Трір
Трір Trier
| ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Головна площа Тріра | ||||||||
Основні дані | ||||||||
49°45′ пн. ш. 6°29′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 6.483° сх. д.Координати: 49°45′ пн. ш. 6°29′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 6.483° сх. д. | ||||||||
Країна |
![]() | |||||||
Регіон | Рейнланд-Пфальц | |||||||
Столиця для | Sarre[d], Трір-Саарбург і Trier Government Regiond | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ |
| |||||||
Засновано | 16 до н. е.[1] | |||||||
Площа | 117,14 км² | |||||||
Населення | 111 528 | |||||||
· густота | 899 осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 124 м | |||||||
Водойма | Мозель | |||||||
Міста-побратими | Мец, Пула (8 вересня 1971)[2], Асколі-Пічено, Глостер, Гертогенбос, Форт-Верт, Веймар (24 травня 1987), Наґаока, Мбабане | |||||||
Телефонний код | (+49) 0651 | |||||||
Часовий пояс | +1 | |||||||
Номери автомобілів | TR | |||||||
Ідентифікаційний код | 07 2 11 000 | |||||||
GeoNames | 3247911 | |||||||
OSM | r172679 ·R | |||||||
Поштові індекси | 54290, 54292, 54293, 54294, 54295, 54296 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Клаус Єнсен | |||||||
Вебсторінка | trier.de | |||||||
Мапа | ||||||||
![]() | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
![]() |
Трір (нім. Trier) — місто у Німеччині, землі Рейнланд-Пфальц, «Північний Рим». Найстаріше місто країни, засноване у 16 році до н. е. на берегах річки Мозель, неподалік від Люксембургу, за часів правління Октавіана Августа.[3]
Історія[ред. | ред. код]
Gesta Treverorum стверджує, що місто заснував за 16 століть до нашої ери ассирійський принц Требета. Це сталося на багато століть раніше від заснування Рима. Римляни підкорили навколишні землі своїй імперії в першому столітті й у 30-му році встановили свою колонію Августа Треверорум (Augusta Treverorum, що буквально означає благородне місто Тревері). Ймовірно, в назві віддзеркалений титул августа, який мав тодішній принцепс Октавіан Август.
Пізніше місто стало столицею римської провінції Галлія Бельгіка. Від того часу в архітектурі міста збереглися Чорні ворота (Porta Nigra). Трір був резиденцією імператорів Західної Римської імперії. Тут народився святий Амвросій. Римляни покинули місто напризволяще перед навалою германців у 395 році.
У 459 місто зайняли франки. У 870 воно стало частиною східної частини Східного Франкського королівства, з якого виросла Священна Римська імперія. Мощі святого Матвія приваблювали у Трір численні паломництва. Трірські єпископи здобули дуже великий вплив, а Трірське архієпископство стало одним із електоратів Імперії й входило до числа наймогутніших її регіонів. У 1473 в місті з'явився університет
В 17 ст. архієпископи та принци-електори Тріра перенесли свої резиденції в замок Філіппсбург в Еренбрайтштайні, що неподалік від Кобленца. В 1512 році в Трірі відбулося засідання рейхстагу, на якому була проведена демаркація Імперського кола.
В 17-18 ст. на Трір претендувала Франція, що призвело до вторгнень під час Тридцятирічної війни, війни великого альянсу, війни за іспанський спадок, війни за польський спадок. Врешті-решт, у 1794 році, в ході революційних воєн, Франція добилася успіху і виборче архієпископство було скасовано. Після наполеонівських війн, які закінчилися в 1815, Трір відійшов до Прусського королівства. У 1818 в місті народився Карл Маркс.
Географія[ред. | ред. код]
Населення[ред. | ред. код]
Населення міста становить 111 528 осіб (станом на 31 грудня 2019[4]).
Адміністративний поділ міста[ред. | ред. код]
Трір поділяється на 19 районів:
- Трір-Центральный
- Трір-Північний
- Трір-Південний
- Трір-Еранг/Квінт
- Трір-Пфальцель
- Трір-Бівер
- Трір-Рувер/Айтельсбах
- Трір-Західний/Палліен
- Трір-Ойрен
- Трір-Цевен
- Трір-Олевіг
- Трір-Кюренц
- Трір-Тарфорст
- Трір-Фільш
- Трір-Ірш
- Трір-Керншайд
- Трір-Файен/Вайсмарк
- Трір-Гайліґкройц
- Трір-Маріягоф
Спорт[ред. | ред. код]
У місті базується футбольна команда «Айнтрахт», найвищим досягненням якої були виступи у Другій Бундеслізі у 1976—1981 та 2002—2005 роках, а також півфінал національного кубка 1988 року.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Визнаним символом міста є Порта Нігра (лат. Porta Nigra «Чорні ворота») — найбільші давньоримські міські ворота на північ від Альп та найкраще збережені серед таких воріт у Німеччині. У місті зберігся амфітеатр, найстаріший у Німеччині міст і найбільші на північ від Альп давньоримські терми. Інші міські терми — Імператорські, які ніколи не було завершено, за планом мали бути ще вищими за терми Барбари.
Галерея[ред. | ред. код]
Римські пам'ятки, Собор св. Петра і Церква матері божої в Трірі | |
---|---|
Roman Monuments, Cathedral of St Peter and Church of Our Lady in Trier [5] | |
Світова спадщина | |
Руїни римської лазні в Трірі. | |
49°45′24″ пн. ш. 6°38′29″ сх. д. / 49.75666666669477678° пн. ш. 6.64138888891667811° сх. д. | |
Країна |
![]() |
Тип | Культурний |
Критерії | i, iii, iv, vi |
Об'єкт № | 367 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1986 (10 сесія) |
| |
![]() | |
![]() |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://en.wikipedia.org/wiki/Trier
- ↑ https://www.pula.hr/hr/vodici/medunarodna-suradnja/o-odsjeku/medunarodna-suradnja/gradovi-pobratimi/
- ↑ Шляхи до Світової спадщини: З Тріра до Маульбронна. dw.de. Deutsche Welle. Процитовано 12.05.2014.
- ↑ Statistisches Landesamt Rheinland-Pfalz – Bevölkerungsstand 2019, Kreise, Gemeinden, Verbandsgemeinden (нім.)
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
Посилання[ред. | ред. код]
- Трір // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Трір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1934. — 1000 екз.
- Офіційний сайт міста
|
|
![]() |
Це незавершена стаття про місто. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |