Трудові ресурси

Трудові́ ресу́рси (або також трудові резерви) — поняття «марксистсько-ленінської» (комуністичної, сталінської або так званої «табірної») політичної економії.

Йдеться про те, що в сучасній економічній науці зветься працездатною частиною населення.

Трудові ресурси — це частина працездатного населення: чоловіки віком від 15 до 70 років та жінки віком від 15 до 65 років.

Окреслення поняття

У вітчизняній економічній науці під цим терміном розуміється працездатне населення (дійсне і потенційне) на терені країни, адміністративної територіальної одиниці або підприємства. У нормативних актах та статистичному обліку більшості країн, використовується назва «працездатне населення», іноді також використовуються судження «людські ресурси» та «трудова сила».

Стосовно діяльного людського ресурсу — це економічно активне населення, домогосподарство, а також — демографічно активне населення (населення репродуктивного віку) тощо.

Див. також

• Трудові ресурси в УРСР
• Робоча сила — здатність до праці, ключове поняття, яке використовував Карл Маркс у своїй критиці капіталістичної політичної економії.
• Пролетаріат — соціальний клас найманих працівників.
• Трудовий потенціал — потенційна дієздатність суспільства.
• Людський капітал — знання, навички, ноу-хау, здоров'я та освіта працівників.
• Умовна зайнятість — непостійна форма зайнятості.
• Працівники за кольором комірця — класифікація зайнятості.
• Поділ праці — поділ завдань у будь-якій системі, щоб учасники могли спеціалізуватися.
• Зайнятість населення — статистичне співвідношення; частка працездатного населення, що має роботу.
• Індекс людського розвитку — статистичний індекс, що поєднує тривалість життя, рівень освіти та дохід на душу населення для ранжування країн за рівнем людського розвитку.
• Список країн світу за кількістю економічно активного населення
• Економіка праці — дослідження ринків найманої праці.
• Фемінізація бідності — тенденції збільшення гендерного розриву у бідності.