Турда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Турда
рум. Turda

Герб Прапор
герб прапор
Центр Турди
Центр Турди
Turda jud Cluj.png
Основні дані
46°34′ пн. ш. 23°46′ сх. д. / 46.567° пн. ш. 23.767° сх. д. / 46.567; 23.767Координати: 46°34′ пн. ш. 23°46′ сх. д. / 46.567° пн. ш. 23.767° сх. д. / 46.567; 23.767
Країна Румунія Румунія
Регіон Клуж
Адмінцентр Turda[d]
Площа 91,43 км²
Населення 57 381 тис. осіб (2002)
Висота НРМ 315 ± 1 м
Міста-побратими Ангулем, Годмезевашаргей, Bihartorda[d], Torda[d], Putten[d], Santa Susanna[d] і Кішкунфеледьгаза
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
GeoNames 664453
OSM пошук у Nominatim
Поштові індекси 401001–401189
Міська влада
Мер міста Tudor Ştefănie
Веб-сторінка primturda.ro


Турда у Вікісховищі?

Ту́рда, То́рда (Turda, угорська Torda, нім. Thörenburg), місто в Румунії, в повіті Клуж на річці Арієш у Трансільванії. 57 тис. мешканців (2002).

Історія[ред. | ред. код]

Тут вперше у Європі проголошено свободу релігії

Засноване даками під назвою Патавісса, Потаісса (Patavissa, Potaissa; Патреуісса (Patreuissa) — помилкове передання Птолемеєм у Географії ІІІ, 8, 4).

Із завоюванням Дакії Римом, Потаїсса стала римським містом і згодом колонією із локацією Легіо V Македоніка з 166 до 274 р. Саксонські німці прибули сюди в 11-ому сторіччі.

У 16-му сторіччі Торда була резиденцією Трансільванського парламенту (дієт). Так, у 1558 парламент дозволив людям ходити в католицьку і лютеранську церкви, і заборонив — до реформатської. У 1568 р., вперше в Європі Трансільванський парламент проголосив свободу всім релігіям.

Господарство[ред. | ред. код]

Великий центр виробництва будматеріалів (цемент, вапно, цеглина, залізобетон) і керамічних виробів; хлорний-содовий завод. Металообробна і харчова промисловість. Ще до римської епохи тут добувалася сіль. У 1932 соляні копальні закрили.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Посилання[ред. | ред. код]