Трупіал чорноголовий
Трупіал чорноголовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Icterus graduacauda Lesson, 1839 | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трупіа́л чорноголовий[2] (Icterus graduacauda) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в США і Мексиці[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 21,5-24 см, вага 31-52 г. Самці мають переважно жовте забарвлення, голова, крила і хвіст у них чорні. Махові пера мають білі краї, другорядні покривні пера крил формують на крилах жовті смуги. Спина і гузка мають оливковий відтінок. У самиць потилиця і спина тікож мають оливковий відтінок. Забарвлення молодих птахів є подібним до забарвлення самиц, однак крила у них тьмяно-коричневі. Ранньою осінню, іноді наприкінці літа, молоді птахи линяють і набувають дорослого забарвлення.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[4]
- I. g. audubonii Giraud Jr, 1841 — південний Техас і північно-східна Мексика (Тамауліпас);
- I. g. nayaritensis Van Rossem, 1938 — захід центральної Мексики (від південного Наярита до західного Халіско, північної Коліми і південного Мічоакана);
- I. g. dickeyae Van Rossem, 1938 — південно-західна Мексика (гори Південної Сьєрра-Мадре в штаті Герреро);
- I. g. graduacauda Lesson, R, 1839 — південь Мексиканського нагір'я.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Чорноголові трупіали живуть в густих вічнозелених субтропічних лісах та лісових масивах, віддають перевагу тінистим галерейним лісам. Зустрічаються на висоті до 2100 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живояться комахами, їх личинками та іншими безхребетними, яких шукають під корою або в гнимлій деревині, а також плодами, насінням і нектаром. Сезон розмноження в США триває з квітня по червень, в Мексиці з квітня по вересень. Гніздо має мішечкоподібну або чашоподібну форму, птахи плетуть його з зелених стебел трави, встелюють м'якою травою і підвішують на дереві. В кладці від 3 до 5 яєць. За сезон можу вилуптися два або три виводки. Чорноголові трупіали часто стають жертвами гніздового паразитизму буроголових вашерів.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція чорноголових трупіалів становить 3,5 мільйони дорослих птахів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Icterus graduacauda: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 08 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Audubon Field Guide. National Audubon Society. 13 листопада 2014. Процитовано 9 травня 2016.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 серпня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
- Bent, Arthur Cleveland (1965). Life Histories of North American Blackbirds, Orioles, Tanagers, and Allies. New York: Dover Publications. ISBN 0-486-21093-6.
- Peterson, Roger Tory; Chalif, Edward L. (1973). A Field Guide To Mexican Birds. Boston: Houghton Mifflin Company. ISBN 978-0-395-97514-5.
- Stutchbury, Bridget J. M.; Morton, Eugene S. (2001). Behavioral Ecology of Tropical Birds. San Diego: Academic Press. ISBN 978-0-12-675556-5.
- Flood, N. J.; J. D. Rising; T. Brush (2002). Audubon's Oriole (Icterus graduacauda). У A. Poole; F. Gill (ред.). The Birds of North America. Philadelphia, Pennsylvania: The Birds of North America.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |