Тува
Республіка Тува  | |||
|---|---|---|---|
| рос. рос. Республика Тыва тув. Тыва Республика | |||
 | |||
| |||
| Країна |
 Росія | ||
| Фед. округ | Сибірський | ||
| Адмін. центр | Кизил | ||
| Глава | Кара-оол Шолбан Валерійович | ||
| Дата утворення | 24 травня 1991 | ||
| Оф. вебсайт | rtyva.ru(рос.) | ||
| Географія | |||
| Координати | 51°47′ пн. ш. 94°45′ сх. д. / 51.783° пн. ш. 94.750° сх. д. | ||
| Площа | 168 600 км² (21-а) | ||
| • внутр. вод | 0,5 % | ||
| Часовий пояс | MSK+4 (UTC+7) | ||
| Населення | |||
| Чисельність | 308160 (01.01.2011)[1] (77-а) (2011) | ||
| Густота | 1,8 осіб/км² | ||
| Оф. мови | російська, тувинська | ||
| Економіка | |||
| Економ. район | Східно-Сибірський | ||
| Коди | |||
| ISO 3166-2 | RU-TY | ||
| ЗКАТО | 93 | ||
| Суб'єкта РФ | 17 | ||
| Телефонний | (+7) | ||
| Карти | |||
|
 | |||
 Тува у Вікісховищі | |||
.svg)
Респу́бліка Тува́ (Тива́; рос. Респу́блика Тыва́; тув. Тыва Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу. Столиця — місто Кизил.
Республіка межує з Монголією на сході та півдні, з іншими суб'єктами Російської Федерації — Красноярським краєм на півночі, Хакасією на північно-заході, Бурятією та Іркутською областю на північному сході, з Республікою Алтай на заході.
У 2020 році регіон був першим за кількістю вбивств на душу населення в РФ, а у 2019 році — найбіднішим.[2]
Історія[ред. | ред. код]
1914 року, після звернень прибічників приєднання Туви до Російської імперії, Микола II дав згоду на протекторат над п'ятьма хошунами Урянхайського краю, що на той час формально був частиною Китаю. 1921 року проголосили незалежність Туви як Народної Республіки Танну-Тува (Танну — «висока, високогірна», Тува — самоназва тувинців), яку 1926 року перейменували на Тувинську Народну Республіку. Як і сусідня Монгольська Народна Республіка, у Другій світовій війні ТНР брала участь на боці СРСР.
23 листопада 1943 року Франклін Делано Рузвельт під час бесіди з Чан Кайші на Каїрській конференції порушив тему статусу Зовнішньої Монголії[3] і Танну-Туви[4] та їхні стосунки зі своїми сусідами. Чан Кайші зазначив, що ці землі є невід'ємною частиною китайської Зовнішньої Монголії і анексовані Росією силою. Він сказав, що питання про Танну-Туву та Зовнішню Монголію повинно бути врегульоване з Радянською Росією. Деякі дослідники вважають, що саме зацікавленість у цьому питанні президента США підштовхнула Й. Сталіна до вирішення цього питання ще до кінця війни[5].
11 жовтня 1944 року Туву включили до складу СРСР. При цьому, у зв'язку з тим, що вона не відповідала стандартам для союзних і автономних республік за чисельністю населення та деякими іншими параметрами, утворили Тувинську автономну область у складі РРФСР. 10 жовтня 1961 року автономну область перетворили в Тувинську АРСР, а в 1991 році — у сучасну Республіку Тува. Конституція РФ, прийнята 12 грудня 1993 року, затвердила назву «Республіка Тува».
Національне питання[ред. | ред. код]
У 1989 році в республіці відбулися маловідомі широкому загалові події: у столиці Туви, місті Кизилі, відбулися зіткнення на міжнаціональному ґрунті.[6]
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 308160 осіб (2011).
Національний склад населення Тиви за даними Всеросійського перепису 2010 був наступним:
| Народ | Чисельність, 2010, %. |
|---|---|
| Тувинці | 82,0 % |
| Росіяни | 16,3 % |
| Інші | 1,7 % |
Національний склад населення районів та міст Тиви за переписом 2010 року[7]
| населення | тувинці | росіяни | хакаси | |
|---|---|---|---|---|
| м. Кизил | 105 907 | 65,6 | 28,2 | 0,5 |
| м. Ак-Довурак | 13 467 | 94,3 | 4,2 | |
| Бай-Тайгінський кожуун | 10 805 | 98,9 | ||
| Барун-Хемчицький кожуун | 12 841 | 99,4 | ||
| Дзун-Хемчицький кожуун | 19 838 | 99,2 | ||
| Ерзинський кожуун | 8 262 | 98,8 | ||
| Каа-Хемський кожуун | 11 933 | 63,9 | 34,1 | |
| Кизилський кожуун | 27 521 | 78,4 | 20,0 | |
| Монгун-Тайгінський кожуун | 5 655 | 99,2 | ||
| Овюрський кожуун | 7 023 | 98,1 | 1,0 | |
| Пій-Хемський кожуун | 10 062 | 68,9 | 28,8 | |
| Сут-Хольський кожуун | 8 029 | 99,3 | ||
| Тандинський кожуун | 12 702 | 77,1 | 20,6 | 0,6 |
| Тере-Хольський кожуун | 1 882 | 97,2 | 1,5 | |
| Тес-Хемський кожуун | 8 169 | 96,9 | 1,3 | |
| Тоджинський кожуун | 6 021 | 80,8 | 17,0 | |
| Улуг-Хемський кожуун | 18 445 | 92,3 | 6,8 | |
| Чаа-Хольський кожуун | 6 031 | 99,1 | ||
| Чеді-Хольський кожуун | 7 679 | 93,1 | 5,6 |
Із кінця 80-х років росіяни масово виїздять. Станом на 2021 рік в регіоні відсоток росіян впав до 8% і продовжує падати, їх переслідують за національною ознакою.[8]
Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|
| 1 | Кизил | 109918 |
| 2 | Каа-Хем | 15044 |
| 3 | Ак-Довурак | 13468 |
| 4 | Шагонар | 10956 |
| 5 | Чадан | 9035 |
| 6 | Кизил-Мажалик | 5072 |
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
- Бай-Тайгінський кожуун
- Барун-Хемчицький кожуун
- Дзун-Хемчицький кожуун
- Ерзинський кожуун
- Каа-Хемський кожуун
- Кизилський кожуун
- Монгун-Тайгінський кожуун
- Овюрський кожуун
- Пій-Хемський кожуун
- Сут-Хольський кожуун
- Тандинський кожуун
- Тере-Хольський кожуун
- Тес-Хемський кожуун
- Тоджинський кожуун
- Улуг-Хемський кожуун
- Чаа-Хольський кожуун
- Чеді-Хольський кожуун
Економіка[ред. | ред. код]
Проєктують залізницю Курагіно — Кизил, яка повинна вирішити проблеми освоєння родовищ Туви та постачань із північного напрямку. Але станом на 2022 рік залізницю так і не побудували.[2]
У місті значне безробіття — 20 %, за межею бідності перебуває 40 % населення, це при тому, що в Кизилі одні з найвищих у регіоні ціни на квартири і одні з найнижчих зарплати в Росії.[2]
Через значну корупцію та кримінал інвестори залишили місто. Місто, за словами місцевих журналістів та активістів, «належить» очільнику регіона Шолбан Кара-оолу та його родичам, які або займають високі посади в місті, або займають керівні посади в місцевомі бізнесі.[2]
Культура[ред. | ред. код]
Традиційна культура тувинців — це культура кочівників. Завдяки своєму відносно ізольованому положенню — відсутності залізниці, горам, що оточують територію з усіх боків, у Туві донині збереглися самодостатні кочівницькі господарства. Тувинці розводять овець, коней, у Тоджинському кожууні зберігаються оленярство й полювання як основні заняття населення.
Традиційна релігія тувинців — шаманізм, в останнє десятиліття пережила друге народження. З'явилися шаманські спільноти, а камлання шаманів відбуваються у містах як офіційні заходи. Одним із показових фактів є те, що шаманство в Туві спокійно вживається з ламаїзмом. У вересні 1992 р. Далай-лама XIV, що є духовним лідером буддистів Туви, здійснив триденний візит до республіки. Довічний президент шаманів Туви — Монгуш Кенін-Лопсан.
Всесвітньої популярності зажив тувинський горловий спів, що став неофіційним символом республіки. Серед інших символів — каменорізне мистецтво, традиційні кінні перегони, боротьба хуреш. Велику популярність набула археологія Туви. Символом древньої Туви стала бронзова пантера, скручена кільцем, яку виявили при розкопках кургану Аржан-1, 8 ст. до н. е. В 2002 р. при розкопках кургану Аржан-2 було виявлено найбагатше поховання, що одержало назву «Долина Царів».
Тува розташована в самому центрі Азії, у зв'язку з чим у столиці республіки встановлено обеліск «Центр Азії».
Засоби масової інформації[ред. | ред. код]
Газети й журнали[ред. | ред. код]
- Молодіжний журнал «Ти & Я» видається із серпня 2008 року.
- Газета «Плюс Інформ». Видається з 1993 року, за назвою «Плюс Інформ» з 2001 року.
- Газета «Ризик Транзит». В 2007, 2008 роках видавалася за назвою «Ризик» і «Ризик експрес»
- Газета «Центр Азії» видається з 2 лютого 1991 року, в Інтернеті з лютого 1999 року.
- Газета «Тувинський кур'єр»
- Найстаріша газета республіки «Тувинська правда»
- Газета «Ефір». Тираж 10300 екз
- Газета «Шин» (у пер. «Правда»)
- Газета «Араттын созу» (у пер. «Слово Арата»)
- Газета «Тыва Республика»
- Газета «Вісті Туви»
- Журнал «Башкы» (у пер. «Учитель»)
- Рекламно-інформаційний довідник «Каталог».
Телекомпанії[ред. | ред. код]
- ДТРК «Тива». Партнер телеканалу «Росія» у мережах. Мовлення по всій республіці російською і тувинською мовами.
- ТВК «Нове століття». Партнер телеканалу ТНТ у мережах, перший випуск новин вийшов 12 лютого 2001 року.
- СТС
- НТВ
- Перший канал
- Домашній
- Петербург - П'ятий канал
- Росія Культура / Euronews
- RU.TV (планується мовлення)
Кримінальна ситуація[ред. | ред. код]
Туву й Кизил зокрема, вважають одним з найкримінальніших районів Росії[9] і найбіднішим.[10] У 2020 році він був першим за кількістю вбивств на душу населення в РФ, а в 2019 році — найбіднішим. В регіоні розповсюджений алкоголізм та наркоманія.[2] У 2021 році Кизил відвідав відомий блогер Ілля Варламов. Він зняв про місто відеоролик, який виклав у мережу. У ролику видно брудні вулиці та п'яних мешканців, кров на землі, розбиті пляшки.[11]
Російське населення переслідують за національною ознакою, тому росіяни масово виїздять звідти. Російський журналіст Ілля Азаров у 2016 році відвідав регіон і опублікував репортаж. З його слів, менше росіян у відсотковому співвідношенні хіба що на Північному Кавказі.[8]
Відомі тувинці[ред. | ред. код]
- Монгуш Кенін-Лопсан — всесвітньо відомий тувинський письменник, поет, збирач і популяризатор тувинського шаманського фольклору, довічний президент шаманів Тиви.
- Ооржак Шеріг-Оол — перший президент Республіки Тува.
- Сергій Шойгу — міністр оборони РФ.
- Чинаг Галсан — тувинський письменник, пише свої книги в основному німецькою мовою. Провідник одного з тувинських кланів, народився в 1940-х роках ХХ сторіччя у Західній Монголії, довгі роки живе в Німеччині.
- Альберт Кувезін — лідер групи Yat-kha.
- Салчак Тока — перший секретар обкому КПРС Тувинської автономії в РРФСР, очолював республіку з моменту входження до складу РРФСР упродовж 29 років.
- Саїнхо Намчилак — відома артистка етнічного жанру в Європі. Проживає у Швейцарії. Основна творча діяльність проходить у Європі.
- Наталя Ажикмаа-Рушева — балерина.
- Надія Рушева — російська художниця-графік. За своє коротке життя виконала понад 10 000 робіт.
- [Гліб Вікторов]- співак, рокер.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Росстат — оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.
- ↑ а б в г д "Это Тува, братан, привыкай!" Как живет столица самого бедного региона страны [Архівовано 15 січня 2022 у Wayback Machine.], Сибирь.Реалии (Радио Свобода), 9 марта 2021
- ↑ У Радянському Союзі на той час називали «Монгольською Народною Республікою».
- ↑ У Радянському Союзі на той час називали «Тувинською Народною Республікою».
- ↑ Отрощенко И. Вхождение Тувы в состав СССР: альтернативные мнения // Новые исследования Тувы. — 2017. — № 4. — С. 40. (рос.)
- ↑ Олександр Никоноров. Коли розвалиться Росія: Чи стане Тува китайською провінцією Тану-Урянхай.— depo.ua, 2 квітня 2016 10:00. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010. Национальный состав населения Республики Тыва. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
- ↑ а б Тувинская народная республика Почему с родины Сергея Шойгу уезжают русские. Репортаж Ильи Азара [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.], Meduza, 15 сентября 2016
- ↑ Преступность в Республике Тыва, tochno.st
- ↑ «Самый опасный регион России»: чего на самом деле ожидать от Тувы [Архівовано 10 вересня 2021 у Wayback Machine.], Вокруг света, 10 сентября 2021
- ↑ Тыва: шаманизм, национализм и алкоголизм | Безработица и преступность в русской Монголии [Архівовано 5 лютого 2022 у Wayback Machine.], youtube.com, 15 червня 2021
`Сайт тувинского народа_ Республика Тыва` — TyvaNET.COM
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Tuva |
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Шойгу може втратити посаду: чому путін хоче його позбутися на YouTube // ГРОШІ. — 2022. — 28 червня. (рос.) |
- `Сайт тувинского народа_ Республика Тыва` — TyvaNET.COM
- Офіційний сайт Республіки Тува [Архівовано 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сайт Територіального органу Федеральної служби державної статистики по Республіці Тува [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Республіка Тува в довіднику-каталозі «Вся Росія» (рос.)
- Головний новинний сайт республіки [Архівовано 12 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Тувинські поштові марки 1921—1944 рр. (рос.)
- Сайт Тувинського Державного Університету [Архівовано 15 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інформаційний портал [Архівовано 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фото Туви [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
 Хакасія
|
 Красноярський край
|
 Іркутська область Бурятія
|
 Республіка Алтай
|
|
 Монголія
|
| Монголія
|
Монголія
|
|
| |||||||||||
| |||||||||||||||||
_Autonomy.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
| ||||||||