Тубероза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тубероза
Tuberose flower.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Холодкові (Asparagaceae)
Підродина: Агавові (Agavoideae)
Рід: Поліантес (Polianthes )
Вид: Тубероза
Polianthes tuberosa
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Polianthes tuberosa
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Polianthes tuberosa
IPNI: -2

Тубероза, або поліантес бульбоносний (Polianthes tuberosa) — багаторічна рослина роду поліантес (Polianthes) підродини агавові (Agavoideae) родини холодкові (Asparagaceae). Екстракти рослини використовуються в парфумерії.

Види, що тісно пов'язані з родиною манфреда, також часто називають «туберозою».

Назва[ред. | ред. код]

Рослину було названо за типом кореневої системи (лат. tuberosa що є похідним від tuber — бульба).

Східно-індійська назва туберози «раткірані» перекладається як «королева ночі». На хінді вона називається «Rajnigandha» («Rajni» означає «цариця», «gandha» — «аромат»). У Бангладеш вона називається «Rojoni-Gondha», що означає «цариця ароматів». У Бангалорі та інших місцях південної Індії, тубероза відома як «Sugandaraja», що перекладається як «король ароматів» або «король запахів». Також тубероза традиційно використовується на Гаваях у весільних святкуваннях: гірляндами з тубероз прикрашають нареченого і наречену, в Індії — сарі нареченої. У Таїланді вона називається Son glin (ซ่อนกลิ่น), що перекладається як «берегиня запаху»

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Тубероза. Ботанічна ілюстрація з журналу «Curtis's Botanical Magazine», vol. 43, 1817

Тубероза має витягнуте стебло довжиною до 45 сантиметрів, яке закінчується китицями ароматних білих квітів. Поруч із квітами росте довге яскраво-зелене листя. Крім того, стислі листя ростуть уздовж стебла.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Батьківщиною туберози, як і інших рослин роду Поліантес, є Мексика. В Європу і Азію рослину завезли в XVI столітті. Колись тубероза росла у великій кількості у французькому Грасі, «столиці духів», але тепер її можна зустріти там тільки в садах. Тепер більшу частину туберози вирощують в Індії, як у вигляді зрізаних квітів на продаж, так і для парфумерної промисловості.

Історія[ред. | ред. код]

Застосування у ацтеків[ред. | ред. код]

У творі «Флорентійський кодекс» (1547—1577) Бернардіно де Саагун, спираючись на відомості ацтеків про властивості рослин, привів різні відомості про туберозу, в зокрема, про те, що[1]:

«Є польові дуже запашні квіти, які називаються омішучитль. Їх два види: одні — білі, а інші — червоні.»

Застосування[ред. | ред. код]

Екстракт туберози застосовується в парфумерній промисловості для виробництва парфумів, ароматичних олій, курильних паличок тощо. Запах туберози можна описати як складний, екзотичний, солодкий, квітковий. Видобувають екстракт шляхом гексанової екстракції, при цьому для видобутку одного літра олії туберози необхідно використовувати приблизно одну тонну квітів. Це робить олію туберози однією з найдорожчих парфумерних олій.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Саагун, 2013, с. 174.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]