Туриця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Туриця
Turica gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Перечинський район
Громада Турицька сільська рада
Код КОАТУУ 2123284001
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 1098 осіб[1][2]
Площа 23,26[1] км²
Густота населення 47,21[1] осіб/км²
Поштовий індекс 89222[1]
Телефонний код +380 3145[1]
Географічні дані
Географічні координати 48°43′38″ пн. ш. 22°38′24″ сх. д. / 48.72722° пн. ш. 22.64000° сх. д. / 48.72722; 22.64000Координати: 48°43′38″ пн. ш. 22°38′24″ сх. д. / 48.72722° пн. ш. 22.64000° сх. д. / 48.72722; 22.64000
Середня висота
над рівнем моря
208[3] м
Водойми р. Туричка[1]
Відстань до
районного центру
9,5[4] км
Місцева влада
Адреса ради 89222, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с. Туриця, вул. Центральна, 78[1]
Карта
Туриця. Карта розташування: Україна
Туриця
Туриця
Туриця. Карта розташування: Закарпатська область
Туриця
Туриця
Мапа

Тури́ця — село в Україні, у Перечинському районі Закарпатської області, центр сільської ради. Населення становить 1098 осіб (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване у центрі Перечинського району, за 9,5 кілометра[4] від районного центру.

Перша згадка про село є в документах 1552 року. Тоді село належало Невицькій замковій домінії. Віддавна слово «туриця» означало пасло для худоби. Відомі назви села: Nagy Turica (Велика Туриця), Nagy Thwrcicza.

В далекому минулому наше село складало кілька десяток убогих халуп розташованих на берегах річки Турички, русло якої за геологічними даними, проходило теперішньою Центральною вулицею села. У 1567 році село оподатковане від трьох наділів. Першими переселенцями села і навколишніх сіл були переселенці з придунайської і тисянської рівнин, які тікали від монголо-татарської навали. Вони будували свої житла на відвойованих у лісі клаптиках землі. У 1588 році – 5 господарств, що володіли двома портами. В останній чверті XVI ст. Туриця вважалася великим селом. На початку наступного століття населення села значно скоротилося - в 1715 році тут залишилось тільки 11 кріпацьких і 2 желярські родини. На початку ХІХ ст. в селі нараховувалося вже більше 50 хат.

Туриця мала попівську фару, церкву, нотаріальний уряд і зрозуміло корчму, де завжди веселився люд, чулися фіглі та музика, а старий Киник щиро наливав децу. В селі існувала тільки початкова школа, в якій один учитель навчав в дві зміни всіх учнів. Вчитель і директор був один – Карпинець Тиберій. Навчання велося більше угорською мовою. Діти вчилися з однієї книжки «Весни».

Церква св. Петра і Павла. 1830.

У 1751 р. згадують дерев’яну церкву св. Петра і Павла з двома дзвонами, забезпечена всіма образами “в слабом состояню” у Великій Туриці (нині Туриця), новозбудована і ще не освячена дерев’яна церква св. Дмитра в Малій Туриці (нині Турички) і ще одна дерев’яна церква св. Михайла (можливо, йдеться про церкву в сусідніх Лумшорах).

Теперішня церква є стрункою мурованою базилікою. Селяни згадують, що камінь на церкву брали з річки Туриці, а будували її 12 років. У кінці XIX ст. інтер’єр церкви розмалював Ф. Видра. У церкві збережено розкішний стародавній іконостас, на зворотному боці якого записано головні події стосовно обладнання храму:

“Сія церьков муровати почалася: 1820 г. / посвящена: 1830 г. во время Станковича / душпастыря, кураторы: Быша инг. Виличка / Феод. Шикула Мих. и Мегела Грег. которым / да будет вечная память. / Созданіе пришла в 2830 зол. иконостас устроенный 1758 г.”

Пізніше текст, записаний церківником Петром Мицянкою, повідомляє, що за підтримки вірників у 1958 р. церкву розмалювали, а іконостас прикрасили під час душпастирства Щоки Дмитра. Кураторами були Іван Мулеса, Юрій Якица та Василь Мицянка.

Третій текст написаний на балці кріплення іконостасу:

“Сія церковь оброблена знадвору в 1987 р. / і позолочений іконостас в 1989 р. при / настоятелю свящ. Ярослав Нанинець / куратори: Цубина Іван Вас. Герзанич / Анна Вас. Мулеса Юрій Фед. Нехай благословить їх господь на многая літа.”

Дахи церкви перекрили бляхою у 1982 р.

Унікальною пам’яткою села є джерельце «Сячена вода», яке знаходиться досить далеко в лісі, і не кожен може його знайти… Це джерельце з цілющою водою, яка лікує ревматизм, має протизапальні та омоложувальні властивості. За легендою, яку розповів мешканець нашого села Бреньо Василь, знайшов це джерельце дуже давно один хворий священник. Помолився він над ним, випив з джерела води, вмився і пішов додому. На другий день він почувався значно краще, тому попросив, аби йому знову принесли води з того джерела. Завдяки цій воді за короткий час священник одужав, а джерело стали наззивати «Сячена вода». Люди і сьогодні вірять в цілющу силу цього джерела і п’ють його воду з метою зцілення

Географія[ред. | ред. код]

Село Туриця лежить за 9,5 км на схід від районного центру, фізична відстань до Києва — 581,3 км[4].

Клімат Туриці
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 0,0 2,0 7,9 14,9 20,0 22,9 24,8 24,2 20,2 14,7 7,3 2,2 13,4
Середня температура, °C −3,3 −1,4 3,6 9,6 14,4 17,4 19,2 18,6 14,8 9,7 4,0 −0,5 8,8
Середній мінімум, °C −6,6 −4,7 −0,6 4,4 8,8 12,0 13,6 13,0 9,5 4,8 0,8 −3,2 4,3
Норма опадів, мм 47 40 42 48 73 90 84 74 55 48 51 59 711
Джерело: [1]

Історія[ред. | ред. код]

12 лютого 1939 року відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4 %) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. У селі Туриця, яке належало до округи «Перечин», за УНО проголосували 416 виборців, проти — 72.[джерело?]

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1989 рік у селі проживали 1127 осіб, серед них — 544 чоловіки і 583 жінки[5].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 1098[1][2] осіб. Рідною мовою назвали[6]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 1076 98,00%
російська 21 1,91%
білоруська 1 0,09%

Політика[ред. | ред. код]

Голова сільської ради — Бокшан Іван Іванович, 1977 року народження, вперше обраний у 2010 році. Інтереси громади представляють 16 депутатів сільської ради[7][8][9]:

Партія Кількість депутатів Відсоток
«Партія регіонів» 15 93,75%
самовисування 1 6,25%

На виборах у селі Туриця працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні клубу. Результати виборів:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Облікова картка на сайті ВРУ
  2. а б в Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року
  3. Погода в селі Туриця
  4. а б в Село Туриця — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 28 липень 2014. Процитовано 23 серпень 2015. 
  5. Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 2015-08-23. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 2015-08-23. 
  7. Турицька сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
  8. Турицька сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
  9. Турицька сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Процитовано 2015-08-23. 
  10. Результати голосування по дільницях: № округу 70, № виборчої дільниці 94[недоступне посилання з травня 2019]
  11. Результати госолування по дільницях ТВО № 72, № виборчої дільниці 161, Закарпатська область. Вибори Президента України. Чергові вибори 31.10.2004
  12. Результати госолування по дільницях ТВО № 72, № виборчої дільниці 161, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 21.11.2004
  13. Результати госолування по дільницях ТВО № 72, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004
  14. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО №67, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року
  15. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО №67, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року
  16. Результати голосування по дільницях ТВО №71, Закарпатська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року
  17. Результати голосування по дільницях ТВО №71, Закарпатська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року
  18. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 70, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 23 серпень 2015. 
  19. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 70, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 23 серпень 2015. 
  20. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу №71, Закарпатська область. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року
  21. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 70, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 23 серпень 2015. 
  22. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 70, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 23 серпень 2015. 
  23. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ № 70 (Закарпатська область)
  24. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ № 70 (Закарпатська область)

Посилання[ред. | ред. код]