Трірське абатство святого Максиміна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абатство св. Максиміна

Trier Sankt Maximin BW 1.jpg

49°45′34″ пн. ш. 6°39′06″ сх. д. / 49.75970000002777738° пн. ш. 6.651760000027778119° сх. д. / 49.75970000002777738; 6.651760000027778119Координати: 49°45′34″ пн. ш. 6°39′06″ сх. д. / 49.75970000002777738° пн. ш. 6.651760000027778119° сх. д. / 49.75970000002777738; 6.651760000027778119
Країна Німеччина[1]
Розташування Трір[1]
Тип абатство і монастир
Стиль готика

Абатство св. Максиміна. Карта розташування: Німеччина
Абатство св. Максиміна
Абатство св. Максиміна
Абатство св. Максиміна (Німеччина)
CMNS: Абатство св. Максиміна у Вікісховищі

Аба́тство свято́го Максимі́на (лат. Abbatia Sancti Maximini) — колишнє католицьке бенедиктинське абатство в місті Трір, Рейнланд-Пфальц, Німеччина. Одне з найстаріших у Західній Європі. Засноване у IV столітті святим Максиміном Трірським як чернеча обитель. Місцева церква святого Івана Богослова, де було поховано святого, стала місцем погребіння перших трірських єпископів. У VI столітті обитель перетворена на бенедиктинський монастир (згодом — абатство), що став носити ім'я засновника; так само було перейменовано церкву. Зруйноване вікінгами у 882 році. Відбудоване у 942952 роках. Сильно постраждало у ХІІІ столітті внаслідок пожежі. У XII—XVII століттях вважалося імперським абатством. Конфліктувало з трірськими архієпископами, які 1669 року домоглися підпорядкування абатства своїй юрисдикції. 1674 року зруйноване французькими військами. Відбудоване в 16801684 роках. Секуляризоване 1802 року за Наполеонівської доби. Більшість монастирських будівель розібрані в ХІХ столітті на будівельні матеріали для казарм, в'язниці і школи. Остаточного руйнування зазнало в часи Другої світової війни. Від абатства збереглася брама і церква; остання перебудована у 19791995 роках й використовується як концертний зал. Також — монастир святого Максиміна (нім. Kloster St. Maximin), імперське абатство святого Максиміна (лат. Imperialis et exempta abbatia Sancti Maximini; нім. Reichsabtei St. Maximin).

Галерея[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б archINFORM — 1994.
  2. Campbell, Thomas. St. Adalbert // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Die Benediktinerabtei St. Maximin vor Trier. (Germania Sacra. Dritte Folge 11. Die Bistümer der Kirchenprovinz Trier. Das Erzbistum Trier 13.) De Gruyter, Berlin/Boston 2016. [1]
  • Franz-Josef Heyen... Trier, St. Maximin // Die Männer- und Frauenklöster der Benediktiner in Rheinland-Pfalz und Saarland, in Verbindung mit Regina Elisabeth Schwerdtfeger (Germania Benedictina IX: Rheinland-Pfalz und Saarland), St. Ottilien 1999, S. 1010–1088.
  • Kölzer, Theo. Studien zu den Urkundenfälschungen des Klosters St. Maximin vor Trier (10.–12. Jahrhundert) // Vorträge und Forschungen. Sonderband 36. Thorbecke, Sigmaringen 1989.
  • Neyses, Adolf. Die Baugeschichte der ehemaligen Reichsabtei St. Maximin bei Trier. Trier 2001.
  • Reifarth, Nicole. Die spätantiken Sarkophagbestattungen aus St. Maximin in Trier. Denkmalpflegerische Problematik – Exemplarische Konzepte zur wissenschaftlichen Auswertung – Überlegungen zum zukünftigen Umgang. Masterarbeit, Otto-Friedrich-Universität Bamberg 2006.
  • Resmini, Bertram. Das Heilige Trier. Die Stellung der Abtei St. Maximin in der historischen Kloster- und Stiftslandschaft der Stadt Trier // Kurtrierisches Jahrbuch. Jahrgang 2017, S. 77.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трірське абатство святого Максиміна