Трьох-Святительська церква (Чернівці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трьох-Святительська церква
Резиденція Буковинських митрополитів, церква Трьох Святителів.Jpg
Статус: Пам'ятка архітектури
Країна: Україна Україна
Місце розташування: Flag of Chernivtsi.png м. Чернівці
вул. М. коцюбинського, 2
ЧНУ ім. Ю.Федьковича
Географічні координати: 48°17′46″ пн. ш. 25°55′27″ сх. д. / 48.29611° пн. ш. 25.92417° сх. д. / 48.29611; 25.92417Координати: 48°17′46″ пн. ш. 25°55′27″ сх. д. / 48.29611° пн. ш. 25.92417° сх. д. / 48.29611; 25.92417
Конфесія: УПЦ КП
Єпархія: Чернівецька єпархія
Тип будівлі: храм
Архітектурний стиль: еклектика
Архітектор: Йозеф Главка
Будівник: Євгеній (Гакман)
Початок будівництва: 1867
Завершення будівництва: 1882
Стан: діючий
Екстер'єр церкви

Трьох-Святительська церква (Семінарська церква) — зведений у 1882 році, діючий православний храм Чернівецької єпархії УПЦ КП, 24 серпня 1963 року визнаний пам'яткою архітектури національного значення (ох. № 778/3).[1]

28 червня 2011 року на 35-й сесії комітету ЮНЕСКО церкву, як складову частину архітектурного ансамблю Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, було включено до списку Світової спадщини.[2]

Архітектурні особливості[ред.ред. код]

Екстер'єр[ред.ред. код]

П'яти-купольну, з конхою, церкву зведено у візантійському стилі з елементами еклектики. Цегляна культова споруда у плані являє собою витягнутий зі сходу на захід прямокутник з абсидою й примикаючими до неї напівкруглими приміщеннями. Основою центрального куполу служить барабан, оформлений аркатурним поясом з вітражами, та карнизами. На куполах встановлено, стилізовані «константинопольські хрести» (герб Константинопольського Патріархату).

Парадний вхід має вигляд порталу з аркою та колонами. Крім того в оздоблені ризаліту присутні вітражі, різьблення по каменю, карнизи. Завершенням служить величне п'ятиглавіє, вінцем якого є масивний кам'яний «константинопольський хрест», в якому щоправда також є ознаки відразу кількох типів — грецького, мальтійського, кельтського.

Інтер'єр[ред.ред. код]

Інтер'єр церкви
Стеля церкви

У вирішені інтер'єру поєднуються принципи глибинного і висотного розкриття внутрішнього простору. Світловий барабан за допомогою арок і вітрил спирається на чотири міцні пілони. Пучкові колони відокремлюють центральну наву від вузьких бічних.

Захоплюючим є внутрішнє оздоблення храму, яке вирізняється пишністю обробки, є багатим на різьблення, позолоту, живопис у постакадемічному стилі.

Скульптор Анна Гофман виготовила ліпні прикраси для дванадцятьох капітелів. Художнім розписом церкви займалися Карл Йобст та Епамінандос Бучевський. Пензлю першого належать біблійні сюжети: «Різдво Христове», «Воскресіння Христа» і «Сходження Святого Духа», а також чотири Євангеліста, що розміщені на бокових стінах та в абсиді вівтаря. Інший розмалював інтер'єр геометричним орнаментом, що нагадує малюнки буковинських писанок, килимів, рушників.

Оригінальною є форма кам'яного престолу, що має форму прямокутного куба, який стоїть на основі й накритий так само кам'яною кришкою з дерев'яним верхом.

Завдяки продуманій архітектурній конструкції у храмі чудова акустика, через що він став улюбленим місцем шанувальників церковного співу.[3]

Іконостас[ред.ред. код]

Домінантою церкви є вишуканий п'яти-ярусний іконостас, наповнений іконами відповідно до православних церковних канонів.

Нижній (перший) ярус формується за рахунок ікон із старозаповітними сюжетами. На царських вратах зображено центральні постаті Благовіщення — Архангела Гавриїла та Діву Марію. Над вратами — Спас Нерукотворний, з боків — образи Богородиці з маленьким Ісусом та власне самого Христа Вседержителя.

На дияківських вратах — Архистратигів Михаїла та Гавриїла. На бічних іконах цього яруса — Іоан Предтеча та Три Святителя: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого, зображені у повному архієрейському облаченні.

Центральне місце наступного дворядного ярусу, у якому розміщено зображення дванадцяти великих свят, займає ікона Тайної вечері. Особливою в цій групі образі́в та й у всьому іконостасі є ікона Воскресіння, яка зазвичай відсутня у православних іконостасах центральної та східної України.

Четвертим яросом, відповідно до православних канонів, є — апостольський. У центрі образ Христа Вседержителя у повному архієрейському облаченні на царському троні. Зображення дванадцяти послідовників Христа є типовими, щоправда — постаті не підписані.

У пророчому (п'ятому) ярусі в медальйонах вміщено лики дванадцяти старозаповітних пророків.

Значний іконографічний інтерес становить зображення однієї з іпостасей Святої Трійці — Бога-Отця як «ветхого днями».

Увінчує іконостас зображення Розп'яття з предстоячими: Богородицею та Іоаном Богословом. Сам хрест дещо незвичної форми — з дванадцятьма кінцями.[4]

Історія храму[ред.ред. код]

На початку 1860-х років владиці Євгенію (Гакману), завдяки своєму авторитету, вдалося ініціювати розгляд питання щодо надання місцевій православній церкві статусу окремої митрополії, а також добитися дозволу на спорудження нової величної архієрейської резиденції. 20 серпня 1863 року Франц Йосиф I своїм указом затвердив план будівництва майбутнього архітектурного шедевру — Резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Автором грандіозного проекту став молодий чеський архітектор Йозеф Главка. Одночасно було прийнято рішення й про будівництво Трьох-Святительської (семінарської) церкви, як невід'ємної частини архітектурного ансамблю.

Храм на честь Трьох Святителів Вселенських — Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста — почали зводити 19 квітня 1867 року, коли владика Євгеній (Гакман) урочисто заклав наріжний камінь.

Будівництвом церкви (1882) фактично було завершено спорудження всього архітектурного ансамблю резиденції. Діючий храм обслуговували студенти-богослови та їх викладачі-наставники.

У радянський період (1944-1991) культову споруду було закрито, а приміщення використовувалось як зал ЕОМ. Водночас, керівництву університету вдалося зберегти розписи та іконостас. Завдяки цьому пам'ятка зберіглася до нашого часу практично у первозданному вигляді.[5]

Сучасність[ред.ред. код]

У 1990-х роках богослужіння у Трьох-Святительській церкві, як парафіяльній УПЦ КП, були відновлені. В храмі звершуються практично всі церковні таїнства.

Богослужіння відбуваються щоденно. У будні: ранкове богослужіння починається о 7.45, вечірня — 16.00. В неділю: ранкова — 8.40. У святкові дні (що припадають на будень) — 7.40.

З особливою урочистістю відзначається храмове свято — Трьох Святителів (12 лютого).[6]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 р. № 970
  2. Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans on the UNESCO website
  3. Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 158-160. — ISBN 966-8137-38-8.
  4. Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 158-160. — ISBN 966-8137-38-8.
  5. Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 158-160. — ISBN 966-8137-38-8.
  6. Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 158-160. — ISBN 966-8137-38-8.

Джерела[ред.ред. код]