Трупіал жовтоплечий
| Трупіал жовтоплечий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Жовтоплечий трупіал (Пантанал, Бразилія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Icterus cayanensis (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Oriolus cayanensis Linnaeus, 1766 Icterus chrysocephalus (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трупіа́л жовтоплечий[2] (Icterus cayanensis) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Амазонії та на Гвіанському нагір'ї. Раніше вважався конспецифічним з червоноплечим трупіалом[3][4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 19-20 см. Сабарвлення переважно синювато-чорне, на плечах у них жовті або рудувато-каштанові плямами. Хвіст довгий. Дзьоб довгий, тонкий, лапи темно-коричневі.
Підвиди[ред. | ред. код]
_(48300676566).jpg)
Виділяють два підвиди:[5]
- I. c. cayanensis Swainson, 1838 — південна Гаяна, Суринам, Французька Гвіана, Бразильська Амазонія, схід Перу і північ Болівії;
- I. c. chrysocephalus Ihering, H, 1902 — від східної Колумбії до південної і східної Венесуели, Гаяни, північно-західної Бразилії і північного сході Перу, острів Тринідад.
Деякі дослідники класифікують підвид I. c. chrysocephalus як окремий вид трупіал амазонійський (Icterus chrysocephalus)[6].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Жовтоплечі трупіали мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих рівнинних і заболочених тропічних лісах, на плантаціях та в пальмових гаях Mauritia flexuosa. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, а також плодами і нектаром.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Icterus cayanensis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 10 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ K.E. Omland, S.M. Lanyon & S.J. Fritz. A Molecular Phylogeny of the NewWorld Orioles (Icterus): The Importance of Dense Taxon Sampling. „Molecular Phylogenetics nad Evolution”. 12 (2), ss. 224–239, 1999. doi:10.1006/mpev.1999.0611.
- ↑ F. Mendonça D’Horta, J.M. Cardoso Da Silva & C. Cherem Ribas. Species limits and hybridization zones in Icterus cayanensis–chrysocephalus group (Aves: Icteridae). „Biological Journal of the Linnean Society”. 95 (3), ss. 583–597, 2008. doi:10.1111/j.1095-8312.2008.01059.x.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 серпня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Icterus chrysocephalus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 10 серпня 2022
Джерела[ред. | ред. код]
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |