Максимець Дарина Степанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максимець Дарина Степанівна
Daryna Maxymets (2019).jpg
Дарина Максимець під час Книжкового Форуму у Львові (вересень 2019 року)
Народилася 28 жовтня 1956(1956-10-28) (63 роки)
Потелич, Жовківський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українка
Діяльність журналістка, видавчиня
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Заклад Радянська Буковина і Букрек
Нагороди
Заслужений журналіст України Нагрудний знак «Відмінник освіти України»

Дари́на Степа́нівна Максиме́ць (також Да́р'я Степа́нівна Туз-Максиме́ць; *28 жовтня 1956(19561028), с. Потелич, Жовківський район, Львівська область, УРСР, СРСР) — українська журналістка, видавчиня, громадська діячка (голова ГО «Асоціація ділових жінок Буковини») і меценатка; Заслужений журналіст України (2002); директриса видавничого дому «Букрек» (Чернівці). Живе й працює в місті Чернівцях.

З біографії[ред. | ред. код]

Дарина Туз народилася 28 жовтня 1956 року в селі Потеличі Жовківського району Львівської області.

Закінчила факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.

Діяльність: журналістська, видавнича, громадська[ред. | ред. код]

Після закінчення освіти Дарина Туз працювала кореспондентом обласної газети «Радянська Буковина» (Чернівці), згодом отримала пропозицію на посаду власкора області від «Робітничої газети».

Вже за Незалежності України, у 1992 році Д. С. Туз-Максимець заснувала перше на Буковині приватне видавниче підприємство «Букрек», яке перетворилося на видавничий дім.

Про ідею піти у видавничу справу Дарина Туз-Максимець висловилась так:

« «Мабуть, дуже добре, що на початку я не уявляла собі всього, що на мене чекає! Інколи згадую ті перші кроки і думаю: зараз нізащо за це б не взялася! А інколи здається, що я просто щаслива людина: коли буває важко, обставини раптом сходяться на краще і все виходить! Хоча розумію, що всі мої обставини створюються людьми. Точно знаю, що нічого б не вийшло без фінансової підтримки старшого брата, без досвіду чоловіка, просто без добрих людей… На початку 90-х ми почали створювати рекламну структуру. Навіть сама назва „Букрек“ пішла звідти: буковинська реклама. Але поступово дійшли саме до книжок, набиралися досвіду, взяли кредит на устаткування, придбали приміщення… А головне, — багатіли на людей. Зараз у нас склався унікальний колектив, сміливо скажу — однодумців»[1] »

У ВД «Букрек» виходили друком і продовжують друкуватися книги й підручники українською, а також вісьмома мовами національних меншин держави, інша навчальна, дитяча, науково-популярна, художня, класична література; тижнева газета «Ва-Банк».

Докладніше: Букрек

Дарина Туз-Максимець стала першим на Буковині серед колег-жінок Заслуженим журналістом України[2] (2002).

За вперше виданий в Україні буквар румунською мовою «АВЕСЕDAR» (1997, автор Серафима Криган), примірник якого Президент України Леонід Кучма вручив Президенту Румунії Емілю Константінеску[2], а також за активну видавничу й науково-просвітницьку діяльність Д. С. Максимець отримала знак «Відмінник освіти України».

Дарина Туз-Максимець є активною громадською діячкою і меценаткою — під її керівництвом ВД «Букрек» проводить численні благодійні акції з поповнення шкільних бібліотек, вручення книжкових подарунків різним категоріям населення з нагоди свят, на заходах як на Буковині, так і на Львівщині та інших регіонах держави. Вона також є головою ГО «Асоціація ділових жінок Буковини»[3].

Д. С. Туз-Максимець є членкинею Чернівецької обласної ради ВУТ «Просвіта»[4], входить до редколегії періодичного видання «Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування»[5]. Як патріот малої батьківщини й автор виношує ідею й опікується її реалізацією з написання краєзнавчого видання про рідне село Потелич на Жовківщині.

Нагороди, відзнаки[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Чоловік Д. С. Максимець — колега-журналіст, письменник, головний редактор ВД «Букрек» М. М. Максимець. У подружжя 2 дорослих синів — Сергій і Олександр.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]