Трьоханастасіївська церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трьох-Анастасіївська церква
51°40′31″ пн. ш. 33°54′43″ сх. д. / 51.6753167° пн. ш. 33.91194° сх. д. / 51.6753167; 33.91194Координати: 51°40′31″ пн. ш. 33°54′43″ сх. д. / 51.6753167° пн. ш. 33.91194° сх. д. / 51.6753167; 33.91194
Тип споруди церква
Розташування Україна Україна, м. Глухів
Архітектор А. Л. Гун
Засновник М. Л. та Ф. А. Терещенки
Початок будівництва 1884
Кінець будівництва 1897
Належність УПЦ МП
Стан пам'ятка архітектури національного значення України (180033-Н), пам'ятка історії національного значення Україниd (180033-Н) і пам'ятка монументального мистецтва України національного значенняd (180033-Н)
Вебсайт trehanastasiy.church.ua
Трьоханастасіївська церква. Карта розташування: Україна
Трьоханастасіївська церква
Трьоханастасіївська церква (Україна)
Мапа
CMNS: Трьоханастасіївська церква у Вікісховищі

Трьох-Анастасіївська церква — православна церква (Російська церква філія УПЦ МП) в місті Глухів. Наразі Трьох-Анастасіївська церква є найбільшим храмом Глухова[1].

Адреса: вул. Спаська, 2

Опис[ред. | ред. код]

За архітектурою церква дуже нагадує Володимирський собор у Києві. Куполи храму напівсферичні та приплюснуті. Центральний барабан багатовіконний. Кутові барабани повторюють форму центрального, але мають наскрізні дзвіниці.

Храм має великий кубічний об'єм з високими вікнами та тісно заставлений зверху п'ятьма куполами. Церква збудована в неовізантійському стилі. Інтер'єр церкви заповнений світлом. Іконостас Анастасіївського храму виготовлений з білого італійського мармуру. Стіни майстерно розписані братами Олександром та Павлом Сведомськими.

Передвівтарна перегорожа з сірого мармуру виконана за кресленнями Олександра Івановича Мурашки[2].

З історії храму[ред. | ред. код]

Нова (передній план) та стара (задній план) Трьоханастасіївські церкви

Першу муровану Анастасіївську церкву було збудовано на місці погорілого дерев'яного Воскресенського храму, у південно-східному куті загальноміської фортеці в 1717 році. Кошти на будівництво церкви були надані гетьманшою Скоропадською Анастасією Марківною. Храм будувався за зразком Іллінської церкви у Суботові, тому повторював її майже в усіх архітектурних елементах.

У 1784 році церква потерпіла від пожежі. Повністю її відбудували лише у 1816 році. Після цієї реконструкції храм набув нових класицистичних форм.

А згодом через те, що будівля була невеликою, церкву приєднали до Троїцького собору, після чого в Анастасіївському храмі перестали відправляти служби. Проте 1846 року глухівський купець А. Я. Терещенко почав за власні кошти утримувати церкву і служби у ній відновилися.

У 1861 і 1872 роках завдяки тому ж Артему Яковичу було влаштовано вівтар Воскресіння Хрестового та прибудовано вівтар св. Артемія.

1884 року чернігівське губернське правління затвердило постанову про новий проект Трьох-Анастасіївської церкви, спроектований санкт-петербургським академіком архітектури Андрієм Гуном.

Будівництво нового Анастасіївського храму розпочалося через рік, у 1885 році. Кошти на побудову виділяли брати Микола, Семен та Федір Артемович Терещенки. Завдяки їхньому фінансовому втручанню будівля церкви була побудовано за досить швидкий час і вже у 1893 році освячена.

21 травня 1894 року брати звернулися до Святійшого синоду з проханням дозволити їм знести стару Трьох-Анастасіївську церкву, мотивуючи це тим, що споруда настільки занедбана, що вже не підлягає ремонту. Невдовзі спеціальна експертна комісія професорів з Київської духовної академії дала дозвіл на знесення і 2 січня 1895 року Святійший синод підтвердив це своїм указом. Гетьманський храм був розібраний протягом 1895 — 1897 р.р. На його місці спорудили каплицю, яку у 1950-их роках знищили комуністи.

Під час Другої світової війни центральний купол храму був зруйнований. Після закінчення війни його відбудували, а у змінених формах (еліпсоїдну баню замінили на сплющену сферичну, також було зменшено висоту і розміри підбанника). Під час реставрації та ремонту Трьох-Анастасіївської церкви було замінено православні хрести, які були виготовлені за кресленнями Андрія Гуна, на католицькі.

Ще одним цікавим фактом є те, що в церкві розташований фамільний склеп Терещенків. Тут поховані Артем Якович Терещенко, його дружина Єфросинія Григорівна, Федір Артемович та Микола (Нікола) Артемович. В роки революції склеп був пограбований, а поховальні плити з нього розбиті. В роки незалежної України поховання знову освячені та упорядковані.[2]

У 2007 році Трьох-Анастасіївська церква висувалася Глуховом на всеукраїнський конкурс «Сім чудес України». Як наслідок церква посіла шосте місце в Сумській обласній акції «Сім чудес Сумщини»[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В. В. Вечерський «Гетьманські столиці України — Глухів»[недоступне посилання]
  2. а б «Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України» В. В. Вечерський. Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 6 березня 2010.
  3. Експертна рада підбила підсумки акції "Сім чудес Сумщини". Архів оригіналу за 1 лютого 2011. Процитовано 7 березня 2010.
  4. Фото Анастасіївської церкви [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Перлини України [Архівовано 14 вересня 2010 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]