Тувинська акша
| Тувинська акша | |
|---|---|
тув. akşa | |
 1 акша (аверс) | |
| Територія обігу | |
| Емітент | Тувинська Народна Республіка |
| Офіційно | ТНР |
| Похідні та паралельні одиниці | |
| Дробові | копійка (1⁄100) |
| Паралельні | Рубль Російської Імперії Рубль СРСР |
| Монети і банкноти | |
| Монети | 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20 коп. |
| Банкноти | 1,3, 5, 10, 25 акша |
| Історія | |
| Уведена в обіг | 1934 р. |
| Валюта-попередниця | Рубль Російської Імперії, проштамповані Рублі СРСР |
| Початок вилучення | 01.01.1945—01.5.1945 |
| Валюта-наступниця | Рубль СРСР |
| Виробництво монет та банкнот | |
| Емісійний центр | Тувинбанк |
| Виробник банкнот | Госзнак |
| Монетний двір | ЛМД |
| Курси | |
| 1.01.1936 | 1 Акша = 1 Карбованець СРСР |
| 1.01.1945 | 1 Акша = 3.50 Карбованці СРСР |
 Акша́ у Вікісховищі  | |
Акша (тув. akşa — у тюркських мовах «гроші», буквально — «світлий») — грошова одиниця Тувинської Народної Республіки у 1934—1944 роках. Ділилася на 100 копійок (тув. kɵpejek).
З перших днів існування Республіки Танну-Тува у грошовому обігу країни перебували китайські ляни, всі російські рублі, які з 1915 року були в наявності у банках м. Кизил, перші радянські гроші, пізніше — долари Унгерна і монгольські тугрики першої емісії.
Наприкінці 1922 — на початку 1923 року уряд ТНР випустив в обіг російські паперові грошові знаки дореволюційного зразка з написом на зворотному боці тексту старомонгольською мовою і трьома підписами: голови Ради Міністрів, міністра фінансів та заступника радника уряду з фінансів[1].
У 1925 р. за домовленістю між урядами ТНР та СРСР в Туві були випущені в обіг радянські гроші: спочатку срібні монети, що замінили монети царського карбування, а пізніше паперові рублі і червінці.
Фонди Тувинбанку систематично поповнювалися радянськими грошовими знаками і розмінною монетою нових випусків (наприклад, червінцями випуску 1926 р. і 1928 р., бронзовими і нікелевими монетами 1930-х рр.).
До 1929 року в обігу на території Туви залишилися тільки радянські гроші[2].
З 10 грудня 1933 року по 15 лютого 1934 року через Тувинський торгово-промисловий банк було проведено обмін попередніх грошових знаків на рублі, проштамповані гербом Туви і написом «Має обіг лише на території ТНР»[3][1]. Разом із проштампованими рублями в обіг випустили бронзові 1,3, 5 та нікелеві 10, 15, 20 копійок власне тувинського зразка[1].
28 листопада 1935 року до ТНР з Росії прибули замовлені 38 тис. аркушів на суму 2 млн акша. З них номіналом в 1 акша — 400 тис., 3 акша — 200 тис., 5 акша — 100 тис., 10 акша — 30 тис. і 25 акша — 8 тис. штук[1].
1 січня 1936 року усі проштамповані рублі почали обмінювати на національну валюту — акша. Обмін проводився за курсом 1 акша — 1 рубль. Проте в Радянському Союзі на валюту Туви було встановлено курс: 1 акша — 3,5 рублі[3].
Починаючи з 1939 року в республіці обговорювався проєкт заміни грошей першої емісії. 11 серпня 1939 року відбулося засідання урядової комісії, яка розглядала ескізи нових банкнот.
2 січня 1941 року Торгово-промисловий банк отримав від Москви нові банкноти, датовані 1940 роком.
13 лютого Політбюро ЦК ТНРП вислухало доповідь керівника Торгово-промисловим банком Седіп-Оола про заміну старих грошових знаків новими і постановило розпочати поступовий обмін з 1 березня 1941 року. Спершу планувалося завершити обмін до святкування 20-річчя ТНР (1 серпня 1941 року), проте 3 лютого Рада Міністрів своїм наказом відсунула останній строк на 1 грудня. Також у наказі було визначено створення комісії зі знищення старої грошової маси. 20 серпня 1941 року 1 981 248 старих акша спалили у печі Кизильської електростанції[3]
Монети 1934 року вилученню не підлягали і перебували в обігу до 1 травня 1945 року[1].
Після входження Туви до складу СРСР грошові знаки зразка 1940 року скасували і обміняли на радянські рублі. Після цього було скасовано карткову систему і втричі знижено ціни на товари широкого вжитку.
 |
Це незавершена стаття про гроші. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
