Трутнов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трутнов
чеськ. Trutnov

Герб Прапор
герб прапор
Трутнов
Schlesien Kr Landeshut.png
Основні дані
50°33′39″ пн. ш. 15°54′46″ сх. д. / 50.56104573756277176° пн. ш. 15.91279854798077942° сх. д. / 50.56104573756277176; 15.91279854798077942Координати: 50°33′39″ пн. ш. 15°54′46″ сх. д. / 50.56104573756277176° пн. ш. 15.91279854798077942° сх. д. / 50.56104573756277176; 15.91279854798077942
Країна Чехія
Регіон Краловоградецький край
Столиця для Трутнов (district of the Czech Republic)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Pilníkov[d], Vlčice[d], Staré Buky[d], Hajnice[d], Bernartice[d], Velké Svatoňovice[d], Žacléř[d], Zlatá Olešnice[d], Úpice[d], Suchovršice[d], Chvaleč[d], Mladé Buky[d] і Radvanice[d] ?
Поділ
  • 6
  • Засновано 1260
    Перша згадка 1260
    Площа 103,36 км²
    Населення 30 893[1]
    Висота НРМ 414  м
    Водойма Q43860798? і Úpa[d]
    Міста-побратими Свідниця, Каменна Ґура, Кемпно, Лофельден, Вюрцбург, Сеніца, Стшелін
    Телефонний код (+420) (+420) 499
    Часовий пояс CET
    Номери автомобілів H
    Код LAU (NUTS) CZ579025
    GeoNames 3063907
    OSM r440154  ·R
    Поштові індекси 541 01
    Міська влада
    Мер міста Ivan Adamec
    Email mailto:podatelna@trutnov.cz
    Веб-сторінка trutnov.cz
    Трутнов. Карта розташування: Чехія
    Трутнов
    Трутнов
    Трутнов (Чехія)


    Трутнов у Вікісховищі?

    Тру́тнов (чеськ. Trutnov, нім. Trautenau) — місто в Краловоградецькому краю Чехії, на річці Упі, у підніжжя гірського масиву Крконоше.

    Історія[ред. | ред. код]

    Трутнов розташований на місці слов'янського поселення, названого за річкою Упа; перша письмова згадка — від 1260 року. Для того, щоб розвивати сільські території, король Богемії Вацлав I надав німецьким поселенцям право заснувати місто на місці наявного поселення. Перша згадка німецької назви Trautenau, з якої утворена сучасна чеська назва міста Трутнов, була у документі короля Вацлава II 1301 року.

    З кінця 14-го сторіччя, Трутнов входив до приданого королеви Богемії. Його міцні захисні споруди боронили від всіх ворогів, крім завоювання Яном Жижкою під час Гуситських воєн у 1421 році та облог шведів під час Тридцятирічної війни у 1642 та 1647 роках. Біля нього також розгорталась 1866 року Битва при Трутнові під час Австро-прусської війни.

    Століттями основним заняттям та джерелом доходу було сільське господарство, але у 19-ст. почався розвиток промисловості у місті. 1823 року Йоганнес Фалтіс побудував полотняну мануфактуру і ткацьку фабрику бавовни. Текстиль і досі лишається важливою частиною економіки міста.

    Німці залишались етнічною більшістю міста до їх вигнання 1945 року, після чого населення міста різко зменшилось.

    З 1990 року у місті проводиться щорічний музичний фестиваль на відкритому повітрі «Trutnov Open Air Music Festival».

    Уродженці[ред. | ред. код]

    Міста-побратими[ред. | ред. код]

    Трутнов є побратимом таких міст:

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. statnisprava.cz, на 01.01.2015

    Посилання[ред. | ред. код]

    Література[ред. | ред. код]

    • Joachim Bahlcke u. a.: Handbuch der historischen Stätten Böhmen und Mähren, Kröner-Verlag, Stuttgart 1998, ISBN 3-520-32901-8, S. 618–621.
    • Matthias Blazek: Die Schlacht bei Trautenau — Der einzige Sieg Österreichs im Deutschen Krieg 1866. Ibidem, Stuttgart 2012, ISBN 978-3-8382-0367-6, S. 13-17.
    • Justus Wilhelm Christian Fischer: Reisen durch Oesterreich, Ungarn, Steyermark, Venedig, Böhmen und Mähren in den Jahren 1801 und 1802. Bd. 3, Wien 1803, S. 21-30.
    • Theodor Fontane: Der Feldzug in Böhmen und Mähren. Nymphenburger Verlagshandlung 1870, S. 355–391.
    • Lillian Schacherl: Böhmen. Kulturbild einer Landschaft, Kapitel: Trautenau, Seite 261 bis 264. Mit einem Stimmungsbild des überquellenden Wochenmarktes und der Atmosphäre während der Garnbörse zur Zeit der Gewinne im amerikanischen Sezessionskrieg; Prestel-Verlag München, 1966.
    • Karl Prätorius: Vergleichende Zeittafel Böhmen-Trautenau-Schatzlar. In: Schatzlar und seine Bezirksgemeinden. Marburg/Lahn 1993, S. 617–653.