Трюїзм
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Трюї́зм (англ. truism) — загальновідома, заяложена (утерта) істина; банальне твердження; загальник, банальність. Трюїзмом вважається дещо безсумнівне, настільки очевидне, що використовується лише як нагадування, риторичний або літературний вислів.
У логіці судження (висловлювання) називається трюїзмом, якщо воно не є тавтологією або теоремою, виведеною з аксіом, які самі по собі є істинними. Вважається, що такі аналітичні твердження не можуть вважатися трюїзмами.
У філософії висловлювання, яке не містить достатньої умови для того, щоб вважатися істинним, може відноситися до трюїзмів (наприклад, «Сонце сходить за сприятливих умов»). Твердження, яке є істинним за означенням (наприклад, «Усі коти — ссавці») також вважається трюїзмом.
- Аксіома
- Афоризм
- Dictum
- Ляпалісіада
- Кліше
- Locus communis
- Максима
- Мораль (у літературі)
- Протиріччя
- Синтетичні твердження
- Стилістична фігура
- Тавтологія
- Факт
- Сучасна українська енциклопедія, том 14, Харків, 2005
- Загальник [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 458. — 1000 екз.
- Трюїзм // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Трюїзм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 504.