Троїцький собор (Чернігів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свято - Троїцький кафедральний собор
Троїцький монастир.jpg
51°28′38″ пн. ш. 31°16′49″ сх. д. / 51.4774083° пн. ш. 31.2803944° сх. д. / 51.4774083; 31.2803944
Тип споруди собор
Розташування Україна УкраїнаЧернігів
Архітектор Ян Баптиста
Засновник Гетьман України Іван Мазепа
Поч. будівництва 1679
Кін. будівництва 1695
Стиль українське бароко
Належність православна церква
Троїцький собор (Чернігів). Карта розташування: Росія
Троїцький собор (Чернігів)
Троїцький собор (Чернігів) (Росія)
Троїцький собор у Вікісховищі?

Свято-Троїцький собор — визначна архітектурна пам'ятка доби Гетьманщини у Чернігові (1695). Був головним собором чернігівського Троїцького монастиря.

З 1992 — кафедральний собор Чернігівської єпархії Московського Патріархату.

Історія[ред. | ред. код]

Закладений у 1679 р. Лазарем Барановичем за проектом і під керівництвом архітектора Іоанна Баптисти (Йоганн Батист Зауер). Збудований коштом гетьмана України Івана Мазепи. Будівництво завершенно 1695.

За період існування собору він неодноразово горів, перебудовувався, але в результаті реставраційних робіт в 80-х роках ХХ ст. собор відновлено в первісних формах XVII ст. Автор проекту реставрації — київський архітектор М. М. Говденко.

Опис[ред. | ред. код]

Собор є визначною пам'яткою, що розкриває шляхи становлення і розвитку архітектури українського бароко.

Це тринавний, шестистовпний, триапсидний храм. За своїм планом він наслідує традиції мурованого храмового будівнитва Русі. Верх собору лаконічно прикрашають сім барокових бань: головна баня вивершується над центром, дві менші здіймаються на бокових ризалітах західного фасаду, а решта розташована на основному об'ємі споруди.

Стіни собору, вікна, арковидні і квадратні ніші — заглиблення, які імітують вікна, багато прикрашені бароковими вертикальними та горизонтальними профільними лініями і напівколонками. Ніші заповнені розписами. В другому ярусі Троїцького собору над входом виділяється вікно у вигляді православного хреста, що є особливою ознакою чернігівських барокових храмів кін. XVII — поч. XVIII ст.

Величний і урочистий інтер´єр храму. Його прикрашає іконостас 1942 — 49 рр., виконаний після ІІ світової війни місцевим художником Піменом Портним, а також цілий комплекс настінного живопису XVII — ХХ ст.

Поховання[ред. | ред. код]

В храмі нині знаходяться мощі чернігівського святого Феодосія Углицького, Філарета Гумілевського і преподобного Лаврентія, а під підлогою собору — склеп, який свідчить про те, що собор є усипальницею духовних ієрархів, феодальної знаті XVIII — поч. XX ст.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]