Тукан Борис Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тукан.
Тукан Борис Петрович
Народився 1 серпня 1923(1923-08-01)
Комрат, Румунське королівство
Помер 1 березня 2012(2012-03-01) (88 років)
Єрусалим
Країна  СРСР
 Ізраїль
Місце проживання Комрат
Кишинів
Єрусалим
Діяльність діалектолог, тюрколог, лексикограф, орієнталіст, перекладач, редактор
Alma mater Інститут мовознавства РАНd
Науковий ступінь кандидат філологічних наук
Знання мов молдавська, гагаузька, російська і іврит

Борис Петрович Тукан (1 серпня 1923, Комрат, повіт Тигина, Бессарабія — 1 березня 2012, Єрусалим, Ізраїль) — молдовський та ізраїльський тюрколог-гагаузознавець, діалектолог, лексикограф і перекладач.

Біографія[ред. | ред. код]

Борис Тукан народився в Комраті (тепер столиця Гагаузької автономії на півдні Молдови) в 1923 році. Після Другої світової війни оселився в Кишиневі. Закінчив аспірантуру при секторі тюркології Інституту мовознавства Академії Наук СРСР. У 1965 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за темою «Вулканештський діалект гагаузької мови»[1]. Неопублікована досі окремою монографією, ця робота тим не менш поклала початок гагаузької діалектології, представивши перший докладний лінгвістичний опис одного з двох діалектів сучасної гагаузької мови. Був одним з упорядників першого (і самого великого по сьогоднішній день) гагаузько-російсько-молдовського словника (1973)[2]. Також брав участь у складанні декількох словників молдовської мови, створенні підручників гагаузької мови для початкової школи, під його редакцією вийшли поетичні збірки гагаузьких літераторів Дмитра Кара-Чобана (1933—1986) і Діоніса Танасоглу (1922—2006). Спільно з романістом Р. Я. Удлером досліджував гагаузько-молдовські мовні контакти. Займався фольклористикою, редагуванням гагаузької художньої літератури, що випускалася видавництвом «Радянський письменник».

У 1973 році Тукан із сім'єю подали заяву на виїзд до Ізраїлю, але перебували у відмові до 1974 року. У цей час Тукан був звільнений з Інституту мови і літератури Академії наук МРСР і заробляв на життя випадковими редакторськими і коректорськими підробітками через підставних осіб. У 1974 році Тукан перебрався до Ізраїлю і оселився в Єрусалимі. Займався компаративними дослідженнями хозарських джерел і сучасної караїмської мови, а також фольклором і мовою кримчаків в Інституті Бен-Цві при Єврейському університеті (у співпраці з професором Вольфом Московичем).

У 1980-1990-і роки Борис Тукан сконцентрувався на перекладах окремих книг Біблії гагаузькою мовою. У 1997 році під егідою Інституту перекладу Біблії вийшов його спільний зі Степаном Байрактаром переклад Євангелія від Луки гагаузькою мовою. У 2003 році, до 80-річчя філолога в Кишиневі був опублікований виконаний ним перший повний переклад Нового Заповіту гагаузькою мовою, виданий у сучасній латинській графіці (прийнятій у 1993 році й остаточно затвердженій в 1996 році) і згідно з новими правилами орфографії 1995 року[3][неавторитетне джерело][4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Недялкова, Марія (19 грудня 2020). Gagauz dilin valkaneş dialektı için [Для вулканештського діалекту гагаузької мови] (ЗВА). Ana Sözü (тур.). Процитовано 18 січня 2023.
  2. ↑ Баскаков, Микола Олександрович; Гайдаржи, Гаврило Аркадійович; Покровська, Людмила Олександрівна; Тукан, Борис Петрович; Колца, Є. К.; Раєвський, Н. Д., ред. (1973). Гагаузско-русско-молдавский словарь [Гагаузько-російсько-молдовський словник] (PDF) (рос.). Москва: Радянська енциклопедія. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 28 січня 2021. Процитовано 18 січня 2023.
  3. ↑ К 85-летию А. Макриш. dimpo67.narod.ru (рос.). Процитовано 18 січня 2023.
  4. ↑ Пайра, Роберт; Турда, Маріус; Капало, Джеймс; Петрович, Марія; Беккет Вівер, Ерік; Георгеску, Тудор; Девіс, Р. Кріс; Крячун, Камелія; Феллерер, Ян; Маковіцкі, Ніколетт; Букур, Марія (2010). Clerical Agency and the Politics of Scriptural Translation: The 'Canonization' of the Gagauz Language in Southern Bessarabia [Духовна служба та політика перекладу Святого Письма: «канонізація» гагаузької мови в Південній Бессарабії]. Re-contextualising East Central European History [Реконтекстуалізація історії Центрально-Східної Європи] (PDF) (англ.) (вид. перше). Лондон: Routledge. с. 21. ISBN 978-1-906540-87-6.

Література[ред. | ред. код]

  • Колца Е. К., Тукан Б. П. Наблюдения над лексическими заимствованиями гагаузского языка из славянских и молдавского языков. Восточнославяно-молдавские языковые взамоотношения. Часть II. Кишинёв, 1967.
  • Тукан Б. П., Удлер Р. Я. Молдавско-гагаузские языковые взаимоотношения. Советская тюркология № 6, 1972.
  • Гайдаржи Г. А., Тукан Б. П., Колца Е. К., Покровская Л. А. Гагаузско-русско-молдавский словарь (Gagauzça-Rusça-Moldovanca Laflık, 11500 слов). Советская энциклопедия: Москва, 1973.
  • Москович В. А. и Тукан Б. П. «һаЛашон һаКараим» (Обзор караимского языка, на иврите), Пеамим, 1980.
  • Москович В. А. и Тукан Б. П. «Адат һаКрымчаким: Толдотеим, тарбутам вэлешонам» (Крымчаки: культура и язык; на иврите). Пеамим, № 14, 1982.
  • Москович В. А. и Тукан Б. П. «Caraimica. The problems of the origin and history of East European Khazars in the light of linguistic evidence» (Караимика: Проблемы происхождения и истории восточно-европейских хазар в свете лингвистических данных). Slavica hierosolymitana 7:87-106, 1985.
  • Тукан Б. П. «Луах һаШана шел һаКараим уМоадехем» (Про караїмський календар, на івриті). Пеамім 32, 1987.
  • Eni Testament (Новий Заповіт). У перекладі на гагаузьку мову Бориса Тукана. Paragon: Chișinău, 2003.
  • Silviu Berejan «Noul Testament» în găgăuză cu grafie latină şi traducătorul lui la 80 de ani. Literatura şi arta: Chișinău, 2003.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тукан_Борис_Петрович&oldid=38490953