Трюгве Браттелі
Трюгве Мартін Браттелі (норв. Trygve Martin Bratteli; 11 січня 1910, Неттерей — 20 листопада 1984, Осло) — норвезький політик від Робочої партії і прем'єр-міністр Норвегії в 1971—1972 і 1973—1976 роках.
Народився в Неттереї, де навчався у початковій школі. Деякий час був безробітним, протягом деякого часу працював в якості кур'єра, матроса китобійного судна і будівельника. У 1928 році приєднався до молодіжної організації норвезької Робітничої партії, в 1930 році став секретарем норвезького Союзу робітничої молоді. Визначений як секретар Кризового комітету НРП під час нацистського вторгнення до Норвегії, був заарештований німцями в 1942 році згідно гітлерівської директиви «Ніч і туман», що дозволяла арешт будь-яких антинацистських політичних активістів на окупованих територіях. Побував в'язнем у різних німецьких концтаборах з 1943 по 1945 рік, але вижив[14].
Після звільнення і повернення до Норвегії в 1945 році став головою робітничого союзу молоді, заступником голови норвезької Робітничої партії, входив до складу новоствореного комітету оборони, а в 1965 році був обраний головою партії.
Обрався до парламенту Норвегії від Осло в 1950 році і був переобраний сім разів, працюючи там з 1951 по 1980 рік. У 1960—1963 роках був міністром транспорту і комунікацій Норвегії (і потім знову займав цю посаду з вересня 1963 до 1964 року), в 1962 році виконував обов'язки міністра фінансів. З 1971 по 1972 і з 1973 по 1976 був прем'єр-міністром Норвегії. Сформував нову державну політику у зв'язку зі знахідкою багатих покладів нафти на континентальному шельфі Північного моря і знизив пенсійний вік в країні з 70 до 67 років. У червні 1970 провів переговори про вступ Норвегії до ЄС у січні 1972 року і навіть підписав відповідну угоду з Євросоюзом, але на національному референдумі, який відбувся у вересні того ж року, велика частина населення проголосувала проти (53,9 % проти 46,1 % за), і він подав у відставку разом з усім Кабінетом Міністрів. Проте кабінет його наступника, Ларса Корвальда, незважаючи на рішення питання про членство в ЄС, пропрацював лише рік, і за підсумками парламентських виборів 1973 року Браттелі знову став прем'єр-міністром.
Вважався досвідченим політиком і чесною людиною. Написав ряд автобіографічних і політичних книг. Його мемуари про своє перебування в німецьких концтаборах, «В'язень Ночі і Туману», стали бестселером в Норвегії.
- 1 2 Encyclopædia Britannica
- 1 2 Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ Anderson G. Trygve Bratteli
- ↑ Hvem er Hvem? — С. 75.
- 1 2 Hvem er Hvem? — 1948. — С. 71.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Trygve Martin Bratteli // (untranslated) — 2005.
- 1 2 Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- 1 2 3 4 5 6 7 8 stortinget.no — стортинг.
- 1 2 Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
- ↑ https://www.aftenposten.no/kultur/i/nQ36x/Lager-kunst-av-familiealbumet
- ↑ 13 other Norwegians had died at Vaihingen and were buried in a mass grave, according to: Ottosen, Kristian (2 липня 2001). Gjensyn med Vaihingen. Aftenposten (Norwegian) . Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 21 лютого 2008.
- Народились 11 січня
- Народились 1910
- Уродженці Вестфоллу
- Померли 20 листопада
- Померли 1984
- Померли в Осло
- Померли в Норвегії
- Випускники університету Осло
- Члени Норвезької робітничої партії
- Померли від інсульту
- В'язні концтабору Дахау
- В'язні концтабору Заксенгаузен
- Члени Стортингу
- Прем'єр-міністри Норвегії
- Міністри фінансів Норвегії