Троїцький літопис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Троїцький літопис — літописний звід початку XV століття, що не зберігся дотепер в оригіналі.

Історія[ред.ред. код]

Названий літопис за йменням Троїце-Сергієвої Лаври, де він зберігався. Написаний півуставом XV століття на пергаменті. Виявлений ​​в бібліотеці монастиря в 1760-х роках академіком Петербурзької Академії Наук Г. Ф. Міллером. Вже список літопису згорів під час московської пожежі 1812 року. Можливо він є списком звіту митрополита Кипріяна.

Деякими дослідниками припускається, що автором його є Єпіфаній Премудрий[джерело?], інок Троїце-Сергієвої лаври, що виконував обов'язки секретаря митрополита Фотія. Йому також належать «Слово про житіє і вченні Стефана Пермського» і «Похвальне слово і житіє Сергія Радонезького».

М. М. Карамзін в «Історії держави Російської» дуже уважно поставився до Троїцького літопису, даючи з нього виписки, зроблені до пожежі. Літопис, як писав Карамзін, був частинкою якоїсь ранньої літописі. Карамзін припускав, що це якийсь витвір — під назвою «Літопис великий роський». Шахматов Олексій Олександрович стверджував схожість Троїцької літопису з Лаврентіївському літописом. Намагався реконструювати текст літопису М. Д. Присьолков.

Зміст[ред.ред. код]

Як випливає з опису рукопису, складався він з 371 аркушів. Виклад подій у літописі починається з Повісті врем'яних літ і триває до 1408, закінчуючи едигейською навалою. Розповідається про Куликовську битву, нашестя Тохтамиша. Останні 20 аркушів розповідають про життя Сергія Радонезького. Негативно літопис відгукується про Дмитра Донського, і навпаки, виступає за його противників Великого князя Литовського Ольгерда і Михайла Олександровича Тверського.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.