Турако зеленочубий
Турако зеленочубий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Tauraco persa (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Турако зеленочубий[2] (Tauraco persa) — вид птахів родини туракових (Musophagidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений в Західній та Центральній Африці від східної частини Сенегалу до ДР Конго та південь до північної Анголи. Мешкає у тропічних лісах та лісистих саванах.
Опис[ред. | ред. код]
Птах середнього розміру, завдовжки 40-43 см. Вага — 225—290 г. Голова, спина, груди зеленого кольору. Крила та хвіст темно-фіолетові. Внутрішня частина крил — малинового кольору, її можна побачити лише у польоті. На голові є еректильний напівкруглий зелений гребінь. Навколо очей є червоне кільце, яке обведене двома білими лініями (у підвиду Tauraco persa buffoni біла лінія лише зверху очей, а знизу — чорна; у Tauraca persa zenkeri — нижче чорної лінії є додаткова біла лінія). Дзьоб короткий, але міцний, червоного кольору. Очі червоні.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Живе неподалік води і там, де ростуть високі дерева. Трапляється парами або невеликими групами до 30 птахів. Проводить більшу частину свого часу серед гілок дерев, хоча може регулярно спускатися на землю, щоб попити. Живиться плодами, квітами, насінням, рідше комахами. Репродуктивний сезон починається з початком сезону дощів. Гніздо будує серед гілок високого дерева. У кладці 2-3 яйця. Інкубація триває близько 20 днів. Пташенята народжуються вкриті коричневим пухом та з відкритими очима. Вони вчаться літати у 5-тижневому віці.
Підвиди[ред. | ред. код]
- T. p. buffoni (Vieillot, 1819)
- T. p. persa (Linnaeus, 1758)
- T. p. zenkeri (Reichenow, 1896)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Tauraco persa: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 7 серпня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |