Тулуб Сергій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Борисович Тулуб

Час на посаді:
4 серпня 2006 — 18 грудня 2007
Президент   Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр   Віктор Янукович
Попередник Тополов Віктор Семенович
Наступник Полтавець Віктор Іванович

Час на посаді:
3 червня 1998 — 15 грудня 1999
Президент Леонід Кучма
Попередник Янко Станіслав Васильович
Наступник Тополов Віктор Семенович

Час на посаді:
2004 — 2005
Президент Леонід Кучма
Попередник Єрмілов Сергій Федорович
Наступник Плачков Іван Васильович

Час на посаді:
1999 — 2000
Президент Леонід Кучма
Попередник Плачков Іван Васильович
Наступник Єрмілов Сергій Федорович

Народився 13 серпня 1953(1953-08-13) (64 роки)
Донецьк
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Політична партія Партія регіонів
Дружина Галина Олегівна (1956)
Діти син Борис (1983);
дочка Владислава (1976)
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «За трудову доблесть»
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Україна Народний депутат України
5-го скликання
безпартійний 25 травня 2006 12 вересня 2006
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007

Сергій Борисович Тулуб (нар. 13 серпня 1953, Донецьк) — український політик, доктор технічних наук (2001), член Партії регіонів; голова Черкаської обласної державної адміністрації з 6 квітня 2010[1] до 25 лютого 2014 року.

Біографія[ред.ред. код]

Українець; дружина Галина Олегівна (1956) — економіст, МП «Енергоресурс»; син Борис (1983); дочка Владислава (1976).

Освіта: Донецький політехнічний інститут (1971—1976), гірничий інженер-економіст, «Організація гірничої промисловості»; Академія суспільних наук (1987—1990), політолог, «Теорія соціально-політичних відносин».

09.1970-08.71 — доставник-такелажник підземний, шахта «Кіровська» комбінату «Донецьквугілля». 08.1971-09.72 — студент, Харківський інженерно-економічний інститут. 09.1972-09.76 — студент, Донецький політехнічний інститут. 09.1976-03.1977 — гірничий майстер, шахта ім. О. О. Скочинського ВО «Донецьквугілля», м. Донецьк. 03.1977-07.78 — гірничий майстер, 07.1978-10.81 — помічник начальника дільниці, 10.1981-11.81 — начальник зміни, шахта «Комуніст» ВО «Шахтарськантрацит», м. Харцизьк. 11.1981-03.83 — інструктор промислово-транспортного відділу, Харцизький МК КПУ. 03.-09.1983 — головний інженер, 09.1983-01.86 — директор, шахта «Харцизька» ВО «Жовтеньвугілля».

01.-08.1986 — директор, шахтоуправління «Харцизьке» ВО «Жовтеньвугілля». 08.1986-08.90 — 1-й секретар, Харцизький МК КПУ. 08.1990-10.92 — директор з капітального будівництва, ВО «Жовтеньвугілля», м. Кіровське. 10.1992-09.94 — технічний директор, 09.1994-10.96 — генеральний директор, ВО «Шахтарськвугілля». 10.1996-09.97 — генеральний директор — голова правління, ДХК «Шахтарськантрацит», м. Шахтарськ. 09.-10.1997 — начальник Головного управління вугільної промисловості та енергетики, 10.1997-06.98 — заступник голови з питань промисловості, енергетики, транспорту і зв'язку, Донецької облдержадміністрації.

03.06.1998-31.12.99 — Міністр вугільної промисловості України. 30.12.1999-26.06.2000 — Міністр палива та енергетики України.

Член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 06.2000).

08.2000-11.02 — заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

10.06.2002-13.04.2004 — президент, ДП "НАЕК «Енергоатом». 13.04.2004-03.02.2005 — Міністр палива та енергетики України — президент ДП "НАЕК «Енергоатом».

04.08.2006-18.12.2007 — Міністр вугільної промисловості України.

З 6 квітня 2010 року до 25 лютого 2014 року голова Черкаської обласної державної адміністрації. Заява про складання повноважень була написана «Задля уникнення подальшого протистояння на Черкащині, розуміючи невідворотність і необхідність змін у системі виконавчої влади і місцевого самоврядування…». У той же час, було повідомлено, що він залишається членом Партії регіонів[2]

Політична діяльність[ред.ред. код]

Народний депутат України 5-го скликання 04.-09.2006 від Партії регіонів, № 49 в списку. На час виборів: пенсіонер, безпартійний. Заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (07.-09.2006), член фракції Партії регіонів (05.-09.2006). Склав депутатські повноваження 12.09.2006.

Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-04.2010 від Партії регіонів, № 81 в списку. На час виборів: Міністр вугільної промисловості України, член ПР. Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з 12.2007).

Критика[ред.ред. код]

Напередодні повторних виборів народних депутатів України 2013 журналістка Тетяна Чорновол провела розслідування, у якому з'ясувала, що Сергію Тулубу належать апартаменти у муніципалітеті Марбелья, Іспанія, які відсутні у його декларації про доходи. Також у цьому окрузі знаходяться апартаменти, записані на сина Сергія Тулуба та його дружину.

Загальна вартість цієї нерухомості, за даними пані Чорновол, перевищує один мільйон євро. При цьому на свою Іспанську дачу Тулуб літає на чартері.[3]

Нагороди, звання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.president.gov.ua/documents/10824.html
  2. Сайт Черкаської ОДА: Звернення голови ОДА до черкащан
  3. Солдат Януковича. Тулуб готовий до виборів — запас арсенал зброї та дачу за кордоном, Цензор. НЕТ, перевірено 12 лютого, 2014
  4. Указ Президента України № 871/2004 від 6 серпня 2004 року «Про присвоєння С. Тулубу звання Герой України»
  5. Указ Президента України № 423/2013 від 13 серпня 2013 року «Про нагородження С.Тулуба орденом князя Ярослава Мудрого»
  6. Указ Президента України № 1051/99 від 21 серпня 1999 року «Про відзначення нагородами України з нагоди 8-ї річниці незалежності України»
  7. Указ Президента України № 833/2003 від 13 серпня 2003 року «Про присвоєння С. Тулубу почесного звання „Заслужений діяч науки і техніки України“»
  8. Указ Президента України № 1302/2000 від 5 грудня 2000 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2000 року»

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: 5-й Міністр вугільної промисловості України
3 червня 199815 грудня 1999
Наступник:
Янко Станіслав Васильович
Тополов Віктор Семенович
Попередник: 7-й Міністр вугільної промисловості України
4 серпня 200618 грудня 2007
Наступник:
Тополов Віктор Семенович
Полтавець Віктор Іванович
Попередник: 7-й Міністр палива та енергетики України
19992000
Наступник:
Плачков Іван Васильович
Єрмілов Сергій Федорович
Попередник: 12-й Міністр палива та енергетики України
20042005
Наступник:
Єрмілов Сергій Федорович
Плачков Іван Васильович