Тудорів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Тудорів
Tudoriv-ts-Mykolaia-8576.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Гусятинський район
Рада/громада Тудорівська сільська рада
Код КОАТУУ 6121688701
Основні дані
Засноване 1442
Населення 543
Територія 2.916 км²
Густота населення 186.21 осіб/км²
Поштовий індекс 48266
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°06′52″ пн. ш. 25°47′21″ сх. д. / 49.11444° пн. ш. 25.78917° сх. д. / 49.11444; 25.78917Координати: 49°06′52″ пн. ш. 25°47′21″ сх. д. / 49.11444° пн. ш. 25.78917° сх. д. / 49.11444; 25.78917
Водойми Серет
Найближча залізнична станція Копичинці
Місцева влада
Адреса ради с. Тудорів, 48266
Сільський голова Паскевич Дмитро Степанович[1]
Карта
Тудорів is located in Україна
Тудорів
Тудорів
Тудорів is located in Тернопільська область
Тудорів
Тудорів

CMNS: Тудорів на Вікісховищі

Ту́дорів — село Гусятинського району Тернопільської області. Розташоване на південному заході району на берегах Серету. В 1946—2002 роках називалося Федорівка[2]. Центр сільради.

Населення — 566 осіб (2007).

Історія[ред.ред. код]

Давня доба[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, голіградської та черняхівської культур.

У 1956 Тернопільська археологічна експедиція музею провела невеликі розкопи 5 поселення початку залізної доби, відкритого розвідкою В. П. Савича в урочищі «Городище».

Поселення розташоване на високому мисі, оточеному з південного, західного та північного боку глибокими ярами. Обстеженням урочища «Городище» стверджено, що це місце заселювалось тричі.

До першого заселення відносяться сліди поселення трипільської культури, відмічені в західній частині мису. Зібрана в цьому місці кераміка відноситься до пізньотрипільського часу. На поверхні поля зустрічаються скупчення кусків глиняної хатньої вимазки — сліди розораних трипільських площадок.

До другого заселення відноситься велика кількість уламків кераміки голіградського типу і уламків каміння та скупчення кусків хатньої вимазки, які потрапили у вал, мабуть, разом із землею, вибраною з рову, що просліджувався з зовнішньої сторони валу. Під час побудови валу, очевидно, знищено рештки древніших жител культури голіградського типу, які знаходились у цьому місці.

Для з'ясування збереженості культурного шару під насипом валу і визначення первісної ширини та висоти валу, закладено розкоп IV 16 м довжиною й 2 м шириною, орієнтований зі сходу на захід; він перерізав вал упоперек. Розколом IV вдалося встановити, що первісна ширина валу — 13 м, його теперішня максимальна висота — 1,40 м, рахуючи від шару сіро-коричневого суглинку, що сильно знівельований оранкою, складався з таких нашарувань:

  1. шар чорної землі з великою кількістю культурних решток 0,40—0,81 м завтовшки,
  2. шар сильно перепаленого вапняку 0,10—0,40 м завтовшки (простежувався на протязі 5,60 м зі східної сторони валу і був, очевидно, зв'язаний з піччю для випалювання вапна, що ще недавно знаходилась недалеко від цього місця),
  3. шар сірої мішаної землі з відносно невеликою кількістю культурних решток 0,40—0,60 м завтовшки (стародавній горизонт),
  4. сіро-коричневий суглинок без культурних решток.

На дослідженій площі ніяких слідів ям чи будівель простежити не вдалося. З обох боків валу відмічено сліди ровів, заповнених чорною землею, які виступали із західної і східної стін розкопу.

Кераміка, зібрана на поверхні та розкопами поселення біля Тудорова, являє собою уламки посуду, аналогічного знайденому на цілому ряду поселень Верхнього Подністров'я (наприклад, Голігради Тернопільської області, Городниця Івано-Франківської області[3], верхній шар поселення біля с. Магала Чернівецької області[4]), які належать до пам'яток голіградського типу (т. зв. фракійський гальштат) й датуються приблизно IX — першою половиною VII ст. до н. е. Уламками кераміки з поселення біля Тудорова представлені великі посудини типу «віллянова» з рівним дном, кулястим тілом, циліндричною шийкою і горизонтально відігнутим краєм вінець. Глина з великою домішкою шамоту. На верхній частині тіла інколи знаходяться невеликі випуклості, оточені канелюрами, або скісні жолобчаті канелюри. Зовнішня поверхня чорна, дбайливо залощена, внутрішня — червона.

Середньовіччя[ред.ред. код]

Перша писемна згадка — 1442 року. 1680 року на підставі Журавненського договору спільна польсько-турецька комісія визначила кордони, за якими Тудорів залишився в складі Корони Польської.[5]

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Рідна школа» та інші товариства. У 1940-х у Тудорові розташовувався Головний провід УПА, тут була сформована сотня сотника «Полтави».

4-5 березня 1945 року тут відбувся бій між частинами УПА та НКДБ. Селян називають Малайники.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Церква Святого Миколая (1936)
  • Є церкви святого Миколая (1936, кам'яна) та нова (1993, мурована).
  • Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1976) та Борцям за волю України (2001; на могилі вояків УПА), насипано символічну могилу УСС (1990).
  • Ботанічний заказник місцевого значення Федорівський.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ I-II ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Працювали[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Органи місцевого самоврядування в Тернопільській області cтаном на 02.04.2009 р.
  2. На деяких картографічних ресурсах і досі так позначене.
  3. Розкопи 1938—1939 рр. М. Ю. Смішка
  4. Г. И. Смирнова. Поселение позднебронзового века
  5. Підставка Р. Язловецький «ключ Поділля» // Бучач: Нова доба. — 2014. — № 33 (8603) (15 серп.). — С. 4.

Література[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.