Турбобур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ту́рбобурмашина для швидкісного буріння нафтових свердловин; розроблений у СРСР у 1922.

Робочі органи турбобура. Ротор і статор
Турбобур.jpg

Турбобур – машина з вибійним двигуном гідродинамічного типу (турбіною), в якій гідравлічна енергія потоку рідини, що подається по трубах насосами з поверхні, в турбіні турбобура перетворюється в механічну енергію вала, до якого під'єднується бурове долото, і яка призначена для буріння глибоких нафтових і газових свердловин. Турбіна отримує енергію від потоку глинистого розчину, що нагнітається у свердловину по трубах. Т. використовується для буріння глибоких свердловин г.ч. на нафту і газ. Для розвідувального буріння з відбором керну використовуються спец. Т. з порожнистим валом, в якому розміщується керноприймач. Багатоступеневі та секційні турбобури застосовуються для буріння свердловин діаметром 90…600 мм.

При турбінному бурінні як робоча використовується промивна рідина, що рухається з поверхні землі по бурильній колоні до турбобура. З валом турбобура жорстко з'єднане долото, воно обертається незалежно від бурильної колони.

У практиці буріння використовують такі турбобури: односек-ційні типу Т12; секційні; шпиндельні; високомоментні (з похилою лінією тиску); колонкові (для буріння з відбором керна); для буріння похилих свердловин; редукторні; реактивно-турбінні бури (РТБ).

Література[ред.ред. код]