Тива

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Республіка Тива
Республика Тыва
Тыва Республика
Прапор Туви Герб Туви
Прапор Туви Герб Туви
Республіка Тива на карті Росії
Республіка Тива на карті Росії
Столиця Кизил
Площа

- Усього
- % водн. пов.

21-а

168 600 км²
0,5

Населення

- Усього
- Густота

77-а

308160 (01.01.2011) [1] (2011)
1,8 осіб/км²

Федеральний округ Сибірський
Економічний район Східно-Сибірський
Автомобільний код 17
Державна мова російська, тувинська
Часовий пояс MSK+4 (UTC+7)

Респу́бліка Тива́ (Тува́; рос. Респу́блика Тыва́; тувинськ. Тыва Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу. Столиця — місто Кизил.

Республіка межує з Монголією на сході та півдні, з іншими суб'єктами Російської Федерації — Красноярським краєм на півночі, Хакасією на північно-заході, Бурятією та Іркутською областю на північному сході, з Республікою Алтай на заході.

Історія[ред.ред. код]

В 1914 році Тува вступила під протекторат під назвою Урянхайський край. В 1921 році була утворена незалежна Народна Республіка Танну-Тува (Танну — «висока, високогірна», Тува — самоназва тувинців), яка з 1926 року перетворена на Тувинську Народну Республіку. Як і сусідня незалежна Монголія, в Другій світовій війні ТНР брала участь на боці СРСР.

11 жовтня 1944 року Тува увійшла до складу СРСР. При цьому, у зв'язку з тим, що вона не відповідала негласним стандартам для союзних і автономних республік за чисельністю населення та деякими іншими параметрами, то була утворена Тувинська автономна область у складі РРФСР. 10 жовтня 1961 року автономна область була перетворена у Тувинську АРСР, а в 1991 році — у сучасну Республіку Тува. Конституція РФ, прийнята 12 грудня 1993 року, затвердила назву «Республіка Тива».

Національне питання[ред.ред. код]

У 1989 році у республіці відбулися події маловідомі широкому загалові, в столиці Туви, місті Кизилі, відбулися зіткнення на міжнаціональному ґрунті.[2]

Населення[ред.ред. код]

Етнографічна карти Тиви

Населення — 308160 осіб (2011).

Національний склад населення Тиви за даними Всеросійського перепису 2010 був наступним:

Народ Чисельність, 2010, %.
Тувинці 82,0 %
Росіяни 16,3 %
Інші 1,7 %

Національний склад населення районів та міст Тиви ха переписом 2010 року[3]

населення тувинці росіяни хакаси
м. Кизил 105 907 65,6 28,2 0,5
м. Ак-Довурак 13 467 94,3 4,2
Бай-Тайгінський кожуун 10 805 98,9
Барун-Хемчицький кожуун 12 841 99,4
Дзун-Хемчицький кожуун 19 838 99,2
Ерзинський кожуун 8 262 98,8
Каа-Хемський кожуун 11 933 63,9 34,1
Кизилський кожуун 27 521 78,4 20,0
Монгун-Тайгінський кожуун 5 655 99,2
Овюрський кожуун 7 023 98,1 1,0
Пій-Хемський кожуун 10 062 68,9 28,8
Сут-Хольський кожуун 8 029 99,3
Тандинський кожуун 12 702 77,1 20,6 0,6
Тере-Хольський кожуун 1 882 97,2 1,5
Тес-Хемський кожуун 8 169 96,9 1,3
Тоджинський кожуун 6 021 80,8 17,0
Улуг-Хемський кожуун 18 445 92,3 6,8
Чаа-Хольський кожуун 6 031 99,1
Чеді-Хольський кожуун 7 679 93,1 5,6

Населені пункти[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 3 тис.
2007
Кизил 108,3 Теелі 3,8 (2003)
Ак-Довурак 13,8 Хову-Акси 3,7 (2005)
Шагонар 11,3 Сукпак 3,7 (2003)
Каа-Хем 10,4 Самагалтай 3,5 (2003)
Чадан 10,0 Чаа-Холь 3,5 (2003)
Туран 5,3 Балгазин 3,4 (2003)
Кизил-Мажалик 5,0 (2003) Хандагайти 3,2 (2003)
Сариг-Сеп 4,6 (2003) Бай-Хаак 3,1 (2003)
Мугур-Акси 4,0 (2003) Суг-Акси 3,1 (2003)

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

Проектується залізниця КурагіноКизил, яка повинна вирішити проблеми освоєння родовищ Туви і постачань з північного напрямку.

Культура[ред.ред. код]

Традиційна культура тувинців — це культура кочівників. Завдяки своєму відносно ізольованому положенню — відсутності залізниці, горам, що оточують територію з усіх боків, у Туві донині збереглися самодостатні кочівницькі господарства. Тувинці розводять овець, коней, у Тоджинському кожууні зберігаються оленярство й полювання як основні заняття населення.

Традиційна релігія тувинців — шаманізм, в останнє десятиліття пережила друге народження. З'явилися шаманські спільноти, а камлання шаманів відбуваються у містах як офіційні заходи. Одним із показових фактів є те, що шаманство в Туві спокійно вживається з ламаїзмом. У вересні 1992 р. Далай-лама XIV, що є духовним лідером буддистів Туви, здійснив триденний візит до республіки. Довічний президент шаманів Туви — Монгуш Кенін-Лопсан.

Всесвітньої популярності зажив тувинський горловий спів, що став неофіційним символом республіки. Серед інших символів — каменорізне мистецтво, традиційні кінні перегони, боротьба хуреш. Велику популярність набула археологія Туви. Символом древньої Туви стала бронзова пантера, скручена кільцем, яку виявили при розкопках кургану Аржан-1, 8 ст. до н. е. В 2002 р. при розкопках кургану Аржан-2 було виявлено найбагатше поховання, що одержало назву "Долина Царів".

Тува розташована в самому центрі Азії, у зв'язку із чим у столиці республіки встановлено обеліск "Центр Азії".

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Газети й журнали[ред.ред. код]

  • Молодіжний журнал "Ти & Я" видається із серпня 2008 року.
  • Газета "Плюс Інформ". Видається з 1993 року, за назвою "Плюс Інформ" з 2001 року.
  • Газета "Ризик Транзит". В 2007, 2008 роках видавалася за назвою "Ризик" і "Ризик експрес"
  • Газета "Центр Азії" видається з 2 лютого 1991 року, в Інтернеті з лютого 1999 року.
  • Газета "Тувинський кур'єр"
  • Найстаріша газета республіки "Тувинська правда"
  • Газета "Ефір". Тираж 10300 екз
  • Газета "Шин" (у пер. "Правда")
  • Газета "Араттын созу" (у пер. "Слово Арата")
  • Газета "Тива Республіка"
  • Газета "Вісті Туви"
  • Журнал "Башкы" (у пер. "Учитель")
  • Рекламно-інформаційний довідник "Каталог".

Телекомпанії[ред.ред. код]

Відомі тувинці[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

`Сайт тувинского народа_ Республика Тыва` — TyvaNET.COM

Посилання[ред.ред. код]

Flag of Khakassia.svg Хакасія Flag of Krasnoyarsk Krai.svg Красноярський край Flag of Irkutsk Oblast.svg Іркутська область
Flag of Buryatia.svg Бурятія
Flag of Altai Republic.svg Республіка Алтай Gray compass rose.svg Монголія Монголія
Монголія Монголія Монголія Монголія