Тріумфальна арка (Новгород-Сіверський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тріумфальна арка
Новгород-Сіверська тріумфальна брама
Тріумфальна арка у м.Новгороді-Сіверському
Тріумфальна арка у м.Новгороді-Сіверському
Тріумфальна арка у м.Новгороді-Сіверському
52°00′21″ пн. ш. 33°16′27″ сх. д. / 52.0058500° пн. ш. 33.2742083° сх. д. / 52.0058500; 33.2742083Координати: 52°00′21″ пн. ш. 33°16′27″ сх. д. / 52.0058500° пн. ш. 33.2742083° сх. д. / 52.0058500; 33.2742083
Країна Україна Україна
Місто Новгород-Сіверський
Розташування вулиця Губернська
Тип тріумфальна арка
Стиль Класицизм
Автор проєкту Джакомо Кваренгі
Дата заснування 1786
Початок будівництва 1786
Побудовано 1786
Статус  Пам'ятка архітектури національного значення

Тріумфальна арка. Карта розташування: Україна
Тріумфальна арка
Тріумфальна арка
Тріумфальна арка (Україна)
Мапа

Тріумфальна брама в Новгороді-Сіверському — пам'ятка архітектури національного значення[1][2][3][4], охоронний номер 853. Побудована у 1786 році на честь проїзду через місто імператриці Катерини II. Ймовірно автором проекту є архітектор Джакомо Кваренгі. Це єдиний на Чернігівщині зразок архітектури класицизму подібного типу.

Опис[ред. | ред. код]

Цегляна арка має один проїзд напівкруглої форми. Цю архітектурну споруду флангують пропорційні пілони з двоколонними портиками іонічного ордера, які несуть повний розкріпований антаблемент. Увінчує споруду горизонтальний розкріпований аттик. На пілонах між колонами на овальных щитах розміщені герби міст, що входили до складу тодішнього Новгород-Сіверського намісництва: Мглин, Конотоп, Глухів, Кролевець, Сураж, Погар, Нове Місто, Стародуб, Сосниця, Короп. Герб самого Новгорода-Сіверського знаходиться зверху арки у центрі в ліпному картуші. Завершують колони капітелі з двома завитками. У внутрішніх частинах проїзду симетрично розташовані великі ніші. Стіни споруди муровані з цегли на вапняному розчині, потиньковані й пофарбовані в традиційні класицистичні кольори — білий та жовтий.

Тріумфальна арка в Новгороді-Сіверському — унікальна меморіальна споруда стилю високого класицизму в Лівобережній Україні.

Історія[ред. | ред. код]

Файл:Shema224-02.gif
План тріумфальної арки

У 1782 році внаслідок адміністративно-територіальних змін місто Новгород-Сіверський отримує нове значення. Колишню Гетьманщину було розподілено на три намісництва: Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське. Новгород-Сіверський фактично стає центром Північної Гетьманщини — Новгород-Сіверського намісництва. У 1787р. імператриця Катерина ІІ планувала здійснити подорож на південь України. Планувалось, що вона відвідає Новгород-Сіверський. Місцева громада почала активно готувалась до зустрічі імператриці. У підготовці зустрічі брали участь як світські, так і духовні діячі. Організацією зустрічі імператриці займались повітовий предводитель дворянства О. Лобисевич, губернатор І. Бібіков (1739—1806) та інші. Передбачалось, що на честь Катерини ІІ при в’їзді до Новгород-Сіверського буде збудовано дерев’яну Тріумфальну браму. Але грошей, пожертвуваних знаттю намісництва, вистачило на спорудження кам’яної брами. 22 січня 1787 року Катерина ІІ прибула до Новгород-Сіверського, в’їхала вона у місто через кам’яну браму. Імператриця була вражена таким урочистим прийомом і на знак вдячності виділила кошти на відновлення Спасо-Преображенського собору. Споруда брами постраждала під час Другої світової війни. Були проведені реставраційні роботи, завдяки чому ця архітектурна пам’ятка і сьогодні прикрашає місто, нагадуючи про добу історичного розквіту Новгорода-Сіверського. Проїзд під аркою заборонений через критичне руйнування елементів пам’ятки архітектури.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956. — С. 107.
  2. Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. — К.: Держбудвидав, 1957, список пам’яток.
  3. Постанова Ради міністрів УРСР «Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР» № 970 від 24.08.1963 р.
  4. Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). — Пам’ятки України, 1999. — № 2–3.

Джерела та посилання[ред. | ред. код]