Трістан та Ізольда (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трістан та Ізольда
нім. Tristan und Isolde
Tristan and Isolde libretto title.png
Композитор Ріхард Вагнер
Автор(и)
лібрето
Ріхард Вагнер
Мова лібрето німецька
Джерело сюжету Трістан та Ізольда
Кількість дій 3
Рік створення 1857
Перша постановка 10 червня 1865
Інформація у Вікіданих
Joseph Albert - Ludwig und Malwine Schnorr von Carolsfeld - Tristan und Isolde, 1865e.jpg

Трістан та Ізольда (нім. Tristan und Isolde) — музична драма Ріхарда Вагнера, вперше поставлена 1865 року. Дія в трьох актах, лібрето Ріхарда Вагнера, місце дії: Корнуолл і Бретань. Тривалість: близько 4 год.

Історія створення[ред.ред. код]

Легенда про Трістана та Ізольду має кельтське походження, але отримала широке поширення в обробці як середньовічних, так і пізніших авторів. Вагнер був знайомий з романом Готфріда Страсбурзького «Трістан» (XIII століття), а також з віршами Августа фон Платена «Тристан» і Юліуса Мозена «Король Марк та Ізольда», які використовували цей сюжет; крім того, драма «Трістан» була написана другом Вагнера Карлом Ріттером. Настроям, що панують у вагнерівській драмі, близький «Гімн до ночі» Новаліса.

Задум твору сформувався у Вагнера до середини 1850-х років, у вересні 1857 був готовий текст, в серпні 1859 — партитура. Але постановка «Трістана» постійно відкладалася, в тому числі й тому, що цей новий і незвичний твір було оголошено нездійсненним (Віденська опера відмовилася від нього в 1863, незважаючи на 77 проведених репетицій; Алоїз Андер, передбачуваний виконавець партії Трістана, незабаром після цього втратив голос і зійшов з розуму). Зрештою, прем'єра «Трістана та Ізольди» відбулася 10 червня 1865 в Національному театрі в Мюнхені, головні партії виконали Людвіг і Мальвіна Шнорр фон Карольсфельд. Перша постановка в рамках Байройтського фестивалю відбулася в 1886 під управлінням Фелікса Моттля.

Короткий зміст[ред.ред. код]

Дійові особи[ред.ред. код]

  • Король Марк (Marke), король Корнуолла (бас)
  • Трістан (Tristan), його племінник (тенор)
  • Ізольда (Isolde), ірландська принцеса (сопрано)
  • Брангена (Brangäne), її служниця (мецо-сопрано)
  • Курвенал (Kurwenal), слуга Трістана (баритон)
  • Мелот (Melot), друг Трістана (тенор)
  • Молодий моряк (тенор)
  • Пастух (тенор)
  • Рульовий (баритон)
  • Хор: моряки, свита.

Перша дія[ред.ред. код]

DrapersTristanIsolde.jpg

Трістан везе Ізольду, засватану за короля Марка, на кораблі в Корнуолл. Він сам любить Ізольду, але, не здогадуючись про взаємність, прагне влаштувати для неї щасливий шлюб з королем. Ізольда зізнається служниці в тому, що Трістан — той самий лицар, який колись убив її нареченого і якому вона мало не помстилася, але потім у пориві співчуття зцілила від небезпечної рани. Він клявся їй у вірності, але тепер, невдячний, викрав її для свого дядька, старого Марка. Відчуваючи себе глибоко ображеною, Ізольда велить служниці принести скриньку з чарівними зіллям, подарунок матері, і приготувати для Трістана чашу з отрутою, яку вона має намір випити разом з ним. Курвенал оголошує, що вже близька земля. Ізольда просить його запросити Трістана для того, щоб випити з ним чашу вина на знак примирення. Брангена навмисне переплутує зілля і замість отрути виливає в чашу любовний напій. За туманними словами Ізольди про спокуту Трістан вгадує істинний сенс її намірів і приймає чашу. Сподіваючись на швидку смерть, вони не приховують своє кохання і кидаються один одному в обійми якраз в ту хвилину, коли корабель пристає до землі короля Марка.

Друга дія[ред.ред. код]

Boys King Arthur - N. C. Wyeth - p130.jpg

Ніч. Чується віддалений звук рогів — двір на чолі з королем вирушив на полювання. В саду перед покоями Ізольди горить факел. Ізольда очікує побачення з коханим і наказує служниці подати знак, погасивши факел. Брангена попереджає, що за Трістаном стежить лицар Мелот, який про все може донести королю, і благає не гасити факел хоча б сьогодні. Але Ізольда спокійна: Мелот — друг Трістана, і спеціально повів короля на полювання, щоб влаштувати це побачення. Ізольда сама гасить факел і відправляє служницю. Незабаром з'являється Трістан. Закохані прославляють ніч і смерть, які для них вище марнославного світла дня. Брангена з вишки попереджає про настання ранку. Нарешті вбігає Курвенал з криком: «Рятуйся, Трістан!» Незабаром з'являються король Марк, Мелот і свита; Мелот викриває Трістана в злочині. Король з сумом дорікає племінника в невдячності. Трістан звертається до Ізольди з питанням, чи готова вона слідувати за ним. Мелот, в обуренні, кидається на нього з мечем. Тристан випускає меч з рук і, поранений, падає на руки Курвенала.

Третя дія[ред.ред. код]

Angelo Quaglio - Bühnenbild Tristan und Isolde.jpg

Замок Трістана в Бретані, куди його перевіз Курвенал. Трістан спочиває на ложі в саду з видом на море; з ним Курвенал, який сподівається лише на одного лікаря — Ізольду. Пастух повинен дати ріжком веселий сигнал, коли побачить на морі корабель; але пастух награє лише сумні мелодії — корабля не видно. Трістан пробуджується; тужлива мелодія спонукає його до похмурих роздумів про власне життя. Він не хоче жити, але не може померти без Ізольди. Він знову непритомніє і в цей час лунає веселий наспів пастуха: близький корабель Ізольди. Курвенал біжить зустрічати її, а Трістан в хвилюванні встає з ложа, скидає пов'язки і кидається в обійми Ізольди для того, щоб негайно померти. В цей час лунає новий сигнал пастуха: пливе корабель короля Марка. Курвенал, попереджаючи напад, замикає і захищає ворота. Побачивши Мелота, він радіє можливості відплатити зрадникові, але й сам помирає від його меча. Та король Марк з'явився не для помсти — він дізнався від Бранга, що Трістан та Ізольда замість отрути випили любовний напій і впали, таким чином, жертвою вищих сил; він прийшов оголосити Ізольду вільною і з'єднати її з Трістаном. Але вже пізно.

Посилання[ред.ред. код]