Тива

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Республіка Тива
Республика Тыва
Тыва Республика
Прапор Туви Герб Туви
Прапор Туви Герб Туви
Республіка Тива на карті Росії
Республіка Тива на карті Росії
Столиця Кизил
Площа

- Усього
- % водн. пов.

21-а

168 600 км²
0,5

Населення

- Усього
- Густота

77-а

308160 (01.01.2011) [1] (2011)
1,8 осіб/км²

Федеральний округ Сибірський
Економічний район Східно-Сибірський
Автомобільний код 17
Державна мова російська, тувинська
Часовий пояс MSK+4 (UTC+7)

Респу́бліка Тива́ (Тува́; рос. Респу́блика Тыва́; тувинськ. Тыва Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу. Столиця — місто Кизил.

Республіка межує з Монголією на сході та півдні, з іншими суб'єктами Російської Федерації — Красноярським краєм на півночі, Хакасією на північно-заході, Бурятією та Іркутською областю на північному сході, з Республікою Алтай на заході.

Історія[ред.ред. код]

В 1914 році Тува вступила під протекторат під назвою Урянхайський край. В 1921 році була утворена незалежна Народна Республіка Танну-Тува (Танну — «висока, високогірна», Тува — самоназва тувинців), яка з 1926 року перетворена на Тувинську Народну Республіку. Як і сусідня незалежна Монголія, в Другій світовій війні ТНР брала участь на боці СРСР.

11 жовтня 1944 року Тува увійшла до складу СРСР. При цьому, у зв'язку з тим, що вона не відповідала негласним стандартам для союзних і автономних республік за чисельністю населення та деякими іншими параметрами, то була утворена Тувинська автономна область у складі РРФСР. 10 жовтня 1961 року автономна область була перетворена у Тувинську АРСР, а в 1991 році — у сучасну Республіку Тува. Конституція РФ, прийнята 12 грудня 1993 року, затвердила назву «Республіка Тива».

Національне питання[ред.ред. код]

У 1989 році у республіці відбулися події маловідомі широкому загалові, в столиці Туви, місті Кизилі, відбулися зіткнення на міжнаціональному ґрунті.[2]

Населення[ред.ред. код]

Етнографічна карти Тиви

Населення — 308160 осіб (2011).

Національний склад населення Тиви за даними Всеросійського перепису 2010 був наступним:

Народ Чисельність, 2010, %.
Тувинці 82,0 %
Росіяни 16,3 %
Інші 1,7 %

Національний склад населення районів та міст Тиви ха переписом 2010 року[3]

населення тувинці росіяни хакаси
м. Кизил 105 907 65,6 28,2 0,5
м. Ак-Довурак 13 467 94,3 4,2
Бай-Тайгінський кожуун 10 805 98,9
Барун-Хемчицький кожуун 12 841 99,4
Дзун-Хемчицький кожуун 19 838 99,2
Ерзинський кожуун 8 262 98,8
Каа-Хемський кожуун 11 933 63,9 34,1
Кизилський кожуун 27 521 78,4 20,0
Монгун-Тайгінський кожуун 5 655 99,2
Овюрський кожуун 7 023 98,1 1,0
Пій-Хемський кожуун 10 062 68,9 28,8
Сут-Хольський кожуун 8 029 99,3
Тандинський кожуун 12 702 77,1 20,6 0,6
Тере-Хольський кожуун 1 882 97,2 1,5
Тес-Хемський кожуун 8 169 96,9 1,3
Тоджинський кожуун 6 021 80,8 17,0
Улуг-Хемський кожуун 18 445 92,3 6,8
Чаа-Хольський кожуун 6 031 99,1
Чеді-Хольський кожуун 7 679 93,1 5,6

Населені пункти[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 3 тис.
2007
Кизил 108,3 Теелі 3,8 (2003)
Ак-Довурак 13,8 Хову-Акси 3,7 (2005)
Шагонар 11,3 Сукпак 3,7 (2003)
Каа-Хем 10,4 Самагалтай 3,5 (2003)
Чадан 10,0 Чаа-Холь 3,5 (2003)
Туран 5,3 Балгазин 3,4 (2003)
Кизил-Мажалик 5,0 (2003) Хандагайти 3,2 (2003)
Сариг-Сеп 4,6 (2003) Бай-Хаак 3,1 (2003)
Мугур-Акси 4,0 (2003) Суг-Акси 3,1 (2003)

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

Проектується залізниця КурагіноКизил, яка повинна вирішити проблеми освоєння родовищ Туви і постачань з північного напрямку.

Культура[ред.ред. код]

Традиційна культура тувинців — це культура кочівників. Завдяки своєму відносно ізольованому положенню — відсутності залізниці, горам, що оточують територію з усіх боків, у Туві донині збереглися самодостатні кочівницькі господарства. Тувинці розводять овець, коней, у Тоджинському кожууні зберігаються оленярство й полювання як основні заняття населення.

Традиційна релігія тувинців — шаманізм, в останнє десятиліття пережила друге народження. З'явилися шаманські спільноти, а камлання шаманів відбуваються у містах як офіційні заходи. Одним із показових фактів є те, що шаманство в Туві спокійно вживається з ламаїзмом. У вересні 1992 р. Далай-лама XIV, що є духовним лідером буддистів Туви, здійснив триденний візит до республіки. Довічний президент шаманів Туви — Монгуш Кенін-Лопсан.

Всесвітньої популярності зажив тувинський горловий спів, що став неофіційним символом республіки. Серед інших символів — каменорізне мистецтво, традиційні кінні перегони, боротьба хуреш. Велику популярність набула археологія Туви. Символом древньої Туви стала бронзова пантера, скручена кільцем, яку виявили при розкопках кургану Аржан-1, 8 ст. до н. е. В 2002 р. при розкопках кургану Аржан-2 було виявлено найбагатше поховання, що одержало назву "Долина Царів".

Тува розташована в самому центрі Азії, у зв'язку із чим у столиці республіки встановлено обеліск "Центр Азії".

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Газети й журнали[ред.ред. код]

  • Молодіжний журнал "Ти & Я" видається із серпня 2008 року.
  • Газета "Плюс Інформ". Видається з 1993 року, за назвою "Плюс Інформ" з 2001 року.
  • Газета "Ризик Транзит". В 2007, 2008 роках видавалася за назвою "Ризик" і "Ризик експрес"
  • Газета "Центр Азії" видається з 2 лютого 1991 року, в Інтернеті з лютого 1999 року.
  • Газета "Тувинський кур'єр"
  • Найстаріша газета республіки "Тувинська правда"
  • Газета "Ефір". Тираж 10300 екз
  • Газета "Шин" (у пер. "Правда")
  • Газета "Араттын созу" (у пер. "Слово Арата")
  • Газета "Тива Республіка"
  • Газета "Вісті Туви"
  • Журнал "Башкы" (у пер. "Учитель")
  • Рекламно-інформаційний довідник "Каталог".

Телекомпанії[ред.ред. код]

Відомі тувинці[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

`Сайт тувинского народа_ Республика Тыва` — TyvaNET.COM

Посилання[ред.ред. код]

Flag of Khakassia.svg Хакасія KrasnoyarskKray-Flag.svg Красноярський край Flag of Irkutsk Oblast.svg Іркутська область
Flag of Buryatia.svg Бурятія
Flag of Altai Republic.svg Республіка Алтай Gray compass rose.svg Монголія Монголія
Монголія Монголія Монголія Монголія