Туга за нескінченним

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Туга за нескінченним
Автор Джорджо де Кіріко
Час створення 1911[1]
Розміри 135,2 × 64,8
Техніка олія
Місцезнаходження Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)

«Туга за нескінченним» або «Ностальгія за нескінченним» (італ. La nostalgia dell'infinito, англ. The Nostalgia of the Infinite) — картина італійського художника Джорджо де Кіріко. Картина датована 1911 роком[1], але ця дата є спірна. Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку датує її від 1912 до 1913 року[1], а Школа комунікації Анненберга Пенсильванського університету — 1913 —1914 рр.

Опис[ред.ред. код]

На картині зображено велику вежу. На передньому плані, під вежею, зображено дві фігурки, які нагадують фігурки із майбутніх робіт Сальвадора Далі. Ця робота є найбільш відомим прикладом мотиву веж, який простежується у декількох роботах художника.

Роберт Г'юз, історик мистецтва, вважає, що натхненням для картини стала будівля Моле-Антонелліана, що є символом міста Турин[2].

Ця робота вплинула на картину Фуміто Уеда для обкладинки відеогри «Ico», яка була використана в японській та європейській версіях гри.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в The Nostalgia of the Infinite (англ.). www.moma.org. Процитовано 3 червня 2015. 
  2. Hughes, Robert, (1980) The Shock of the New, New York: McGraw Hill.