Туве Янссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Туве Янссон
Tove Marika Jansson
Tove Jansson 1956.jpg
Ім'я при народженні Туве Маріка Янссон
Народилася 9 серпня 1914(1914-08-09)
Гельсінкі, Російська імперія
Померла 27 червня 2001(2001-06-27) (86 років)
Гельсінкі, Фінляндія
·рак легень
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Finland.svg Фінляндія[1]
Діяльність Письменниця, художниця
Alma mater Академія образотворчих мистецтв Гельсінкі[d] (1937)
Мова творів Шведська
Жанр Казка
Magnum opus Серія творів про Мумі-тролів
Батько Віктор Янссон
Мати Signe Hammarsten-Jansson[d]
Брати, сестри  • Lars Jansson[d] і Per Olov Jansson[d]
Автограф ToveJanssonSignature.jpg
Нагороди
Премії Премія імені Г. К. Андерсена
Сайт: tovejansson.fi

CMNS: Туве Янссон на Вікісховищі

Ту́ве Марі́ка Я́нссон (швед. Tove Marika Jansson; 9 серпня 1914(19140809), Гельсінкі — 27 червня 2001, Гельсінкі) — фінська художниця шведського походження, романістка, дитяча письменниця та ілюстраторка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитячі роки Туве Янссон

Туве Маріка Янсон зростала у творчій атмосфері. Її батько Віктор Янссон був відомим скульптором, що славився скульптурами воєнних монументів і сконструював статуї свободи в Лахті, Тампере. Мати — Сігне Гаммартсен, була графічним дизайнером. А ще у Туве була надзвичайна тітка, винятково енергійна та активна. Її оптимізм і непосидючість передавалися всім. Вона любила ліпити з гіпсу різноманітні чудернацькі фігурки.

У дитинстві Туве родина Янссон майже по півроку жила в будиночку рибалки на невеликому острові у Фінській затоці Балтійського моря, де дівчинка гуляла в лісі, фантазуючи про дивовижних істот. Казкарка зізналася, що «…без щасливих дитячих років, проведених біля моря…», вона «…ніколи б не почала писати».

Одного разу Туве сперечалася з братом Ларсом і, передражнюючи його, намалювала на стіні маленького бегемота, що під іменем Мумі-троль пізніше стане найвідомішим казковим персонажем.

Закінчивши середню школу, Янссон вивчала художнє мистецтво у Гельсінкі, Стокгольмі, Флоренції, Парижі. Її живописні роботи представлялися на багатьох виставках Фінляндії і Швеції, а перша персональна виставка відкрита у Гельсінкі у 1943 р. Янссон любила англійську літературу і тому з особливим запалом працювала над малюнками до книг Льюїса Керролла та Джона Толкієна.

У 1938 написала і проілюструвала власну книгу — казкову повість «Малюк троль та велика повінь» (1942) — і, нарешті, «…відчула справжню свободу, коли сама почала виконувати обидва види роботи». Але книга побачила світ лише через три роки (1945). Як тільки це сталося, Янссон зрозуміла, що не в змозі назавжди забути про мумі-тролів, і написала ще одну книгу — «Мумі-троль і комета» (1946), згодом — «Диво-капелюх» (1949), та ряд інших продовжень. Так з'явилося чимало надзвичайних книг з витонченими, оригінальними малюнками.

У 19531960 рр. Туве Янссон створювала комікси для лондонської газети «The Evening News».

Популярність письменниці швидко вийшла за межі Фінляндії. Книги про мумі-тролів були написані шведською; нині вони відомі у всьому світі в перекладах більш ніж 30 мовами. Саме книги про мумі-тролів принесли письменниці загальне визнання. Янссон присуджують численні премії і нагороди, найголовніша з яких — Міжнародна золота медаль імені Г. К. Андерсена (1966). На початку 1978 року за бажанням польських дітей письменницю було нагороджено Орденом Посмішки.

Казки Янссон не обійшов увагою кінематограф. Польська кіностудія за контрактом з письменницею здійснила випуск 39 серій лялькових короткометражних фільмів, що складаються з трьох циклів; шведським телебаченням знято повнометражний фільм за однією з книг під назвою «Між дитиною і дорослим».

Туве Янссон багато працювала для театру, який завжди був її пристрастю. За ініціативи письменниці стали йти вистави за мотивами мумі-казок. Вона брала активну участь у підготовці вистав і акторських костюмів до них. У Шведському театрі 1949 року ставиться п'єса «Мумі-троль і комета», а 1958 року в Лілла-театрі пройшла п'єса за участю самої Туве Янссон. У 1974 році в Національному оперному театрі йшла «Мумі-опера».

Більшість казкових повістей письменниці — пригодницького характеру. Їй притаманний психологізм у зображенні героїв, реалістична деталізація у змалюванні природи та побуту мешканців Долини мумі-тролів. Казковості творам надають, насамперед, дивовижні персонажі, що є витвором фантазії авторки. У кожному з них наче втілюються ті чи інші прагнення дітей, риси їх характеру: жага до нового, таємничого і чарівного («Мумі-троль і комета»), до будівництва і винахідництва («Мемуари тата Муміна»), доброта і любов до маленьких і слабких («Чарівна зима», «Дитина-невидимка», «А що буде потім?», «Хто розважить малятко?»), цікавість до непізнаних сил природи («Тато і море»), схильність до гри і перевтілення («Небезпечне літо»), прагнення самостійності і любов до свободи («Пізньою осінню в листопаді»). Все це є життєвими принципами Янссон.

Письменниця розповіла, що задовго до того, як Мумі-троль зажив самостійним життям на сторінках її літературних казок, вона зображала його маленьку постать на карикатурах замість власного підпису.

Нагороди[ред. | ред. код]

Цитати[ред. | ред. код]

  • «Кожна дитяча книжка має містити в собі стежку, перед якою дорослі зупиняються, а дитина йде далі»
  • «Світ дітей — це пейзаж, намальований яскравими фарбами, де добро і зло нероздільні…»

Твори[ред. | ред. код]

Скульптура на могилі Туве Янссон (цвинтар Хієтаніємі, Гельсінкі), роботи її батька Віктора Янссона

Мумі-серія[ред. | ред. код]

Інші «дорослі» твори[ред. | ред. код]

  • «Дочка скульптора» (1968) автобіографічна повість,
  • «Літня книга» (1968) твори для дорослих,
  • «Місто сонця» (1974) роман,
  • «Чесний обман», «Кам'янисте поле», «Слухачка» збірки оповідань (1971),
  • «Іграшковий дім» (1978) збірник оповідань,
  • «Камінне поле» (1984) повість

та інші.

Українські видання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


  1. http://web.archive.org/web/20170323082646/http://jeugdliteratuur.org/auteurs/tove-marika-jansson