Турецька Рив'єра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заповідний пляж в місті Чірали, де відпочивають курортники
Порізана лінія берега біля міста Даламан
Мармарис

Турецька Рив'єра (тур. Türk Rivierası) — неофіційний термін для позначення частини морського узбережжя Туреччини з найбільш розвинутою курортною інфраструктурою. Як правило, в умовну межу рив'єри включають береги Середземного і Егейського морів на території провінцій Анталія і Мугла.[1] В 2011 році відпочило 13,6 млн іноземних туристів, що склало 43 % всього туристичного потока Туреччини. Перші три місця по кількості відвідувачів належать (в порядку убування) Німеччині, Росії і Великій Британії.[2]

Частина курортів регіону обслуговує покупців пакетних турів (Аланія, Кемер, Белек), інші спеціалізуються на індивідуальных курортниках (Чирали, Каш, Калкан, Дальян), треті приймають тих і інших (Бодрум, Мармарис, Фетхіє, Олюденіз, Анталія, Сіде).

На території рив'єри розташовані руїни одного із Семи чудес світу — Мавзолею в Галікарнасі, розвалини десятків античних міст, включаючи Сіде, Аспендос, Термессос, Міру, Олімпос и Кнід. Тут знаходиться батьківщина Миколи Чудотворця — Патара і місце його  служіння в Демре, великий археологічний Музей Анталії і побудований  госпітальєрами Мальтійського ордена Замок Святого Петра. Природні пам'ятки  включають острів Кекова, ущелину Сакликент, листівкові пляжі Олюденіз, Капуташ і інші,[3] «палаючу гору» Янарташ, долину річок Дальян і Ксанф и місця розмноження рідкісних черепах каретта.[4]


Регіон є центром турецького дайвінгу,[5] параглайдингу,[6] рафтингу[7] і також відомим 500-кілометровим пішим маршрутом «Ликійська стежка»[8] і багатоденними «блакитні круїзи» уздовж берега[9] на традиційних османських гюлетах.

Сезон купання в середземноморській частині рив'єри продовжується з середини травня до кінця жовтня, в егейській части — з червня по вересень включно.

Панорама Аланьї

География[ред. | ред. код]

Природні кордони рив'єри формують Середземне  море на півдні і Егейське море на заході. Загальна протяжність берегової лінії турецької рив'єри — більше 1.000 км.

Узбережжя обрамляє гірський хребет Тавр. Тут ростуть природні соснові ліси, насаджені людиною оливкові и цитрусові гаї, а також сучасні пальмові и бананові плантації. Берегова лінія розчленована, вершини гір хребтов засніжені, місцями береги скелясті, також  є відокремлені бухти і затоки. Кількість сонячних днів в році — 300 й більше.

Перелік курортів і важливих міст  рив'єри[ред. | ред. код]

Основні курорти з заходу на схід: Бодрум, Мармарис, Даламан, Фетхіє, Кемер, Анталія, Белек, Сіде, Аланія.

Історія[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Marc Dubin, Terry Richardson, Katie Parla, Tristan Rutherford, Kthryn Tomasetti, Martin Zatko. The Rough Guide to Turkey. — 7 edition. — New York, London, Delhi : Rough Guides, 2010. — 752 p. — ISBN 978-1848364844.
  2. Number of arriving-departing foreigners and citizens, December 2011. Официальный туристический портал Турции. Архів оригіналу за 2012-08-18. Процитовано 2012-08-12. 
  3. Annabelle Thorpe (22.06.10). Top 10 beaches in Turkey. The Guardian. Архів оригіналу за 2012-08-18. Процитовано 2012-08-12. 
  4. В Турции пляжи оккупировали черепахи. Сайт «Первого канала» ТВ. Архів оригіналу за 2012-08-18. Процитовано 2012-08-12. 
  5. Дайвинг в Турции есть. Сайт «Дайвинг в Турции». Архів оригіналу за 2012-08-18. Процитовано 2012-08-12. 
  6. Paragliding in Turkey. Сайт enjoyturkey.com. Архів оригіналу за 2012-08-18. Процитовано 2012-08-12. 
  7. River Rafting in Turkey. Сайт Turkey Travel Planner. Архів оригіналу за 2012-08-18. Процитовано 2012-08-12. 
  8. The Lycian Way. Сайт Trekking in Turkey. Архів оригіналу за 2012-08-18. Процитовано 2012-08-12. 
  9. Голубой круиз. Сайт «Афиша-Мир». Архів оригіналу за 2012-08-18. Процитовано 2012-08-12.