Туризм у Танзанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Туристи в кратері Нгоронгоро 

Танзанія — це країна в якій багато визначних  туристичних пам'яток. Приблизно 38 %  площ країни відведено під природоохоронні території.[1] Існує  16 національних парків, 29 заказників, 40 контрольованих охоронних зон (у тому числі Нгоронгоро), та   морських парків.  Також на території Танзанії знаходиться найвища точка Африки — вулкан   Кіліманджаро.

Доходи валового внутрішнього продукту в 2016 році від туризму склали 17.5 %.[2] В туристичній галузі працювало 11.0 % від робочої сили (1,189,300 робочих місць) в 2013 році.[3] Туристичний сектор стрімко зростає, піднявшись з $1,74 млрд в 2004 році до $4,48 млрд в 2013 році. В 2016 році Танзанію відвідали 1,284,279 туристів, а в 2005 р.- 590,000 [4] чоловік.

Туристичні пам'ятки[ред. | ред. код]

Національні парки[ред. | ред. код]

Гіпопотами в Національному парку озера Маньяра в 2012 році.

Майже 38 % від земельних площ, відведені під природоохоронні території. Це один  один з найвищих показників у світі.[5]  В Танзанії знаходиться 16 національних парків, які є притулком для великої різноманітності тваринного життя. Ссавці що входять до «великої африканської п'ятірки» — гепарди, антилопи, жирафи, бегемоти і різні види антилоп. Найвідоміша дика природна пам'ятка знаходяться в північній частині країни і включає в себе Національний парк Серенгеті, Національний парк Тарангіре і Національний парк озеро Маньяра. Через Національний парк Серенгеті проходить всесвітньо відома велика міграція тварин.[6] Національний парк Серенгеті — найпопулярніший парк в країні. У 2012 році його відвідали більше 330 000 відвідувачів.

На півночі також знаходиться національний парк  Нгоронгоро. Парк розташований в кальдері[7] згаслого вулкану. Найбільші ссавці — леви, бегемоти, слони, різні види антилоп, зокрема антилопи ГНУ, та зебри. Під загрозою зникнення перебуває чорний  носоріг. В кратері також знаходиться  Олдувайська ущелина, яка вважається колискою людства. Саме тут були знайдені найдавніші рештки людського роду, Гомо хабіліс, а також рештки ранніх гомінідів, таких як Парантроп Бойса.

У західній частині Танзанії розташовані національні парки Махале, Катаві, і Гомбе. В останньому працювала відома на весь світ приматолог і антрополог   Джейн Гудолл, яка з 1960 року досліджувала поведінку шимпанзе.[8] Країна також багата на різноманіття рослин. Так національний парк Кітуло присвячені квітам. Існує велика різноманітність біомаси по всій країні.

Гора Кіліманджаро[ред. | ред. код]

Вид на вершину вулкана Кіліманджаро у 2009 році.

Вулкан також відомий як «дах Африки». Кіліманджаро є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і найвищий пік в Африці. Згаслий вулкан піднімається на висоту  4,877 м (16,001 футів) від його основи і  до 5,895 метрів (19,341 футів) над рівнем моря. Гора знаходиться на півночі країни, на кордоні з Кенією поблизу міста Моші де розташований   міжнародний аеропорт  Кіліманджаро. Аеропорт також забезпечує потік  туристів  до всіх північних туристичних шляхів країни. Гора є частиною Національного парку Кіліманджаро і другим найбільш  з відвідуваних парків країни. Близько 20 000 відвідувачів підкорюють гору щорічно.[9] Вулкан є о одним з найбільш доступних високих вершин у світі і має середній рівень підкорення близько 65 %.[10]

Занзібар[ред. | ред. код]

Берегова лінія  Занзібару.

Занзібар є напів автономним регіоном Танзанії. Також відомий як острів спецій. Тут простягаються  кілометрові пляжі з білим піском. Архіпелаг є місцем культурного злиття декількох культур. В столиці Занзібар-Сіті до цих пір знаходиться давнє місто Стоун Таун, колишня столиця Султанату Занзібар. Місто є домом для численних історичних і культурних пам'яток, деякі з них датуються 15 століттям. Занзібарська культура та архітектури будована  на синтезі різних культур з Аравії, Персії, Індії та узбережжя Східної Африки.[11][12]

Досить часто поїздка в Занзібар — це завершення пригод туристів в Танзанії після поїздки на сафарі на північ материка, або після походу до вершини Кіліманджаро. На узбережжі є сотні кілометрів пляжів, а також коралових та вапнякових сходів, що дозволяє забезпечити безпечні та значні обсяги дайвінгу та підводного плавання. Окрім пляжів, у острова є національний парк Джозані - Чвака. Парк є є мангровим болотом, і домівкою для мавпи червоний колобус, 40 видів птахів і 50 видів метеликів. До Занзібару можна дістатися з  міжнародного аеропорту Абеді Амані Каруме[13] та поромом з Дар-ес-Салам .

Всесвітня спадщина ЮНЕСКО[ред. | ред. код]

В Танзанії знаходяться сім об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, 6 з них на материку і 1 на Занзібарі. На даний момент є ще 5 кандидатів до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, таких як Національний парк Гомбе і Східно-Африканський маршрут  работоргівлі.[14]

Візова політика[ред. | ред. код]

Візова політика Танзанії

Більшість туристів в Танзанії повинні отримати візу від дипломатичних місій Танзанії. Однак, більшість країн можуть отримати візу відвідувача в будь-якому  пункті  перетину кордону  по суші, або по повітрю. Більшості громадянам Східно-Африканського співтовариства   для туристичних цілей віза не потрібна. Громадяни інших країн повинні придбати 3 місячні  туристичні візи. Візи доступні за $50 на всіх пунктах перетину кордону крім (громадянам США необхідно придбати за  100 доларів США на 1 рік багаторазову візу). Танзанія не підпадає під дію східноафриканського  туристичного візового режиму. [15] Всі туристи повинні мати паспорт, дійсний протягом 6 місяців (за даними Танзанійського департаменту імміграції) або місяць що перевищує  період  очікуваного перебування. (за даними IATA).[16]

Статистика[ред. | ред. код]

Міжнародний аеропорт Кіліманджаро: найбільший аеропорт на півночі, для доступу до північних національних парків

У 2014 році   1,093 тис. туристів відвідали Танзанію. З року в рік відбувається зростання відвідувачів.  Майже 50 % туристів   що відвідали країну  були африканцями. Їхня кількість  постійно зростає за рахунок збільшення регіональної інтеграції та подальшого розвитку повітряного сполучення. На зростання туристичної індустрії негативно вплинула рецесія  в 2014 році та  вірус Ебола, які налякати  туристів і нашкодили туристичній галузі.

Прибуття туристів за роками[ред. | ред. код]

Прибуття іноземних мандрівників  (2000—2016)[17][18]
Рік Іноземних туристів Рік Іноземних туристів
2000 501,669 2009 714,367
2001 525,122 2010 754,000
2002 575,296 2011 843,000
2003 576,198 2012 1,043,000
2004 582,807 2013 1,063,000
2005 612,754 2014 1,093,000
2006 644,124 2015 1,137,182
2007 719,031 2016 1,284,279
2008 770,376

Прибуття  по країнам[ред. | ред. код]

Країна / Територія 2016[19] 2015[20] 2014 2013
 Kенія 233,730 197,562 188,214 193,078
 США 86,860 66,394 80,489 69,671
 Індія 69,876 32,608 27,327 27,334
 Об'єднане Королівство 67,742 54,599 70,379 59,279
 Бурунді 63,530 48,210 51,553 34,873
 Німеччина 57,643 52,236 47,262 53,951
 Італія 50,715 53,742 49,518 57,372
 Руанда 47,056 45,216 50,038 46,637
 Південна Африка 43,468 30,288 26,614 31,144
Уганда 37,870 37,253 36,420 39,488
 Китай 34,472 25,444 N/A N/A
 Замбія 28,836 32,694 36,679 64,825
 Франція 24,611 28,683 33,585 33,335
 Нідерланди 24,197 20,150 23,710 20,633
 Ізраїль 22,967 N/A N/A N/A
 Зімбабве 22,148 30,533 36,497 30,765
 Мозамбік N/A 27,323 N/A N/A
Всього 1,284,279 1,137,182 1,140,156 1,095,885

Див. також[ред. | ред. код]

  • Міністерство природних ресурсів і туризму
  • Візова політика Танзанії

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «The Impact of Dominant Environmental Policies on Indigenous Peoples in Africa», authored by Soyata Tegegn, in Indigenous People in Africa: Contestations, Empowerment and Group Rights, edited by Ridwan Laher and Korir SingíOei, Africa Institute of South Africa, 2014, page 57, accessed 16 October 2014
  2. Tanzania Tourist Arrivals Increase by 12.9% in 2016 to Reach 1,28 M - TanzaniaInvest. TanzaniaInvest (en-US). 2017-05-26. Процитовано 2017-08-12. 
  3. World Tourism and Travel Council Data, 2013, accessed 28 October 2014
  4. United Republic of Tanzania, UNData, Statistics Division, United Nations, accessed 22 October 2014 Архівовано 8 October 2014 у Wayback Machine.
  5. Protected area highlights for Tanzania. EoEartth. Процитовано 24 December 2015. 
  6. Serengeti. Tanzania Tourist Board. Архів оригіналу за 8 листопад 2012. Процитовано 11 November 2012. 
  7. Boniface, Brain G.; Cooper, Christopher P. (2001). Worldwide Destinations: The Geography of Travel and Tourism. Butterworth-Heinemann. с. 247. ISBN 0-7506-4231-9. 
  8. Nature's Strongholds: The World's Great Wildlife Reserves, authored by Laura Riley and William Riley, Princeton University Press, 2005, page 138, accessed 16 October 2014
  9. «Press Statement: Number of Mount Kilimanjaro Climbers Not a Threat», Tanzania National Parks, 5 March 2014, accessed 31 July 2015 Архівовано 24 September 2015 у Wayback Machine.
  10. Climb Kilimanjaro Guide. Kilimanjaro Success Rate – How Many People Reach the Summit. Процитовано 25 December 2015. 
  11. http://www.zanzibartourism.net/historicalsites.htm ZanzibarTourism — Historical Sites
  12. http://www.zanzibartourism.net/fortsnruins.php
  13. Аеропорт Абеді Аймані Карумі. womanadvice.ru/aeroport-zanzibar (російська). 
  14. United Republic of Tanzania - Properties inscribed on the World Heritage List. UNESCO. United Nations. Процитовано 24 December 2015. 
  15. East Africa Tourist Visa. Magical Kenya. Kenya Tourism Board. Процитовано 24 December 2015. 
  16. List of Countries and Specific Visa Eligibility Архівовано 30 вересень 2014 у Wayback Machine. Шаблон: Webarchive: помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо., Immigration Services Department of Tanzania
  17. Tanzania Visitors exit survey 2013. National Bureau of Statistics. Government of Tanzania. Процитовано 25 December 2015. 
  18. The 2009 Tourism Statistical Bulletin. mnrt.go.tz. Ministry of Natural Resources and Tourism Tourism Division. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 25 December 2015. 
  19. «The 2016 International Visitors' Exit Survey Report. International Tourist Arrivals. p. 73-77» (PDF). nbs.go.tz/. NBS Tanzania. Retrieved 18 December 2017. 
  20. «The 2015 International visitors' Exit Survey Report. International Tourist Arrivals. p.63-68» (PDF). NBS Tanzania. Retrieved 18 December 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]