Туга за СРСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Фото Сталіна на так званому «сталінобусі». 5 травня 2010 р., Санкт-Петербург, РФ.

Ностальгі́я (ту́га) за СРСР (ностальгія за Радянським Союзом) — морально-психологічне явище, особливий психологічний стан частини населення Російської Федерації та інших пострадянських країн, а також громадян близького (Польща, Німеччина, Румунія) і далекого зарубіжжя (Ізраїль, США, Канада тощо), які народилися в СРСР, тобто представників «радянського покоління».

Ностальгія за СРСР може виражатися в ностальгії за радянським ладом, радянським суспільством, соціальною захищеністю, радянською культурою або естетикою радянського періоду. Це явище спостерігається приблизно з 1992 року (де-факто — з моменту розпаду СРСР) і гіпотетично триватиме до 20402050 років, тобто поки не зникнуть представники «радянського покоління».

Погляди на явище[ред.ред. код]

Позитивні (аргументи прибічників)[ред.ред. код]

Герб найбільшої і однієї з найжорстокіших тоталітарних країн світу — СРСР

Ностальгія за СРСР виражається в позитивному ставленні до радянського минулого і викликана:

  • спогадами про власну молодість (наприклад, період «епохи застою»);
  • спогадами про всі прояви радянської епохи;
  • пропагуванням у СРСР ідеалів доброти і справедливості, що входить у різке протиріччя з сучасною дійсністю з її аморальністю в суспільстві, духом споживацтва, наживи, девальвацією моральних цінностей.
  • пануванням в широких верствах суспільства дух колективізму, товариського ставлення одне до одного;
  • спробами сьогодення спотворити минуле і принизити світлі ідеали і цінності, на яких виросли представники «радянського покоління».
  • соціальними аспектами:
    • рівень життя більшої частини населення з розвалом СРСР і в результаті економічних реформ різко погіршився (за багатьма характеристиками в 1.5-2 рази — до показників 1960—1970 років). Приклад: за часів СРСР держава забезпечувала громадян безкоштовним житлом; в сучасних умовах шанси на отримання безкоштовного житла вкрай малі, при цьому ціни на житло значно перевищують платоспроможність більшості населення;
    • вартість комунальних платежів різко зросла;
    • радянська медицина була безкоштовною, що входить в різкий контраст з сучасними реаліями;
    • середня заробітна плата робітників, інженерів і викладачів істотно менше в порівнянні з радянськими;
  • тощо.

Всі ці причини породжують об'єктивні стимули для ностальгії за радянським минулим, особливо у пенсіонерів.

Негативні (погляд критиків)[ред.ред. код]

На думку критиків, негативний аспект ностальгії за СРСР і радянського ладу виражається в:

  • запереченні або недооцінці реально існуючих в СРСР недоліків:
    • дефіциту, черг, зрівнялівки;
    • придушення вільнодумства та інакомислення;
    • обмежень у творчій діяльності;
    • закритості кордонів тощо;
  • перебільшенні переваг радянської системи — соціальної справедливості, стабільності, безпеки, низьких цін, доступності житла, освіти, охорони здоров'я тощо.

Також, на думку деяких дослідників, у ряді випадків ностальгія за СРСР є наслідком соціальної невлаштованості чи незадоволеності життям, характерної для значної частини людей, які звикли до радянського способу життя. Крім того, висловлюється думка, що ностальгія за СРСР часто пов'язана з неприйняттям західних ідей і цінностей, багато з яких в корені суперечать радянським.

Статистика[ред.ред. код]

Згідно з результатами дослідження, проведеного українською соціологічною групою «Рейтинг» у грудні 2010 року, близько 46 % українців жалкують про розпад Радянського Союзу. Згідно з дослідженням російського Левада-Центру листопаді того ж року, росіяни більше — 56 % — шкодують про розпад СРСР. Не шкодують відповідно 36 % українців і 30 % росіян. Не змогли відповісти 18 % українців і 16 % росіян. [1]

За даними Левада-центру 2016 року, за 6 років статистика не змінилась — 56 % опитаних шкодують про СРСР. [2][3]

У випадку, як України, так і Росії, у відповідях простежується чітка вікова тенденція: чим молодші респонденти, тим менше вони жалкують про розпад СРСР. В Україні шкодують за СРСР 19 % молоді і 69 % пенсіонерів, в Росії — 17 % і 83 % відповідно.

В Україні простежуються й інші демографічні особливості та закономірності: в регіональному аспекті жалкують про розпад СРСР більше всього на Донбасі (65 %), Півдні (58 %) і Сході (55 %), найменше — на Заході України (18 %). Ностальгію за СРСР відчувають більше жінки (49 %), ніж чоловіки (42 %); більше жителі міст (48 %), ніж сіл (40 %); більше віруючі УПЦ МП (59 %) і атеїсти (47 %), ніж віруючі УПЦ КП (41 %) і греко-католики (17 %); респонденти, для яких рідною є російська мова (57 %), ніж респонденти, для яких рідною є українська (37 %) або обидві мови (49 %); більше росіяни за національністю (69 %), ніж українці (43 %).[4]

Прояви[ред.ред. код]

1996 року вперше вийшла в ефір телепередача «Старі пісні про головне», лейтмотивом якої було виконання радянських пісень сучасними артистами. Передача виявилася вкрай успішною і регулярно виходила в ефір, породивши ряд послідовників або схожих передач. [5]

З кінця 1990-х в соціологічних опитуваннях студентів стала з'являтися критика капіталізму, на початку-середині 90-х відносно не поширена. Одночасно стали піддаватися сумніву тези про тоталітарність ладу в СРСР і негативна характеристика радянського суспільства. У 2000-х, із початком відносної стабілізації економіки країн колишнього СРСР, ностальгія по СРСР вийшла на новий рівень, ставши поширеним маркетологічних прийомом - виникали їдальні «по-радянськи», в рекламних кампаніях використовувалася система ГОСТ і впізнавані стереотипи часів СРСР, які доходять іноді до гротеску. [6]

Частково подібне явище було поширене в місцях компактного проживання емігрантів з колишнього СРСР, зокрема, Брайтон-Біч. Почали виникати музеї, присвячені побуту часів «довгих сімдесятих» (1968-1982 рр), переважно - приватні. Таким чином, виникло «радянське ретро», що апелювало до часу, «коли все було просто».

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Опрос: 56% россиян сожалеют о распаде СССР. BBC Русская служба (en-GB). 2016-12-05. Процитовано 2016-12-10. 
  2. Распад СССР: причины и ностальгия. Процитовано 2016-12-10. 
  3. Цензор.НЕТ. 56% росіян шкодують про розпад СРСР, - опитування "Левада-центру". ТАБЛИЦЯ. Цензор.НЕТ (uk-UA). Процитовано 2016-12-10. 
  4. Большинство россиян сожалеет о распаде СССР. Interfax.ru (ru-RU). 2016-12-05. Процитовано 2016-12-10. 
  5. В., ОЧКИНА А. (2012-01-01). К вопросу о социальной природе «Советской ностальгии». Известия Пензенского государственного педагогического университета им. В.Г. Белинского (28). ISSN 1999-7116. Процитовано 2016-12-10. 
  6. БУЛАТОВНА, КУСИМОВА ТАМАРА; АНДРЕЕВНА, ШМИДТ МАЙЯ (2016-01-01). Ностальгическое потребление: социологический анализ. Journal of Institutional Studies (Журнал институциональных исследований) 8 (2). ISSN 2076-6297. Процитовано 2016-12-10.