Тріалетійська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тріалетійська культура
Зображення
Названо на честь Тріалеті
Держава Flag of Georgia.svg Грузія
Місце розташування Вірменія
Грузія
Час/дата початку 2200 до н. е.
Час/дата закінчення 1500 до н. е.
CMNS: Тріалетійська культура у Вікісховищі
Намисто з Тріалеті; 2000-1500 роки до Р.Х.; золото, агат й карнеол. Грузинський національний музей

Тріалетійська культура або Тріалеті-Ванадзорська культура[1]археологічна культура у Закавказзі (Грузія, Вірменія) відноситься до бронзової доби (в основному перша половина 2 тис. до Р.Х.). Вона виникла після кура-аракської культури.

Тріалетійські кургани, за словами академіка Бориса Піотровського, «донесли до нас вигляд стародавньої культури, повної своєрідності і небувалого досі варварського пишноти»[2].

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Золотий кубок тріалетської культури

Культура відкрита у 1936-1940 й 1947 експедицією Державного музею Грузії під керівництвом Б. О. Куфтіна[3] на території історичної області Тріалеті.

Тріалетійська культура виділена за виявленими найбагатшими похованнями у групі великих курганів, у яких були багаті поховання вождів (ямні, без'ямні, з «поховальними залами»). Висота курганів сягала 10-15 метрів, а діаметр — близько 100 метрів.

У центрі одного кургану було влаштовано велика поховальна зала з рештками колісниці, з висотою деяких залів сягала 6 метрів, а площа — 150 м2[4].

Ймовірно, прах вождів містився на колісниці посередині кургану. Уздовж стін поховальних залів виявлені великі глиняні посудини — лощені, з нарізним й розписним орнаментом[3].

Вироби з дорогоцінних металів[ред. | ред. код]

Виявлено високохудожні вироби з дорогоцінних металів, що свідчать про високий рівень місцевого ювелірного виробництва й про зв'язки з країнами Передньої й Малої Азії[3], або про зв'язки з носіями майкопської культури, що була значно давніша й розташовувалася безпосередньо.

Відомими стали такі артефакти: золотий келих й срібний келих (прикрашений двома рельєфними фризами — на нижньому зображена низка оленів, на верхньому складна ритуальна сцена). При цьому в грандіозних поховальних спорудах Марткопі, Бедені й Триалеті майже немає зброї[5].

Періодизація[ред. | ред. код]

Академік Лордкіпанідзе відносив Триалетську культуру до другої половини III тисячоріччя — першій половині II тисячоріччя й розділяв всі кургани на 3 групи[2]:

  • Ранні (ранньобронзова доба)
  • Кургани розквіту культури (середньобронзова доба)
  • Пізні (кінець середньобронзова доба)

Вважається, що триалетська культура мала ранній, беденський хронологічний етап. Беденські пам'ятки розташовані у Південній Грузії. Але гігантські кургани типу Марткопі вважаються найранніми.

Пізній хронологічний етап називається ванадзор-триалетським.

На території Західної Грузії триалетську культуру змінила колхидська культура.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Куштан Д.П. Південь Лісостепового Подніпров'я за доби пізньої бронзи. – Археологічний альманах. – № 29. – Донецьк: «Донбас», 2013. – 232 с.
  2. а б Лордкіпанідзе, С. 115
  3. а б в ВІКІПЕДІЯ.Тріалеті
  4. Бронзовий вік[недоступне посилання з травня 2019]
  5. М. Б. Рисін Культурна трансформація і культура будівельників дольменів на Кавказі, 1997

Література[ред. | ред. код]

  • Гобеджишвили, Г.Ф. Бедени - культура ранних погребений. Тбилиси, 1980
  • Джапаридзе, О. М. Археологические раскопки в Триалети, Тбилиси. 1969
  • Джарапридзе О., Авалишвили, Г., Церетели А., Отчет работы Кахетской (Марткопской) археологической экспедиции за 1980 - 1981 гг. VIII, Тбилиси, 1986
  • Жоржикашвили, Л.Б., Гогадзе Э.М., Памятники Триалети эпохи ранней и средней бронзы Тбилиси, 1972
  • Куфтин, Б.А., Археологические раскопки в Триалети, Тбилиси, 1941
  • Лордкипанидзе, Отар. Наследие древней Грузии. Тбилиси, "Мецниереба", 1989
  • Гобеджишвили, Р. Ф. Бедени - культура ранніх поховань. Тбілісі, 1980
  • Джапарідзе, О. М. Археологічні розкопки в Тріалеті, Тбілісі. 1969
  • Джарапридзе О., Авалішвілі, Р., Церетелі А., Звіт роботи Кахетской (Марткопской) археологічної експедиції за 1980 - 1981 рр. VIII, Тбілісі, 1986
  • Жоржикашвили, К. Б., Гогадзе Е. М., Пам'ятники Тріалеті епохи ранньої і середньої бронзи Тбілісі, 1972
  • Куфтин, Б. А., Археологічні розкопки в Тріалеті, Тбілісі, 1941
  • Лордкіпанідзе, Отар. Спадщина стародавньої Грузії. Тбілісі, "Мецниереба", 1989

Посилання[ред. | ред. код]