя»