Трістан та Ізольда (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трістан та Ізольда
нім. Tristan und Isolde
Tristan and Isolde libretto title.png
Композитор Ріхард Вагнер
Автор(и)
лібрето
Ріхард Вагнер
Мова лібрето німецька
Джерело сюжету Tristan[d]
Кількість дій 3 Дія (театр)
Рік створення 1857
Перша постановка 10 червня 1865
Інформація у Вікіданих
Joseph Albert - Ludwig und Malwine Schnorr von Carolsfeld - Tristan und Isolde, 1865e.jpg

Трістан та Ізольда (нім. Tristan und Isolde) — музична драма Ріхарда Вагнера, вперше поставлена 1865 року. Дія в трьох актах, лібрето Ріхарда Вагнера, місце дії: Корнуолл і Бретань. Тривалість: близько 4 год.

Історія створення[ред. | ред. код]

Легенда про Трістана та Ізольду має кельтське походження, але отримала широке поширення в обробці як середньовічних, так і пізніших авторів. Вагнер був знайомий з романом Готфріда Страсбурзького «Трістан» (XIII століття), а також з віршами Августа фон Платена «Тристан» і Юліуса Мозена «Король Марк та Ізольда», які використовували цей сюжет; крім того, драма «Трістан» була написана другом Вагнера Карлом Ріттером. Настроям, що панують у вагнерівській драмі, близький «Гімн до ночі» Новаліса.

Задум твору сформувався у Вагнера до середини 1850-х років, у вересні 1857 був готовий текст, в серпні 1859 — партитура. Але постановка «Трістана» постійно відкладалася, в тому числі й тому, що цей новий і незвичний твір було оголошено нездійсненним (Віденська опера відмовилася від нього в 1863, незважаючи на 77 проведених репетицій; Алоїз Андер, передбачуваний виконавець партії Трістана, незабаром після цього втратив голос і зійшов з розуму). Зрештою, прем'єра «Трістана та Ізольди» відбулася 10 червня 1865 в Національному театрі в Мюнхені, головні партії виконали Людвіг і Мальвіна Шнорр фон Карольсфельд. Перша постановка в рамках Байройтського фестивалю відбулася в 1886 під управлінням Фелікса Моттля.

Короткий зміст[ред. | ред. код]

Дійові особи[ред. | ред. код]

  • Король Марк (Marke), король Корнуолла (бас)
  • Трістан (Tristan), його племінник (тенор)
  • Ізольда (Isolde), ірландська принцеса (сопрано)
  • Брангена (Brangäne), її служниця (мецо-сопрано)
  • Курвенал (Kurwenal), слуга Трістана (баритон)
  • Мелот (Melot), друг Трістана (тенор)
  • Молодий моряк (тенор)
  • Пастух (тенор)
  • Рульовий (баритон)
  • Хор: моряки, свита.

Перша дія[ред. | ред. код]

DrapersTristanIsolde.jpg

Трістан везе Ізольду, засватану за короля Марка, на кораблі в Корнуолл. Він сам любить Ізольду, але, не здогадуючись про взаємність, прагне влаштувати для неї щасливий шлюб з королем. Ізольда зізнається служниці в тому, що Трістан — той самий лицар, який колись убив її нареченого і якому вона мало не помстилася, але потім у пориві співчуття зцілила від небезпечної рани. Він клявся їй у вірності, але тепер, невдячний, викрав її для свого дядька, старого Марка. Відчуваючи себе глибоко ображеною, Ізольда велить служниці принести скриньку з чарівними зіллям, подарунок матері, і приготувати для Трістана чашу з отрутою, яку вона має намір випити разом з ним. Курвенал оголошує, що вже близька земля. Ізольда просить його запросити Трістана для того, щоб випити з ним чашу вина на знак примирення. Брангена навмисне переплутує зілля і замість отрути виливає в чашу любовний напій. За туманними словами Ізольди про спокуту Трістан вгадує істинний сенс її намірів і приймає чашу. Сподіваючись на швидку смерть, вони не приховують своє кохання і кидаються один одному в обійми якраз в ту хвилину, коли корабель пристає до землі короля Марка.

Друга дія[ред. | ред. код]

Boys King Arthur - N. C. Wyeth - p130.jpg

Ніч. Чується віддалений звук рогів — двір на чолі з королем вирушив на полювання. В саду перед покоями Ізольди горить смолоскип. Ізольда очікує побачення з коханим і наказує служниці подати знак, погасивши смолоскип. Брангена попереджає, що за Трістаном стежить лицар Мелот, який про все може донести королю, і благає не гасити смолоскип хоча б сьогодні. Але Ізольда спокійна: Мелот — друг Трістана, і спеціально повів короля на полювання, щоб влаштувати це побачення. Ізольда сама гасить смолоскип і відправляє служницю. Незабаром з'являється Трістан. Закохані прославляють ніч і смерть, які для них вище марнославного світла дня. Брангена з вишки попереджає про настання ранку. Нарешті вбігає Курвенал з криком: «Рятуйся, Трістан!» Незабаром з'являються король Марк, Мелот і свита; Мелот викриває Трістана в злочині. Король з сумом дорікає племінника в невдячності. Трістан звертається до Ізольди з питанням, чи готова вона слідувати за ним. Мелот, в обуренні, кидається на нього з мечем. Тристан випускає меч з рук і, поранений, падає на руки Курвенала.

Третя дія[ред. | ред. код]

Angelo Quaglio - Bühnenbild Tristan und Isolde.jpg

Замок Трістана в Бретані, куди його перевіз Курвенал. Трістан спочиває на ложі в саду з видом на море; з ним Курвенал, який сподівається лише на одного лікаря — Ізольду. Пастух повинен дати ріжком веселий сигнал, коли побачить на морі корабель; але пастух награє лише сумні мелодії — корабля не видно. Трістан пробуджується; тужлива мелодія спонукає його до похмурих роздумів про власне життя. Він не хоче жити, але не може померти без Ізольди. Він знову непритомніє і в цей час лунає веселий наспів пастуха: близький корабель Ізольди. Курвенал біжить зустрічати її, а Трістан в хвилюванні встає з ложа, скидає пов'язки і кидається в обійми Ізольди для того, щоб негайно померти. В цей час лунає новий сигнал пастуха: пливе корабель короля Марка. Курвенал, попереджаючи напад, замикає і захищає ворота. Побачивши Мелота, він радіє можливості відплатити зрадникові, але й сам помирає від його меча. Та король Марк з'явився не для помсти — він дізнався від Бранга, що Трістан та Ізольда замість отрути випили любовний напій і впали, таким чином, жертвою вищих сил; він прийшов оголосити Ізольду вільною і з'єднати її з Трістаном. Але вже пізно.

Посилання[ред. | ред. код]