Трюфель їстівний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Трюфель літній)
Перейти до: навігація, пошук
Трюфель їстівний
Pilze d. Heimat, T. 45b - Tuber aestivum.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Підтип: Pezizomycotina
Клас: Pezizomycetes
Порядок: Pezizales
Родина: Трюфелеві (Tuberaceae)
Рід: Трюфель (Tuber)
Вид: Трюфель їстівний
Біноміальна назва
Tuber aestivum
Vittad 1831
Синоніми
* Lycoperdon aestivum [1]
  • Tuber aestivum [2]
  • Rhizopogon aestivus [3]
  • Hymenangium aestivum [4]
  • Tuber culinare var. aestivum [5]
  • Tuber blotii [6]
  • Aschion nigrum [7]
  • Tuber gallicum [8]
  • Tuber bohemicum [9]
  • Tuber culinare [10]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Tuber aestivum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Tuber aestivum
EOL logo.svg EOL: 187989
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 59557
MB: 496680

Зем'яне серце, трюфель їстівний[11][12] або трюфель їстівний[12] (лат. Tuber aestivum) — гриб роду трюфель. Рідкісний вид, для якого характерне підземне утворення плодових тіл.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Плодове тіло (діаметр 2,5-8 см) зі слабким ароматичним запахом, бульбовидне, оливково-чорне, з великими пірамідальними виступами (діаметр 2-10 мм). Всередині біле, пізніше жовто-буре з білими жилками. Аски 60-70Х 50-65 мкм, 1-6-спорові, еліпсоїдні. Спори еліпсоїдні, у 6-спорових асках — 24Х17 мкм, в одно-спорових — до 45 мкм, з сітчастою оболонкою, коричневі. Плодові тіла гриба утворюються протягом червня — серпня. Мікоризоутворювач з дубом, грабом, буком, ліщиною. Міцелій розвивається у гумусному шарі.

Поширення[ред.ред. код]

В Україні — Лісостеп (околиці м. Умані Черкаської обл.), Закарпаття. Вид поширений також у Західній Європі.

Місця зростання[ред.ред. код]

Дубові, дубово-грабові ліси, розріджені лісові насадження на вапнякових ґрунтах.

Чисельність[ред.ред. код]

Трапляється дуже рідко, поодинці або групами з 2-7 плодових тіл.

Причини зміни чисельності[ред.ред. код]

Ущільнення ґрунтів внаслідок дії антропогенного фактора.

Використання[ред.ред. код]

Високоякісний їстівний гриб. Подібних ознак з отруйними грибами немає.

Заходи охорони[ред.ред. код]

Занесений до Червоної книги України (2009). Потрібно створити мікологічні заказники в місцях поширення виду.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Wulfen, Collectanea ad botanicam, chemiam, et historiam naturalem spectantia 1: 344 (1786)
  2. (Wulfen) Pers., Synopsis methodica fungorum: 129 (1801)
  3. (Wulfen) Fr., Systema Mycologicum 2: 294 (1823)
  4. (Wulfen) Rabenh., Deutschlands Kryptogamenflora 1: 250 (1844)
  5. (Wulfen) Zobel, Icones fungorum hucusque cognitorum 6: 82 (1854)
  6. Eudes-Desl., Mémoires de la Société Linnéenne de Calvados 1824: 47 (1824)
  7. Wallr., Flora Cryptogamica Germaniae 2: 867 (1833)
  8. Corda, Icones fungorum hucusque cognitorum 6: 82 (1854)
  9. Corda, Icones fungorum hucusque cognitorum 6: 82 (1854)
  10. Zobel, Icones fungorum hucusque cognitorum 6: 81, t. 18:128-131, 138 (1854)
  11. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 150.
  12. а б «Описание и атлас съедобных, условно съедобных, несъедобных и ядовитых грибов», 1990 Вассер С. П. — Съедобные и ядовитые грибы Карпат. (рос.)/(укр.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Визначник грибів України, 1979
  • Красная книга СССР, 1984
  • Червона книга України, 2009
  • Tuber aestivum//CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
  • Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С.92