Трудові ресурси
Трудові́ ресу́рси (або також трудові резерви) — поняття «марксистсько-ленінської» (комуністичної, сталінської або так званої «табірної») політичної економії.
Йдеться про те, що в сучасній економічній науці зветься працездатною частиною населення.
Трудові ресурси — це частина працездатного населення: чоловіки віком від 15 до 70 років та жінки віком від 15 до 65 років.
У вітчизняній економічній науці під цим терміном розуміється працездатне населення (дійсне і потенційне) на терені країни, адміністративної територіальної одиниці або підприємства. У нормативних актах та статистичному обліку більшості країн, використовується назва «працездатне населення», іноді також використовуються судження «людські ресурси» та «трудова сила».
Стосовно діяльного людського ресурсу — це економічно активне населення, домогосподарство, а також — демографічно активне населення (населення репродуктивного віку) тощо.
- Трудові ресурси в УРСР
- Робоча сила — здатність до праці, ключове поняття, яке використовував Карл Маркс у своїй критиці капіталістичної політичної економії.
- Пролетаріат — соціальний клас найманих працівників.
- Трудовий потенціал — потенційна дієздатність суспільства.
- Людський капітал — знання, навички, ноу-хау, здоров'я та освіта працівників.
- Умовна зайнятість — непостійна форма зайнятості.
- Працівники за кольором комірця — класифікація зайнятості.
- Поділ праці — поділ завдань у будь-якій системі, щоб учасники могли спеціалізуватися.
- Зайнятість населення — статистичне співвідношення; частка працездатного населення, що має роботу.
- Індекс людського розвитку — статистичний індекс, що поєднує тривалість життя, рівень освіти та дохід на душу населення для ранжування країн за рівнем людського розвитку.
- Список країн світу за кількістю економічно активного населення
- Економіка праці — дослідження ринків найманої праці.
- Фемінізація бідності — тенденції збільшення гендерного розриву у бідності.
![]() |
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |