Турганов Борис Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бори́с Олекса́ндрович Турга́нов (рос. Борис Александрович Турганов; 8(21) жовтня 1901, Санкт-Петербург, Російська імперія — 7 травня 1980) — російський поет, перекладач.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї службовця. Друкуватися почав 1921 року. 1923 року закінчив Київський інститут зовнішніх зносин.

Навесні 1923 року група молодих російських письменників Києва (Микола Ушаков, Борис Турганов, Лев Длігач, Анатолій Волкович, Сергій Сац, Микола Барабасенко, Олександр Нольден, Євген Нєжинцев, Ігор Юрков, Ольга Юркова та інші) організували при газеті «Пролетарская правда» літературну групу «Майна» (з 1924 року — «Центростиль») [1]. Група систематично випускала «живу газету» «Центростиль».

Творчість[ред.ред. код]

Автор поеми «Перегук Жовтнів» (рос. «Перекличка Октябрей»; 1927), збірок віршів — «Прості вірші» (рос. «Простые стихи»; 1930), «Похідний крок» (рос. «Походный шаг»; 1931), «Наш прапор» (рос. «Наше знамя»; 1942), «Московські вірші» (рос. «Московские стихи»; 1947), книги нарисів «Республіка Туркменістан» (1930).

Перекладав твори українських, білоруських, грузинських, башкирських, єврейських, циганських, польських та інших письменників. Зокрема переклав твори Тараса Шевченка (поеми «Гайдамаки», «Тарасова ніч», «Сотник», вірші «Ой по горі роман цвіте», «Заповіт», «Над Дніпровою сагою», всі — 1939), Івана Франка, Юрія Федьковича, Степана Руданського, Михайла Старицького, Семена Гулака-Артемовського, Івана Карпенка-Карого та українських радянських письменників (роман Павла Цибульського «Вуличка на околиці міста»). Окремим виданням опубліковано російські переклади українських народних дум (1963). Переклав поему Янки Купали «Тарасова доля».

В українських перекладах видано збірку віршів Турганова «Ми — більшовики» (Київ — Харків, 1944).

Під редакцією Турганова опубліковано в російських перекладах зібрання творів Івана Франка (томи 1—10, 1956—1959), твори Максима Рильського (томи 1—4, 1962—1963).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Письменники Радянської України. — Випуск 10. — К.: Радянський письменник, 1981. — С. 32.

Література[ред.ред. код]

  • Турганов Борис Олександрович // Українська радянська енциклопедія. — Т. 15: Туман — Цемент. — К., 1964. — С. 15.
  • Український радянський енциклопедичний словник. — Т. 3. — К., 1968. — С. 536—537.
  • Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 280.
  • Турганов Борис Александрович // Белорусская ССР: Краткая энциклопедия в пяти томах. — Т. 5: Биографический справочник. — Минск: Главная редакция Белорусской советской энциклопедии, 1982. — С. 636.
  • Аржаная Г. И. Турганов Борис Александрович // Краткая литературная энциклопедия. — Т. 7. — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Столбцы 656—657.
  • Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: Путівник. — Випуск 1. — К., 2003. — С. 220—221.
  • Кирьянов C. Почерк мастера (Борис Турганов — переводчик украинской литературы) // Мастерство перевода. Сборник девятый. — Москва: Советский писатель, 1973. — С. 139—152.
  • Чуковский К. Высокое искусство. — Москва, 1941.
  • Кирдан Б. Сокровища украинского эпоса // Дружба народов. — 1964. — № 6.
  • Рыбак Н. Соратник, мастер // Огонек. — 1971. — № 50.
  • Мартич Ю. Мастер художественного перевода // Радуга. — 1971. — № 12.
  • Рильський М. Про переклади поетичних творів // Під зорями Кремля. — К., 1953.

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.